Вирок від 29.03.2018 по справі 127/26281/17

Справа № 127/26281/17

Провадження № 1-кп/127/1789/17

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 25 квітня 2017 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017020010001940 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 25.12.2008 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 11.05.2010 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст.185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в січні 2017 року, перебуваючи в м. Вінниці, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, через мережу Інтернет від невстановленої особи, за грошову винагороду, отримав доступ до панелі управління Інтернет ресурсу з доменним іменем "Payhubcard.com", який за загальними ознаками мав вигляд головної сторінки ресурсу призначеного для переведення грошових коштів з карткового рахунку на інший картковий рахунок, тобто для виконання банківської операцій "P2P". Однак, даний Інтернет ресурс за функціональними ознаками не міг здійснювати реальних грошових переказів, а був призначений на таємне заволодіння реквізитами банківської карти особи, яка має намір здійснити реальну платіжну операцію з метою переведення грошових коштів, тобто був «фішинговим сайтом».

В подальшому, 13.01.2017, о 13:39 год., ОСОБА_4 за допомогою Інтернет ресурсу "Payhubcard.com" заволодів реквізитами банківської картки, а саме: номером банківської карги, терміном дії, CVV кодом, яка належала ОСОБА_6 . Остання, в свою чергу, намагалась здійснити переказ грошових коштів на картковий рахунок третьої особи із банківської карти за номером НОМЕР_1 емітованої AT "Банк Південний". Безпосередньо після отримання реквізитів банківської карти належної ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , діючи повторно, таємно, умисно, з метою незаконного збагачення, скориставшись офіційним Інтернет ресурсом "UApay.ua", який призначений для здійснення платежів та грошових переказів, на якому останній був заздалегідь зареєстрований, здійснив переказ грошових коштів в сумі 626 грн. із карткового рахунку НОМЕР_1 , належного ОСОБА_6 , на картковий рахунок НОМЕР_2 емітований ПАТ "ВТБ Банк" на ОСОБА_4 . Під час здійснення вказаної операції платіжною системою "UApay.ua" було додатково утримано 11.26 грн. комісії за проведення платежу.

Таким чином, ОСОБА_4 завдав ОСОБА_6 матеріального збитку в розмірі 637 грн. 26 коп., а перерахованими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 в січні 2017 року, перебуваючи в м. Вінниці, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, через мережу Інтернет від невстановленої особи, за грошову винагороду, отримав доступ до панелі управління Інтернет ресурсу з доменним іменем "Payhubcard.com", який за загальними ознаками мав вигляд головної сторінки ресурсу призначеного для переведення грошових коштів з карткового рахунку на інший картковий рахунок, тобто для виконання банківської операцій "P2P". Однак, даний Інтернет ресурс за функціональними ознаками не міг здійснювати реальних грошових переказів, а був призначений на таємне заволодіння реквізитами банківської карти особи, яка має намір здійснити реальну платіжну операцію з метою переведення грошових коштів, тобто був «фішинговим сайтом».

В подальшому, 23.02.2017 о 10:17 год., ОСОБА_4 за допомогою Інтернет ресурсу "Payhubcard.com" заволодів реквізитами банківської картки, а саме: номером банківської карти, терміном дії, CVV кодом, яка належала ОСОБА_7 . Остання в свою чергу намагалась здійснити переказ грошових коштів із банківської карти за номером НОМЕР_3 емітованої АТ "Укрсиббанк" на картковий рахунок продавця Інтернет магазину. Безпосередньо після отримання реквізитів банківської карти ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , діючи повторно, таємно, умисно, з метою незаконного збагачення, скориставшись офіційним Інтернет ресурсом "UApay.ua", який призначений для здійснення платежів та грошових переказів, на якому останній був заздалегідь зареєстрований, здійснив переказ грошових коштів в сумі 2310 грн. із карткового рахунку НОМЕР_3 , належного ОСОБА_7 , на картковий рахунок НОМЕР_2 емітований ПАТ "ВТБ Банк" на ОСОБА_4 . Під час здійснення вказаної операції платіжною системою "UApay.ua" було додатково утримано 28.1 грн. комісії за проведення платежу.

Таким чином, ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 матеріального збитку в розмірі 2 338 грн. 10 коп., а перерахованими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 в січні 2017 року, перебуваючи в м. Вінниці, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, через мережу Інтернет від невстановленої особи, за грошову винагороду, отримав доступ до панелі управління Інтернет ресурсу з доменним іменем "Payhubcard.com", який за загальними ознаками мав вигляд головної сторінки ресурсу призначеного для переведення грошових коштів з карткового рахунку на інший картковий рахунок, тобто для виконання банківської операцій "P2P". Однак, даний Інтернет ресурс за функціональними ознаками не міг здійснювати реальних грошових переказів, а був призначений на таємне заволодіння реквізитами банківської карти особи, яка має намір здійснити реальну платіжну операцію з метою переведення грошових коштів, тобто був «фішинговим сайтом».

