Постанова
Іменем України
28 березня 2018 року
м. Київ
справа № 195/102/16-ц
провадження № 61-3132 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго»
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-Електроніка»
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2016 року у складі судді Кондус Л. А., та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року у складі суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 є споживачем електричної енергії згідно укладеного договору про користування електричною енергією від 30 травня 2000 року.
27 липня 2011 року за адресою відповідача проведено планову заміну приладу обліку, встановлено новий прилад обліку, лічильник електричної енергії НІК 2301 АПЗ № 0511971 (далі - лічильник) з вмонтованим, в районі крокового механізму під кожухом на щитку, заводом виробником, індикатором магнітного поля, який використовується для виявлення спроб дії магнітним полем.
09 лютого 2013 року під час проведення перевірки представниками енергопостачальника за участі споживача встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив пункт 48 Правил користування електричною енергію для населення (далі - ПКЕЕ) - пошкодження розрахункового засобу обліку, виявлені ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів - вплив на лічильник електроенергії постійним магнітом. На корпусі лічильника мають місце характерні пошкодження.
Акт про порушення від 09 лютого 2013 року підписано споживачем без зауважень.
За результатами проведеної без участі споживача експертизи лічильника від 18 липня 2013 року встановлено, що заниження показників лічильника здійснювалось шляхом дії постійним магнітним полем, наявні ознаки втручання в параметри розрахункового приладу обліку з метою заниження показань.
Комісія по розгляду актів про порушення споживачем ПКЕЕ ухвалила рішення, оформлене протоколом № 86 від 09 жовтня 2013 року про проведення нарахування та визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, згідно із яким така вартість складає 11 775,28 грн та з яким не погодився споживач.
Виявлене енергопостачальником порушення ПКЕЕ підтверджено також висновком комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи від 30 грудня 2014 року.
У зв'язку з виявленим порушенням позивач поніс затрати у сумі 837,72 грн, які разом з вартістю не облікованої електроенергії просив стягнути з відповідача.
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду доказів пошкодження відповідачем лічильника та спричинення позивачу у зв'язку з цим матеріальної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» відхилено, рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване врахуванням висновку комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи від 30 грудня 2014 року, згідно із яким будь-які механічні пошкодження, що свідчили б про зовнішнє втручання в конструкцію лічильника, відсутні; механічне втручання в лічильний механізм досліджуваного електролічильника виключене, оскільки цілісність корпусу не порушена.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» просить скасувати судові рішення й задовольнити його позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що не механічні пошкодження лічильника, відсутність яких було підтверджено узятим до уваги судом висновком трасологічної та електротехнічної експертизи, а факт фіксації індикатора впливу постійного магнітного поля є підтвердженням порушення відповідачем ПКЕЕ, а тому суд неправильно оцінив як доказ результати вказаного дослідження.
У лютому 2017 року відповідач подав відзив (заперечення) на касаційну скаргу, який мотивований тим, що відповідно до положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою, натомість висновком трасологічної та електротехнічної експертизи такий факт не підтверджено. Електоролічильник було знято представниками енергопостачальника через місяць після складання акта про порушення. Позивач не спростував висновків експертизи від 30 грудня 2014 року. Факт установлення індикаторів магнітного поля не зафіксовано актом про пломбування відповідно до вимог Методики.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
22 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій таким вимогам закону відповідають.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є власником будинку АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії згідно із укладеним договором про користування електричною енергією № 130341 від 30 травня 2000 року.
27 липня 2011 року за адресою відповідача проведено планову заміну приладу обліку, встановлено новий прилад обліку, лічильник електричної енергії НІК 2301 АПЗ № 0511971 з вмонтованим, в районі крокового механізму під кожухом на щитку, заводом виробником, індикатором магнітного поля (пломба «Магнет»), який використовується для виявлення спроб дії магнітним полем.
При проведенні перевірки користування електричною енергією за адресою відповідача встановлено, що споживач під час користування електричною енергією порушив пункт 48 Правил пошкодження розрахункового засобу обліку, що підтверджується актом про порушення Н № 106306 від 09 лютого 2013 року. Виявлені ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів - вплив на лічильник електроенергії постійним магнітом. Порушення зафіксовано номерним індикатором впливу постійного магніту. На корпусі лічильника мають місце характерні пошкодження - подряпини.
18 липня 2013 року представниками ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» у відсутність споживача було проведено експертизу лічильника, відповідно до висновку якої вказаний лічильник не придатний для подальшої експлуатації.
Згідно із висновком експертів за результатами проведення комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи № 3461/14-33/3462/14-47 від 30 грудня 2014 року, будь-які механічні пошкодження, що свідчили б про зовнішнє втручання в конструкцію лічильника, відсутні; механічне втручання в лічильний механізм досліджуваного електролічильника виключене, оскільки цілісність корпусу не порушена.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», ПКЕЕ та Методикою.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується сплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та
іншого обладнання.
Згідно із частиною 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Пунктом 48 ПКЕЕ передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладу обліку.
Згідно із пунктом 15 ПКЕЕ пошкоджені прилади обліку, а також прилади обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарт або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученими представниками Держспоживстандарту.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3.1 Методики, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження корпусу тощо), інші дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів).
Відповідно до вимог статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», суди дійшли висновку, що позивач не надав суду доказів пошкодження відповідачем лічильника та спричинення позивачу у зв'язку з цим матеріальної шкоди. При цьому, суди врахували висновок трасологічної та електротехнічної експертизи від 30 грудня 2014 року, а саме відсутність механічних пошкоджень лічильника, що свідчили би про зовнішнє втручання в його конструкцію.
Такі висновки судів є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам закону.
Відповідно до положень Методики факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою, натомість висновком трасологічної та електротехнічної експертизи від 30 грудня 2014 року такий факт не підтверджено.
Позивач не спростував висновків експертизи від 30 грудня 2014 року. Клопотання про призначення додаткової чи повторної експертизи позивач не заявляв.
Таким чином, позивач в порядку статті 60 ЦПК України 2004 року не довів факт фіксації індикатора впливу постійного магнітного поля, порушення відповідачем ПКЕЕ таспричинення позивачу у зв'язку з цим матеріальної шкоди.
Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів з їх оцінкою.
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» залишити без задоволення.
Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Є. В.Синельников
С. Ф. Хопта
Ю. В. Черняк