2 квітня 2018 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А., розглянувши клопотання захисника КонюшкаДениса Борисовича в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2017 року,
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 320 грн.,
Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 16 червня 2017 року керував автомобілем «Фольцваген Поло» державний номерний знак НОМЕР_1 по пр. Броварському, 25, в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків за допомогою алкотестеру Драгер 6820, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник КонюшкоД.Б. в інтересах ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу, якій просить скасувати постанову, а матеріали справи направити до Управління патрульної поліції для усунення недоліків.
В клопотанні про поновлення строку захисник зазначає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду провадження не була присутньою, копії оскаржуваної постанови їй не направлялось, про її наявність стало відомо виключно з реєстру судових рішень.
В судове засідання захисник, повідомлений належним чином про дату, час, місце проведення апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явився, клопотань чи заяв про відкладення апеляційного розгляду не подавав.
ОСОБА_2, неодноразово викликаний за наявною в матеріалах справи адресою, виклики апеляційного суду не отримує, що свідчить про реалізацію останнім своїх прав саме у такий спосіб. Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості зобов'язати особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, отримати виклики до суду.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку про розгляд клопотання про поновлення строку на підставі наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд доходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 16 червня 2017 року щодо ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 106722 за ч. 1 ст.130 КУпАП, в якому ОСОБА_2 роз'яснено, що розгляд справи відбудеться в Дніпровському районному суді м. Києва за викликом (ас. 1).
ОСОБА_2 відповідно до копії повісток викликався в суд на 14 липня 2017 року на 09.30 год., на 14 вересня 2017 року на 11.30 год., але, до суду жодного разу не з'явився (ас. 10).
Згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, нехтуючи своїми процесуальними правами та не беручи до уваги процесуальні обов'язки, будучи обізнаним в тому, що відносно нього розглядається справа в Дніпровському районному суді м. Києва, до суду не з'явився, суд про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань не подавав, у зв'язку з чим суд розглянув справу за його відсутності.
При цьому апеляційним судом звертається увага на те, що між адвокатом Конюшком Д.Б. та ОСОБА_2 23 червня 2017 року було укладено договір про надання правової допомоги № 23/06/17-ЮП/ІІ (ас. 32-34).
Проте, матеріали справи не містять будь-яких відомостей, що ОСОБА_2 або захисник, починаючи з 23 червня 2017 року, у встановлених законом порядку та спосіб повідомили суд про укладення такого договору, у зв'язку з чим адвокат КонюшкоД.Б. і не міг бути викликаний судом для розгляду справи.
Постанова, яка оскаржується, винесена 14 вересня 2017 року (ас. 11).
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
З огляду на вище вказане, доводи захисника Конюшка Д.Б., які викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду щодо того, що ОСОБА_2 про наявність оскаржуваної постанови дізнався тільки з реєстру судових рішень, є необґрунтованими, оскільки вказані ним складнощі щодо подання апеляційної скарги не виходять за межі звичайних проблем, які пов'язані з реалізацією свого права на апеляційне оскарження, яке відповідно до принципу диспозитивності, здійснюється особою на свій власний розсуд у порядку, передбаченому КУпАП, а будь-яких інших причин, які б свідчили про поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, в клопотанні захисника не зазначено.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Вищевказана норма ч.2 ст.294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що з дня винесення постанови суду першої інстанції пройшов тривалий строк та не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні підстави не виходять за межі звичайних проблем, які пов'язані з реалізацією права особи на апеляційне оскарження, тому суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відсутні підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду, і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
У задоволенні клопотання захисника Конюшка Дениса Борисовича в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2017 року - відмовити.
Апеляційну скаргу захисника Конюшка Д.Б. повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва М.А.Васильєва