В подальшому, 23.02.2017 о 10:46 год., ОСОБА_4 за допомогою Інтернет ресурсу "Payhubcard.com" заволодів реквізитами банківської картки, а саме: номером банківської карти, терміном дії, CVV кодом, яка належала ОСОБА_8 . Останній в свою чергу намагався здійснити переказ грошових коштів із банківської карти за номером НОМЕР_4 емітованої AT "Укрсоцбанк" (картка UniCredit Bank) на картковий рахунок своєї доньки. Безпосередньо після отримання реквізитів банківської карти належної ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , діючи повторно, таємно, умисно, з метою незаконного збагачення, скориставшись офіційним Інтернет ресурсом "UApay.ua", який призначений для здійснення платежів та грошових переказів, на якому останній був заздалегідь зареєстрований, здійснив переказ грошових коштів в сумі 1500 грн. із карткового рахунку НОМЕР_4 , належного ОСОБА_9 на картковий рахунок НОМЕР_2 емітований ПАТ "ВТБ Банк" на ОСОБА_4 . Під час здійснення вказаної операції платіжною системою "UApay.ua" було додатково утримано 20 грн. комісії за проведення платежу.

Таким чином, ОСОБА_4 завдав ОСОБА_9 матеріального збитку в розмірі 1520 грн., а перерахованими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 в січні 2017 року, перебуваючи в м. Вінниці, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, через мережу Інтернет від невстановленої особи, за грошову винагороду, отримав доступ до панелі управління Інтернет ресурсу з доменним іменем "Payhubcard.com", який за загальними ознаками мав вигляд головної сторінки ресурсу призначеного для переведення грошових коштів з карткового рахунку на інший картковий рахунок, тобто для виконання банківської операцій "P2P". Однак, даний Інтернет ресурс за функціональними ознаками не міг здійснювати реальних грошових переказів, а був призначений на таємне заволодіння реквізитами банківської карти особи, яка має намір здійснити реальну платіжну операцію з метою переведення грошових коштів, тобто був «фітинговим сайтом».

В подальшому, 23.02.2017 о 11:46 год., ОСОБА_4 за допомогою Інтернет ресурсу "Payhubcard.com" заволодів реквізитами банківської картки, а саме: номером банківської карти, терміном дії, CVV кодом, яка належала ОСОБА_10 . Останній в свою чергу намагався здійснити переказ грошових коштів на рахунок третьої особи із банківської карти за номером НОМЕР_5 емітованої AT "Ощадбанк". Безпосередньо після отримання реквізитів банківської карти ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , діючи повторно, таємно, умисно, з метою незаконного збагачення, скориставшись офіційним Інтернет ресурсом "UApay.ua", який призначений для здійснення платежів та грошових переказів, на якому останній був заздалегідь зареєстрований, здійснив переказ грошових коштів в сумі 900 грн. із карткового рахунку НОМЕР_5 , належного ОСОБА_10 , на картковий рахунок НОМЕР_2 емітований ПАТ "ВТБ Банк" на ОСОБА_4 . Під час здійснення вказаної операції платіжною системою "UApay.ua" було додатково утримано 14 грн. комісії за проведення платежу.

Таким чином, ОСОБА_4 , завдав ОСОБА_10 матеріального збитку в розмірі 914 грн., а перерахованими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 в січні 2017 року, перебуваючи в м. Вінниці, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, через мережу Інтернет від невстановленої особи, за грошову винагороду, отримав доступ до панелі управління Інтернет ресурсу з доменним іменем "Payhubcard.com", який за загальними ознаками мав вигляд головної сторінки ресурсу призначеного для переведення грошових коштів з карткового рахунку на інший картковий рахунок, тобто для виконання банківської операцій "P2P". Однак, даний

Інтернет ресурс за функціональними ознаками не міг здійснювати реальних грошових переказів, а був призначений на таємне заволодіння реквізитами банківської карти особи, яка має намір здійснити реальну платіжну операцію з метою переведення грошових коштів, тобто був «фітинговим сайтом».

