27 березня 2018 року справа № 823/307/18 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
відповідача - ОСОБА_2,
представника третьої особи - ОСОБА_3 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про скасування рішення,
встановив:
25 січня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” (вул. Лазарєва, 6, м. Черкаси) з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу ОСОБА_2 (вул. Хрещатик, 225, оф. 22, м. Черкаси) , в якому просить:
1) визнати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про внесення змін в Державному реєстрі іпотек від 16.11.2017 приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу ОСОБА_2, як державного реєстратора протиправним;
2) зобов'язати приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу ОСОБА_2, як державного реєстратора, зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” право іпотеки на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач не маючи жодних підстав внесла зміни в Державному реєстрі іпотек, скасувала свій запис про реєстрацію іпотекодержателем ТОВ “ОТП Факторинг Україна” та повернула реєстр у першочерговий стан, тобто залишила іпотекодержателем ЗАТ “ОТП Банк”.
Не погоджуючись з таким рішенням, 22.11.2017 позивач направив скаргу Міністерству юстиції України на дії приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріальної округу ОСОБА_2, як державного реєстратора.
03.01.2018 надійшла відповідь від Головного територіального управління юстиції Черкаській області, з якої вбачається, що підставою для скасування рішення відповідача про реєстрацію іпотекодержателем ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було не надання останнім інформації, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» виключено з реєстру фінансових установ, а оскільки позивач не є фінансовою установою то і іпотекодержателем бути не може.
Позивач вважає такий висновок помилковим та не обгрунтованим, а оскаржуване рішення протиправним.
Відповідач у відзиві на позов, зазначив, що заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що рішення щодо реєстрації змін в Державному реєстрі іпотек є правомірним і зазначила, що представником власника предмету іпотеки було надано документи, які підтверджували факт виключення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з реєстру фінансових установ, а саме:
1) розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.08.2015 №2023 «Про виключення інформації про товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи;
2) скрін-шоти з сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та з комплексної інформаційної системи Держфінпослуг.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заявник - це, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Згідно пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Враховуючи вказану заяву представника власника, а також із встановленням раніше не відомого їй факту, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» виключено з реєстру фінансових установ, згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було внесено зміни в частині іпотекодержателя до запису про іпотеку №20083089 (спеціальний розділ) у Державний реєстр прав на нерухоме майно, згідно яких вказаний запис було приведено у відповідність із записом про іпотеку за реєстраційним №5247961, зареєстрованого 20.10.2011 року у Державному реєстрі іпотек який діяв до 01.01.2013 року.
Крім того зазначила, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі №823/1551/17 затверджено умови примирення сторін - ОСОБА_4 та приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2, у зв'язку з приведенням запису про іпотеку №20083089 (спеціальний розділ) у Державний реєстр прав на нерухоме майно у відповідність із записом про іпотеку за реєстраційним №5247961, зареєстрованого 20.10.2011 у Державному реєстрі іпотек який діяв до 01.01.2013.
Представник третьої особи підтримав позицію відповідача, зазначив, що рішення про державну реєстрацію прав не приймалося, було лише вчинено дії щодо внесення змін в частині іпотекодержателя в існуючий запис про іпотеку та просив у задоволені позову відмовити повністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.
04.07.2007 між закритим акціонерним комерційним банком «ОТП Банк» правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № ML-F00/153/2007 зі сплатою періодичних платежів згідно графіка .
Для забезпечення повного та своєчасного виконання ОСОБА_5 зобов'язань перед банком за кредитним договором, 19 вересня 2008 року між Банком та ОСОБА_4 (далі - «Іпотекодавець») був укладений Договори іпотеки № PCL-F00/153/2007 (надалі - Договори іпотеки), що посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстраційним номером 5024. Предметом Договору іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
30 травня 2013 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТГІ Факторинг Україна» укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за Договором іпотеки укладеним між Банком та Іпотекодавцем (а.с.5-6).
В подальшому приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято рішення індексний номер 34880798 від 21.04.2017 про державну реєстрацію права іпотеки за TOB “ОТП Факторинг Україна” про що внесено відповідний запис №20083089. Вказане рішення є предметом спору у даній справі.
Після оскарження в судовому порядку згаданого рішення, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до запису про іпотеку №20083089 (спеціальний розділ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесені зміни, згідно яких вказаний запис приведений у відповідність із попереднім записом про іпотеку за реєстраційним №5247961, зареєстрованим 20.10.2011 у Державному реєстрі іпотек.
15.11.2017 до приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу ОСОБА_2 звернувся представник власника предмету іпотеки ОСОБА_4 ОСОБА_8 із заявою про внесення змін до запису про іпотеку №20083089 (спеціальний розділ) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та приведення вказаного запису у відповідність із записом про іпотеку за реєстраційним №5247961, зареєстрованого 20.10.2011 року в Державному реєстрі іпотек, який діяв до 01.01.2013, мотивуючи тим, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надано недостовірну інформацію та приховано той факт, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» виключено з реєстру фінансових установ на підставі розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.08.2015 №2023.
16.11.2017 приватний нотаріус Черкаського нотаріального округу ОСОБА_2 внесла зміни в частині іпотекодержателя до запису про іпотеку №20083089 (спеціальний розділ) у Державний реєстр прав на нерухоме майно, згідно яких вказаний запис було приведено у відповідність із записом про іпотеку за реєстраційним №5247961, зареєстрованого 20.10.2011 у Державному реєстрі іпотек який діяв до 01.01.2013.
Крім того, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі №823/1551/17 затверджено умови примирення сторін - ОСОБА_4 та приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2, у зв'язку з приведенням запису про іпотеку №20083089 (спеціальний розділ) у Державний реєстр прав на нерухоме майно у відповідність із записом про іпотеку за реєстраційним №5247961, зареєстрованого 20.10.2011 у Державному реєстрі іпотек який діяв до 01.01.2013. Дана ухвала в апеляційному порядку сторонами оскаржена не була та набрала законної сили 12.12.2017.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, право власності на нерухоме майно.
За приписами ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено порядок проведення державної реєстрації прав. Так, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
Судом встановлено, що представником власника предмету іпотеки надано документи, які підтверджували факт виключення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з реєстру фінансових установ, а саме:
1) розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.08.2015 №2023 «Про виключення інформації про товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи (а.с.42);
2) скрін-шоти з сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та з комплексної інформаційної системи Держфінпослуг (а.с.43-44).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, однією із сторін у вказаному договорі є спеціальний суб'єкт - банк або інша фінансова установа.
Згідно пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем внесено зміни в частині іпотекодержателя до запису про іпотеку №20083089 (спеціальний розділ) у Державний реєстр прав на нерухоме майно, згідно яких вказаний запис було приведено у відповідність із записом про іпотеку за реєстраційним №5247961, зареєстрованого 20.10.2011 року у Державному реєстрі іпотек який діяв до 01.01.2013.
Крім того, діями відповідача інтереси ТОВ «ОТП Факторинг Україна» порушено не було, оскільки в рішенні Апеляційного суду Черкаської області від 20 березня 2017 року, справа №22ц-793/461/17, задоволено вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення з ОСОБА_5 (яка не є власником предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_3) 654942,99 грн в рахунок погашення боргу за договором кредиту. Цим же рішенням суду ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було відмовлено у задоволенні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про скасування рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене 02 квітня 2018 року.
Суддя В.П. Тимошенко