Справа № 594/291/18
29 березня 2018 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
при секретарі: Окулянко У.Г.
з участю позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борщеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП Головного управління Національної поліції у Тернопільській області капітана поліції Гомілко Р.М. про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 07 березня 2018 року біля 15 год 40 хв. по вул. Г.Мазепи в м. Борщів був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 255 грн., яке було накладено згідно постанови інспектора патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Гомілко Р.М. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Проте, вважає, що провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності відбулось всупереч вимогам Закону та підзаконних актів, що регламентують порядок дій працівників поліції при виявленні, фіксації та здійсненні провадження у справах про вчинення адміністративних правопорушень.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 07 березня 2018 року біля 15 год. направлявся до власного автомобіля, який був припаркованим на вулиці Мазепи в м. Борщів, де був зупинений поліцейським Мимка В.С., який вказав, що ним порушено вимоги Правил дорожнього руху - здійснено рух транспортного засобу в зоні дії знаку 3.1 «Рух заборонено» та зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Після чого, поліцейський Мимка В.С., отримавши на вимогу документи на автомобіль та про право керування, передав їх іншому поліцейському, який на місці події виніс оскаржувану постанову. При цьому, йому у відповідності до ст. 268 КУпАП не було роз»яснено прав, не було заслухано його пояснень, опитано свідків, не надано та досліджено докази, які б вказували на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, вважає, що відомості викладені у постанові не відображають дійсних обставин справи, оскільки на місці події транспортним засобом не керував, відповідні докази цього відсутні.
Поряд з тим, вважає, що розгляд справи проводився з порушенням вимог чинного законодавства - так, розгляд справи відбувався на місці знаходження транспортного засобу, особа, яка винесла постанову не надала йому можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Не було і підготовки до розгляду справи, як і не було оголошення даних посадової особи, яка проводила розгляд справи. В ході розгляду справи не вирішувались клопотання, не досліджувались докази. Що оцінює як грубе порушення працівниками поліції вимог ст.ст. 278. 279 КУпАП.
А тому, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії НК № 260655 від 07 березня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, винесену інспектором патрульної поліції Борщівського ВП капітаном поліції Гомілко Р.М. за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов, з підстав наведених у поданій до суду позовній заяві, підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце проведення такого був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання судової повістки. Причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не наддав. Відзиву на позов суду не направляв. Що в свою чергу дає право суду в силу ст. 205 КАС України провести розгляд справи без його участі.
За таких обставин, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом, що, зокрема, вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 260655 від 07 березня 2018 року винесеної інспектором патрульної поліції Борщівського ВП капітаном поліції Гомілко Р.М., ОСОБА_2 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., оскільки такий 07 березня 2018 року о 15 год. 40 хв. в м. Борщів по вул. Г.Мазепи, керуючи транспортним засобом SKODA OKTAVIA, номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух в зоні дії знаку «Рух всім механічним транспортним засобам заборонено» 3.1 та 3.34 «Зупинку заборонено».
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Проте, всупереч зазначеним вище вимогам закону, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором патрульної поліції Борщівського ВП капітаном поліції Гомілко Р.М. допущено неповноту та порушення приписів процесуального закону, тому його рішення не можна вважати обгрунтованим.
Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення та змісту постанови, що оскаржується, у відповідності до ст.280 КУпАП, відповідачем не з'ясовано, чи винний позивач у вчиненні правопорушення, якими доказами доводиться його вина, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність, в тому числі, і за порушення вимог дорожніх знаків.
Згідно роз»яснень, що містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», слідує, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 та 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно оскаржуваної позивачем постанови посилання на докази, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відсутні.
Відповідно до пунктів 9, 10 Наказу МВС України від 07.11.2015, № 1395 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскаржувана постанова не містить обґрунтування доведеності вини позивача, не містить доказів, на підставі яких відповідальна особа дійшла висновку щодо винуватості позивача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, суд вважає, що накладення на позивача адміністративного стягнення та притягнення його до адміністративної відповідальності, не відповідає фактичним обставинам справи, постановлене без врахування вимог закону, ґрунтуються виключно на твердженнях працівника поліції, який є прямо зацікавленою особою, та не стверджуються жодним іншим об'єктивним та належним доказом, не вбачається протилежного і з справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 279 КУпАП у ході розгляду справи про адміністративне правопорушення заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи) який виніс постанову, опис обставин, установлених при розгляді справи.
Статтею 268 КУпАП визначено права, які має особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 279 КУпАП передбачено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення а саме, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
В силу ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В ході судового розгляду не було спростовано доводи позивача про порушення інспектором Гомілко Р.М. передбаченого Законом - Кодексом України про адміністративні правопорушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. А саме те, що ОСОБА_2 не було роз»яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, чим порушено його право на захист від пред'явлених йому звинувачень у порушенні Правил дорожнього руху. Інспектором також не заслухано правопорушника, не досліджено докази, не з'ясовано, чи є у правопорушника клопотання та не вирішено їх при наявності таких.
Відповідач доказів правомірності свого рішення суду не надав, а обставини, на які посилається позивач, підтверджують, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення встановлена без повного та всебічного дослідження обставин у справі, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності було здійснене без отримання вимог закону.
Виходячи з наведенного вище, суд приходить до висновку що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до компетентного органу.
Враховуючи викладене, керуючись стст. 9, 33, 121, 245, 247, 251, 268, 279, 283, 286, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стст. 2, 3, 5, 9, 12, 19, 20, 22, 25-27, 77, 79, 132, 143, 241, 243, 246, 255, 286, 292-297, 371 КАС України, -
Позов задоволити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення інспектора патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП Головного управління Національної поліції у Тернопільській області капітана поліції Гомілко Р.М. від 07 березня 2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_2 за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі 255 грн. - скасувати. а матеріали справи надіслати на новий розгляд до Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Борщівський районний суд Тернопільської областіапеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуюча: