Ухвала
28 березня 2018 року
м. Київ
справа № 642/9307/14-ц
провадження № 61-1957 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
представник позивача - ВельковськийСтаніслав Володимирович,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави
Відповідно до пункту 11 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за
правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 10 червня 2015 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») задоволено частково.
Звернуто стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 28 жовтня 2008 року у розмірі 552 833 грн. 2 коп. шляхом визнання за ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прав продажу будь-якій особі-покупцеві предмету застави за договором застави від 28 жовтня 2008 року, а саме: транспортного засобу Jeep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1, з наданням усіх повноважень продавця (у тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на автомобіль, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності, в органах Державної автомобільної інспекції України, нотаріату, тощо) за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид рухомого майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час продажу.
Вилучено у ОСОБА_4 та передано предмет застави: транспортний засіб Jeep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1, на зберігання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на період до його реалізації з метою збереження предмета застави.
В іншій частині позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 10 червня 2015 року змінено.
У частині звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором у розмірі 552 833 грн. 2 коп. та стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 3 654 грн. скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором за період з 26 жовтня 2011 року по 28 березня 2014 року у розмірі 113 497 грн. 28 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором за період з 28 квітня 2014 року по 26 жовтня 2015 року у розмірі 107 714 грн. 4 коп. та пеню у розмірі 276 416 грн. 51 коп.
Звернуто стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 28 жовтня 2008 року у розмірі 221 211 грн. 32 коп. та пені у розмірі 276 416 грн. 51 коп. шляхом визнання за ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прав продажу будь-якій особі-покупцеві предмету застави за договором застави від 28 жовтня 2008 року, а саме: транспортного засобу Jeep Grand Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1, за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид рухомого майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час продажу.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 28 січня 2016 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Справа прийнята Ленінським районним судом м. Харкова до розгляду, як судом першої інстанції, знаходиться на стадії судового розгляду.
8 грудня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви вказувало, що судом касаційної інстанції не вирішено питання щодо процесуального статусу заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 10 червня 2015 року, у зв'язку з чим просило ухвалити додаткове рішення з цього питання.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Аналогічна норма містилася у статті 220 ЦПК України 2004 року.
Враховуючи наведену норму процесуального права, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає, оскільки особа, яка звернулася до суду із вказаною заявою, не навела жодної підстави для його ухвалення, передбаченої частиною першою статті 270 ЦПК України чи статті 220 ЦПК України 2004 року.
Статус заочного рішення визначається умовами, передбаченими главою 11 ЦПК України, а не Верховним Судом.
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що зазначене клопотання, крім того що безпідставне, є й зловживанням своїми процесуальними правами.
Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
Є.В. Синельников
С.Ф. Хопта
Ю. В. Черняк