АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 760/2644/18 Головуючий у суді першої інстанції: Кушнір С.І.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2906/18 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
12 березня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Панченка М.М., Слюсар Т.А.
при секретарі Маличівській Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України не є суб?єктом владних повноважень та не здійснює публічно-владні управлінські функції відносно військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , а тому спір між сторонами підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах - п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VІІІ .
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач - Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутність.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що подана заява ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним.
У відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів визначені нормою статті 19 ЦПК України.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Стаття 19 КАС України визначає юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою статті 20 КАС України.
У відповідності до частини 1статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців;оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити рішення зводиться до визнання протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо неправильного нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та зобов'язання відповідача провести перерахунок та здійснити доплату.
За суб'єктним складом сторін та за характером відносин такий спір є публічно-правовими та підлягає розгляду за правилами КАС України.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про поширення на даний спір адміністративної юрисдикції, який віднесений до компетенції окружних адміністративних судів.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України не є суб?єктом владних повноважень та не здійснює публічно-владні управлінські функції відносно військовослужбовців є помилковим, оскільки діяльність органу фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань необхідно вважати владною управлінською функцією. Отже, спори, що виникають під час здійснення цим органом нарахування та виплати одноразової грошової допомоги і одержувачів бюджетних коштів, підлягають розгляду за правилами КАС України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: