1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 27 березня 2018 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2018 року, щодо
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 307 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_7 , та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 29 квітня 2018 року, із одночасним визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Згідно з ухвалою, слідчий суддя, врахувавши, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу підозрюваного, його стан здоров'я, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, прийшов до висновку про доведеність необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2018 року та постановити нову ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На думку захисника, ухвала слідчого судді постановлена із неправильним тлумаченням закону, а саме ст.ст. 177, 178 КПК України.
Захисник зазначає, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосування більш м'якого запобіжного заходу буде достатнім, оскільки останній до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, і відповідно його не порушував.
Додає, що всі предмети, які на думку органу досудового розслідування належать до наркотичних засобів були вилучені 01 березня 2018 року, про що складено відповідні протоколи.
Крім того, на думку захисника, наявних доказів було недостатньо, оскільки, предметом висновків судових експертів, які містяться в матеріалах клопотання, були лише три пакети з рослинною та порошкоподібною речовиною, які були надані на дослідження, однак згідно з протоколом у підозрюваного вилучено більшу кількість таких пакетів, вміст яких не досліджувався на момент розгляду клопотання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 01 березня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018100080001670, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
01 березня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, у великих розмірах, та психотропної речовини у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
03 березня 2018 року старший слідчий слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_7 , звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2018 року зазначене клопотання задоволено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний ОСОБА_5 , вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, правильно враховано інші дані про особу ОСОБА_5 , в їх сукупності.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Відповідно до змісту ст.ст. 177, 183, 194 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б у сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.
Рішення слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повністю узгоджується з вказаними положеннями закону, так як ні процесуальна поведінка підозрюваного, його вікові, особисті та соціальні обставини життя дають підстави вважати, що тільки тримання під вартою є необхідним у цьому кримінальному провадженні.
Так, розглядаючи клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про наявність реальних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування у клопотанні ризиків можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу.
Слідчий суддя також правильно, з урахуванням та в межах норм кримінального процесуального закону, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 та дані які характеризують його особу, визначив заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.
При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено. При цьому колегія суддів враховує і положення ст. 379 КПК України, яка передбачає можливість виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181,194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_7 , та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 29 квітня 2018 року, із одночасним визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/1720/2018 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1