02 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 564/2403/15-ц
провадження № 61-11457 ск 18
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 червня 2017 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
1. У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 302,72 дол. США.
2. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 302,72 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
3. Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2017 року визнано неподаною та повернуто.
4. 05 лютого 2018 року ОСОБА_2 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 червня 2017 року.
5. В касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 28 лютого 2018 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача ПророкаВ. В
7. Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з огляду на наступне.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
9. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
10. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
11. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
12. Ціна позову у даній справі становить 4 302,72 дол. США, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762*100=176 200 грн).
13. Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
14. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
15. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
16. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
17. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. Frаnce» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «BruаІla Gomez de la Torre v. Spain» (Брулья Гомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
18. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
19. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, 19, 394 ЦПК України,
Ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 червня 2017 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: В. В. Пророк