Справа №592/1103/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/409/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Хуліганство
02 квітня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми, від 7 лютого 2018 року, про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12017200440000255 по обвинуваченню ОСОБА_9 за ст. ст. 296 ч. 2; 122 ч. 1 КК України,
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми, від 7 лютого 2018 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200440000255, від 21 січня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 за ст. ст. 296 ч. 2; 122 ч. 1 КК України, повернуто прокурору для приведення у відповідність до положень КПК України.
Суд мотивував своє рішення тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не міститься викладу фактичних обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме, місця вчинення злочину ОСОБА_9 , що унеможливлює встановити якому суду підсудне дане кримінальне провадження.
У апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить ухвалу суду скасувати у зв'язку з допущенням судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при її винесенні та призначити новий судовий розгляд матеріалів кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України так як містить повний виклад фактичних обставин кримінального провадження які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Прокурор зазначає, що викладена судом підстава повернення обвинувального акту, така як, не зазначення точного місця вчинення злочину ОСОБА_9 , є помилковими, так як в обвинувальному акті зазначено, що кримінальне правопорушення відбувалось на зупинці громадського транспорту по вул. 1 - ша Набережна р. Стрілки в м. Суми, що навпроти кафе «Халал».
Крім цього, прокурор вважає помилковою позицію суду щодо повернення обвинувального акту прокурору у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, оскільки суд першої інстанції, у відповідності зі ст. 314 ч. 3 п. 4 КПК України, має можливість у встановленому законом порядку направити обвинувальний акт для визначення підсудності.
Заслухавши суддю доповідача щодо суті ухвали суду та поданої апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 про підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та, піддавши аналізу доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути прокурору обвинувальний акт у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За змістом ст. 110 ч. 4 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні злочину і яким завершується досудове розслідування.
Статтею 291 КПК України визначені вичерпні вимоги до обвинувального акта. Зокрема, ст. 291 ч.2 п.5 КПК України передбачає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті наводиться після викладу фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації злочину з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, формулювання обвинувачення має містити дані щодо події злочину із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті (частини статті) Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад злочину. Саме в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено ст. 337 КПК України.
Всупереч ст. 291 КПК України обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 , як вірно вказав суд першої інстанції, не містить інформації про точне місце вчинення злочину.
Так, в обвинувальному акті зазначено, що кримінальне правопорушення відбувалось на зупинці громадського транспорту по вул. 1 - ша Набережна р. Стрілки в м. Суми, що навпроти кафе «Халал», але на цій вулиці знаходиться не одна зупинка громадського транспорту, ці зупинки розташовані на різних сторонах вулиці, в залежності від напрямку руху транспортних засобів. Також слід зазначити, що на цій вилиці знаходиться і декілька кафе, які періодично змінюють свою назву та мають адресу свого розташування. Крім цього, дана вулиця є кордоном між Зарічним та Ковпаківським районами м. Суми, а тому для правильного визначення підсудності даного кримінального провадження необхідно встановити точне місце вчинення злочину.
Доводи прокурора про те, що суд неправильно зазначив про необхідність повернення обвинувального акту у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, оскільки суд першої інстанції має можливість направити обвинувальний акт до апеляційного суду для визначення підсудності, є необґрунтованими з огляду на те, що вказане питання, зокрема щодо передачі кримінального провадження до іншого суду, вирішується лише у разі виявлення, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Однак, як зазначалось, в ухвалі суду, з чим погодилась і колегія суддів, за відсутності в обвинувальному акті місця (адреси) вчинення злочину суд позбавлений можливості вирішувати питання підсудності.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги прокурора про відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та вказує на обґрунтованість ухвали суду про повернення обвинувального акту прокурору, з наведених в ухвалі підстав, та за вищевказаних обставин неможливість встановити його підсудність, в зв'язку з чим в задоволенні апеляційної скарги прокурора в провадженні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 407; 418; 419 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми, від 7 лютого 2018 року, про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12017200440000255 по обвинуваченню ОСОБА_9 за ст. ст. 296 ч. 2; 122 ч. 1 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4