Постанова
Іменем України
27 березня 2018 року
м. Київ
справа № 320/1067/16-к
провадження № 51-1126 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 червня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080140003765, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чернишове Роздольненського району, АР Крим, котрий проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України ( далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч.1 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 23 липня 2016 року о 15 год. 10 хв., знаходячись на перехресті вул. Декабристів та вул. Шкільній в м. Мелітополі, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_6 , заподіявши останній легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, в ході якого заволодів майном потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 31 000 грн., завдавши останній майнової шкоди на вищевказану суму.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19 червня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить змінити зазначені судові рішення, застосувавши до нього положення ст. 75 КК. При цьому зазначає, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у скоєному, попросив вибачення у потерпілої та частково відшкодував їй завдану шкоду.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_8 вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив її залишити без задоволення.
Потерпіла ОСОБА_6 в режимі відеоконференції вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілої ОСОБА_6 , прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюється.
Доводи засудженого про несправедливість призначеного покарання через його суворість суд вважає необґрунтованими, виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Норми ст. 65 КК наділяють суд правом вибору у визначених законом межах однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності у виді заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує прийняття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Так, при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання, враховував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризувався за місцем проживання, частково відшкодував майнову шкоду в розмірі 2590 гривень, обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття, а також думку потерпілої про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно визначив ОСОБА_7 покарання в мінімальному розмірі, яке передбачено санкцією ч. 1 ст.187 КК, та обґрунтовано зазначив, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
А тому суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених КК, дотримався принципу індивідуалізації покарання, призначивши ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, яке слід відбувати реально та не знаходить підстав для пом'якшення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 419 КПК дав належну оцінку викладеним в апеляційних скаргах засудженого та захисника доводам, в тому числі і тим, на які засуджений посилається у касаційній скарзі та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.
Тому касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, суд
ухвалив:
вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 червня 2017 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3