02.04.2018
Справа № 664/26/18
02 квітня 2018 року м. Олешки
Цюрупинський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сіденко С. І.,
при секретарі Скорик Н. С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Олешки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що постановою відповідача від 30 грудня 2017 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за порушення п. 2.3в. Правил дорожнього руху у вигляді штрафу в сумі 51 грн., оскільки на думку відповідача позивач 30 грудня 2017 року о 13.15 год. по вул. Акатеміка Тарле, керуючи автомобілем, обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ремнем безпеки. Однак позивач даний факт заперечив та пояснив, що в даний час в даному місті керував автомобілем та був пристебнутий ремнем безпеки. Просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення та провадження по справі закрити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідач, у строк визначений судом відзив на позов, а також наявні у нього письмові чи електронні докази до суду не надав.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 30 грудня о 13.15 год. в м. Херсон по вул.. академіка Тарле їхала як пасажир на автомобілі під керуванням ОСОБА_1, який був пристебнутий паском безпеки. Після чого автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції, а водія ОСОБА_1 безпідставно звинувачено в тому, що він керував автомобілем, не будучи пристебнутим паском безпеки.
Заслухавши пояснення позивача, свідка та дослідивши письмові матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідачем по справі складено постанову БР № 845932 від 30.12.2017 року про накладення адміністративного стягнення відносно позивача по справі за ч. 5 ст.121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 51,00 грн., в якій зазначено, що 30.12. 2017 року, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21051 номерний знак 74886ХО, який обладнаний засобами пасивної безпеки, рухаючись по вул. Академіка Тарле в м. Херсоні водій ОСОБА_1 не був пристебнутий ременем безпеки (а. с. 4)
Відповідачем на підтвердження вини позивача доказів не надано.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС обов'язок доказування у випадку заперечення проти позову покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, має бути підтверджено доказами, з яких будуть вбачатися достовірні обставини, які мають значення для вирішення справи. Однак, відповідач, всупереч вищезазначених вимог, не надав жодного належного та достатнього доказу, що може підтвердити вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, ст.ст. 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови інспектора поліції.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, є недоведеним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не було доведено правомірності прийнятого ним рішення, під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Враховуючи обо'вязок доказування відповідачем, встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, на основі яких у визначеному законом порядку можна було б встановити наявність факту скоєння адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, які б свідчили про достовірність обставин, викладених у постанові. При цьому відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Тому суд вважає, що належних доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові про вчинення позивачем адміністративного правопорушення не встановлено, тому є підстави для скасування спірної постанови і закриття справи у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Витрати по справі в даному разі слід віднести на державу.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 4-14, 77, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 845932 від 30.12.2017 року, винесену поліцейським роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержанта поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1.
Витрати по справі віднести на державу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляції в 10-денний строк з дня її проголошення.
Суддя С.І. Сіденко