Справа № 11-cc/796/1592/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
27 березня 2018 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2018 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю до 23 квітня 2018 року, із визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 88 100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень,щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, офіційно неодруженого, з середньою освітою, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та судом не взято до уваги того, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має досягнення у спорті, позитивно характеризується, розуміє відповідальність за порушення покладеного на нього зобов'язання, не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин даної справи, вину визнає та щиро кається. Додає про недоведеність та необґрунтованість того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Далі захисник зазначає, що утримання ОСОБА_8 під вартою є занадто суворим запобіжним заходом та звертає увагу суду на незадовільний стан здоров'я підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12018100100002245, відомості про яке 23.02.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
24 лютого 2018 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Старший слідчий Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2018 року задоволено та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю до 23 квітня 2018 року, із визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 88 100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, а саме передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 .
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, а тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження праваОСОБА_8 на свободу, у зв'язку із чим вимоги апеляційної скарги щодо відсутності у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід визнати непереконливими.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилається сторона захисту в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має досягнення у спорті, позитивно характеризується, розуміє відповідальність за порушення покладеного на нього зобов'язання, не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин даної справи, то дані обставини не спростовують висновок суду про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для застосування відносно останнього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_8 вину визнає та щиро кається, слід визнати передчасними, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Доводи захисникастосовно незадовільного стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 заслуговують на увагу, проте не можуть бути підставою для скасування застосованого запобіжного заходу, оскільки відсутні відомості медичного характеру про неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора, а запобігання ризикам неналежної процесуальної поведінки неможливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 , та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу вигляді тримання під вартою тривалістю до 23 квітня 2018 року, із визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 88 100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
___________________ __________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4