03 квітня 2018 року м.Одеса Справа № 815/1451/18
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 1497,16 грн., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 1497,16 грн..
Разом із позовом позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що об'єднане управління, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, внесено до реєстру неприбуткових організацій та установ. Таким, чином об'єднане управління не має правових підстав, для перерахування коштів під цільовим призначенням “сплата судового збору”.
Станом на теперішній час, фінансування управління Пенсійного фонду, щодо сплати судового збору не проводилось, зміни у норми Закону, яким встановлено заборону використання коштів на цілі не передбачені ст. 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не внесено.
З огляду на викладене, просить суд звільнити від сплати судового збору.
Розглянувши подану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.
В свою чергу, посилання позивача на те, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі є неприбутковою організацією є необґрунтованими, оскільки дана обставини не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.
Як зазначено в Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року з посиланням на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (вказана позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 вересня 2015 року).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Тоді як, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ “Креуз проти Польщі”, “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Враховуючи викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на відстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наявних у матеріалах справи документів, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 143, 294 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про звільнення від сплати судового збору.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Пунктом 15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановленні Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Е.А. Іванов