Справа № 2-3004/2008
№ апеляційного провадження:22-ц/796/1981/2018№ заяви 06.71/796/54/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Беспалов О.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
3 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі судді Семенюк Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід складу суду (суддям Волошиній В.М., Панченку М.М., Слюсар Т.А.) у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 серпня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У провадженні Апеляційного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
2 квітня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про відвід суддям Волошиній В.М., Панченку М.М., Слюсар Т.А., посилаючись на те, що зазначені судді вже розглядали іншу справу між тими самим сторонами про той самий предмет спору та ухвалили рішення не на її користь.
Після проведення автоматичного розподілу справи та відповідно до ч. 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід суду вирішується без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи викладені в заяві про відвід, вважаю, що підстави для задоволення відводу відсутні.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Із заяви про відвід вбачається, що підставами, які викликають сумніви у об'єктивності суддів Волошиної В.М., Панченка М.М., Слюсар Т.А. на думку заявника є те, що зазначена колегія суддів розглядала іншу справу між тими самим сторонами про той самий предмет спору та ухвалили рішення не на її користь.
Вивчивши заяву ОСОБА_3 вважаю, що вона є необґрунтованою з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 1 липня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Новобудова» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 21 428 грн.
З ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року вбачається, що колегія суддів у зазначеному вище складі розглядала апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду від 15 серпня 2017 року про відмову в задоволенні її заяви про перегляд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 1 липня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Таким чином, колегія суддів в складі суддів Волошиної В.М., Панченка М.М., Слюсар Т.А. не переглядала рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 1 липня 2015 року в апеляційному порядку.
Крім того, згідно рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 1 липня 2015 року предметом судового розгляду була заборгованість за інший період.
Враховуючи викладене, в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід колегії суддів в складі судді-доповідача Волошиної В.М., суддів Панченка М.М., Слюсар Т.А. слід відмовити.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід суддям в Волошиній В.М., Панченку М.М., Слюсар Т.А. відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: