Справа № 750/31/18
Провадження № 4-с/750/10/18
03 квітня 2018 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
із секретарем - Разумейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2,
заінтересована особа - ОСОБА_3,
03.01.2018 заявник звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії та зобов'язати начальника Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 щодо повернення без виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова №750/138/16-ц, виданого 11.04.2016 про стягнення на його користь із ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту в сумі 105338 грн. 79 коп. Одночасно заявник просив суд скасувати винесену суб'єктом оскарження постанову про повернення виконавчого листа від 26.12.2017 та вирішити питання про продовження виконавчих дій.
В обґрунтування своїх вимог у скарзі заявник посилався на те, що на виконання до Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було передано виконавчий лист № 750/138/16-ц від 11.04.2016 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту в сумі 105338 грн. 79 коп.
Проте, 29.06.2017 року головним державним виконавцем Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю виконання рішення, так як у боржника відсутнє майно за рахунок якого можливо провести стягнення.
02 серпня 2017 року заявник повторно подав до Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на його користь заборгованості.
16.08.2017 начальником Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження № 54520911.
Не отримавши з моменту порушення вказаного вище виконавчого провадження, заявник 12.10.2017 звернувся листом до начальника державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з проханням повідомити його письмово, які передбачені законом дії здійснено для виконання рішення суду та надати завірені копії документів підтверджуючі їх проведення.
28.12.2017 заявник отримав постанову начальника Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 від 26.12.2017 про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з неможливістю стягнення через відсутність майна у боржника.
Вказане рішення державного виконавця заявник вважає незаконним, таким, що суперечать нормам законодавства про виконавче провадження та підлягає скасуванню.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений завчасно та належним чином, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі.
Начальник Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до початку розгляду справи направив заперечення на скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні та здійснити розгляд справи без його участі.
Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлялася завчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Деснянський районний суд м. Чернігова видав виконавчий лист № 750/138/16-ц від 11.04.2016 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту в сумі 105338 грн. 79 коп.
29.06.2017 року головним державним виконавцем Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю виконання рішення, так як у боржника відсутнє майно за рахунок якого можливо провести стягнення (а/с. 10).
02 серпня 2017 року заявник повторно подав до Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на його користь заборгованості.
16.08.2017 начальником Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження № 54520911 (а/с. 11).
12.10.2017 заявник звернувся листом до начальника державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з проханням повідомити його письмово, які передбачені законом дії здійснено для виконання рішення суду та надати завірені копії документів, що підтверджують їх проведення.
28.12.2017 заявник отримав постанову начальника Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 від 26.12.2017 про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з неможливістю стягнення через відсутність майна у боржника (а/с. 15).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі Закон) виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зокрема, пунктами 3, 4, 13, 19 частини третьої статті 18 Закону виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано такі права:
- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
- за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення;
- звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують, що суб'єктом оскарження вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів для виконання рішення суду, в тому числі, що державним виконавцем вживалися заходи, спрямовані на виявлення у житловому приміщення, в якому проживає боржник рухомого майна, на яке можна звернути стягнення для виконання рішення суду.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За таких обставин, оскаржувана постанова про повернення виконавчого листа заявникові є передчасною.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, ЦПК України на наділяє суд повноваженням скасовувати постанову державного виконавця, як того вимагає заявник.
З огляду на викладене, права заявника підлягають захистові в інший спосіб шляхом визнання неправомірними дій суб'єкта оскарження щодо повернення виконавчого листа заявникові та зобов'язання суб'єкта оскарження прийняти від заявника виконавчий лист і вчинити дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом.
Таким чином, подана скарга підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України суд,
скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати неправомірною постанову начальника Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 від 26.12.2017 про повернення ОСОБА_1 без виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова № 750/138/16-ц.
Зобов'язати начальника Коропського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 прийняти від ОСОБА_1 виконавчий лист Деснянського районного суду м. Чернігова № 750/138/16-ц та вчинити дії, спрямовані на примусове виконання цього листа, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.П. Рахманкулова