Справа 688/167/18
№ 2/688/258/18
Рішення
іменем України
02 квітня 2018 року Шепетівський міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Березової І.О.
при секретарі Грицак Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шепетівці
цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
що сторони, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 2006 року, подружні стосунки та ведення спільного господарства припинили.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В своїй позовній заяві позивач вказала, що спільне життя у них з чоловіком не склалося. Причиною вказаних обставин є те, що сімейне життя між ними поступово погіршувалось, вони не зійшлись характерами та поглядами на подальше життя, у зв'язку з чим між ними виникали суперечки, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. На даний час ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено, близько чотирьох років проживають окремо. Вищезазначені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Позивач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи у її відсутність суду не надала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву, в якій вказав, що позов підтримує повністю, просив не надавати строк для примирення та розірвати шлюб в найкоротший термін, оскільки він має намір офіційно оформити шлюбні відносини з іншою жінкою.
Частиною 3 ст. 109 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті права, а також права їхньої дитини.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки вищенаведені обставини дають підстави суду дійти до висновку, що причини, за якими позивач звернулася до суду, є обґрунтованими, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, оскільки шлюб їх є формальним: на даний час сторони не підтримують подружніх стосунків, не бажають поновлювати подружніх стосунків, не бажають миритися, обоє втратили почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, на даний час спір щодо спільно набутого майна, яке підлягало б розподілу, відсутній.
На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що розлад в сім'ї і конфлікти носять не тимчасовий характер, позов обґрунтований серйозними доказами, сторони не підтримують подружніх стосунків протягом останніх чотирьох років, сім'я їх розпалася, та враховуючи, що позивач не бажає проживати разом з відповідачем, тому шлюб їх необхідно розірвати. Позивач не відмовилася від свого права про стягнення судових витрат з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
З наведених підстав суд прийшов до висновку, що шлюб, укладений між сторонами 11 листопада 2006 року, необхідно розірвати.
Крім того, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 704 грн. 80 к.
На підставі ст.ст. 110, 112-115 СК України, керуючись ст.ст. 2, 81, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, ЦПК України,
суд ,-
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 11 листопада 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, актовий запис №450, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, Росія, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Артерчук) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_5, - розірвати.
Після розірвання шлюбу присвоїти прізвища: чоловікові - ОСОБА_2, дружині - ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 грн. 80 к.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: