Ухвала
Іменем України
29 березня 2018 року
місто Київ
справа № 524/10560/14-ц
провадження № 61-14623ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 жовтня 2017 року у складі судді Кривич Ж.О. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року у складі суддів Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О., Пилипчук Л. І. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,
ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо відкриття виконавчого провадження та неповернення виконавчого листа стягувачу незаконними.
Заявник обґрунтовував свої вимоги тим, що виконавчий лист № 524/10560/14-ц підлягає поверненню ТОВ «ОТП Факторинг Україна», оскільки виконавче провадження ВП № 50676491 відкрито з порушенням статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» та порушує його права. Підставою для повернення виконавчого листа, за твердженням заявника, є наявність в ньому помилки в частині зазначення дати рішення апеляційного суду - зазначено 29.09.2011 року замість належного 28.09.2011 року, постановленого за результатами розгляду справи по суті.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року, у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.
ОСОБА_4 02 березня 2018 року подав касаційну скаргу на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його скаргу, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
За правилом частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
Такий висновок суд зробив з огляду на таке.
Судами встановлено, що у примусовому виконанні в Автозаводському ВДВС м. Кременчук Полтавської області перебуває виконавчий лист, виданий 28 вересня 2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за рішенням цього суду від 15 квітня 2015 року, що змінене рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30 червня 2015 року, по справі № 524/10560/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 05 листопада 2015 року виправлено описку в рішенні Апеляційного суду Полтавської області від 30 червня 2015 року в частині зазначення дати укладення договору іпотеки 18 жовтня 2005 року, а іншою ухвалою від 21 квітня 2016 року - описку в частині зазначення дати рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області, яким зменшено розмір заборгованості за кредитним договором до 111 873, 45 грн.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 серпня 2016 року відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 травня 2017 року задоволено частково заяву ОСОБА_4, визнано незаконною та скасовано постанову в.о. начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби Шамало Ю. В. від 14 лютого 2017 року про виправлення описки у процесуальному документі; у задоволенні скарги в частині покладення на в.о. начальника відділу обов'язку відмовити стягувачу у виконанні виконавчого листа № 524/10560/14-ц відмовлено.
Зазначені судові рішення набрали законної сили.
Скаржник звернувся до суду в порядку частини 2 статті 369 ЦПК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), просив суд визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з підстав наявності помилки у виконавчому листі в частині зазначення дати рішення Апеляційного суду Полтавської області (зазначено невірно 26 вересня 2011 року замість 28 вересня 2011 року).
Проте, суд висловив переконання, що помилка у виконавчому листі в частині зазначення дати рішення Апеляційного суду Полтавської області (зазначено невірно 26 вересня 2011 року замість 28 вересня 2011 року) не збільшує розмір заборгованості, не змінює сторону у виконавчому провадженні, тобто не тягне за собою погіршення становища боржника та порушення його прав.
Виходячи з наведеного, суд зробив висновок, що скарга ОСОБА_4 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки підстави для визнання дій державного виконавця незаконними та для повернення виконавчого листа без виконання відсутні, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних рішень порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394, пунктом 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Погрібний
О. В. Ступак
Г. І. Усик