В подальшому, 24.02.2017 о 11:45 год., ОСОБА_4 за допомогою Інтернет ресурсу "Payhubcard.com" заволодів реквізитами банківської картки, а саме: номером банківської карти, терміном дії, CVV кодом, яка належала ОСОБА_11 . Остання, в свою чергу, намагалась здійснити переказ грошових коштів із банківської карти за номером НОМЕР_6 емітованої AT "Ощадбанк" на картковий рахунок продавця Інтернет магазину. Безпосередньо після отримання реквізитів банківської карти ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , діючи повторно, таємно, умисно, з метою незаконного збагачення, скориставшись офіційним Інтернет ресурсом "UApay.ua", який призначений для здійснення платежів та грошових переказів, на якому останній був заздалегідь зареєстрований, здійснив переказ грошових коштів в сумі 950 грн. із карткового рахунку НОМЕР_6 , належного ОСОБА_11 , на картковий рахунок НОМЕР_2 емітований ПАТ "ВТБ Банк" на ОСОБА_4 . Під час здійснення вказаної операції платіжною системою "UApay.ua" було додатково утримано 14.5 грн. комісії за проведення платежу.

Таким чином, ОСОБА_4 , завдав ОСОБА_11 матеріального збитку в розмірі 964 грн. 50 коп., а перерахованими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні злочинів визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та суду пояснив, що усі обставини викладені в обвинувальному акті є істинними, додатково зазначивши що заподіяну злочином шкоду потерпілому: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , він відшкодував, кожному з них, в повному обсязі, у зв'язку з чим, останні до нього претензій не мають.

Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, проте надіслали суду заяви в яких зазначили, що завдана ОСОБА_4 шкода відшкодована їм в повному обсязі, у зв'язку з чим, вони відмовляється від заявлених цивільних позовів. При обрані міри покарання ОСОБА_4 просили суд останнього суворо не карати.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 22.03.2017 року з заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА_8 , згідно якої останній зазначає, що 23.02.2017 року він здійснив переказ коштів зі своєї картки «Укрсоцбанк» на картку своєї дочки « ОСОБА_13 » в сумі 1500 грн. В подальшому, вказані кошти з його картки були списані, проте на картку дочки не надійшли.

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 25.04.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Як вбачається із заяви потерпілого ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення від 19.09.2017 року, що останній 23 лютого 2017 року, маючи намір на переказ грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_5 на іншу банківську картку, скористався Інтернет ресурсом, в свою чергу даний платіж не відбувся, але кошти в сумі 900 грн. з рахунку ОСОБА_10 були зняті. В подальшому при перегляді відгуків користувачів мережі Інтернет йому стало відомо, що даний сайт використовувався невідомими особами для «фішінгу» ( отримання персональних банківських даних).

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 23.09.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Як вбачається із заяви потерпілої ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 18.09.2017 року, що остання, 13 січня 2017 року, маючи намір на переказ грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_1 на іншу банківську картку скористалась Інтернет ресурсом, в свою чергу даний платіж не відбувся, але кошти в сумі 626 грн. з рахунку ОСОБА_6 були зняті. В подальшому при перегляді відгуків користувачів мережі Інтернет її стало відомо, що даний сайт використовувався невідомими особами для «фішінгу» ( отримання персональних банківських даних).

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 23.09.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Як вбачається із заяви потерпілої ОСОБА_11 про вчинене кримінальне правопорушення від 20.09.2017 року, що остання, 8 лютого 2017 року, маючи намір на переказ грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_6 на іншу банківську картку, скористалась Інтернет ресурсом, в свою чергу даний платіж не відбувся, але кошти в сумі 950 грн. з рахунку ОСОБА_11 були зняті. В подальшому при перегляді відгуків користувачів мережі Інтернет її стало відомо, що даний сайт використовувався невідомими особами для «фішінгу» ( отримання персональних банківських даних).

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 23.09.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Як вбачається із заяви потерпілої ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 18.09.2017 року, що остання маючи намір на переказ грошових коштів з банківської картки № НОМЕР_7 на іншу банківську картку, скористалась Інтернет ресурсом, в свою чергу даний платіж не відбувся, але кошти в сумі 2310 грн. з рахунку ОСОБА_7 були зняті. В подальшому при перегляді відгуків користувачів мережі Інтернет мені її відомо, що даний сайт використовувався невідомими особами для «фішінгу» ( отримання персональних банківських даних).

Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 23.09.2017 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.

Під час судового провадження обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені злочинів, повідомив, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ним не оспорюються, надав показання та повідомив про обставини вчинення ним злочинів.

Аналіз наведених доказів свідчить, що винуватість ОСОБА_4 , є доведеною, оскільки підтверджена показаннями обвинуваченого так і заявами потерпілих про вчинені злочини, які суд приймає до уваги як належні та допустимі докази у справі. Так, ОСОБА_4 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення ним злочинів, зазначивши, що усі обставини викладені в обвинувальному акті є істинними, тим самим підтвердивши час, місце та спосіб вчинення злочинів. Вказані показання доводять винуватість обвинуваченого. Таким чином, наведені докази є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу злочинів та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.

Обставини вчинення злочинів повідомлені обвинуваченим повністю узгоджуються з його показаннями в судовому засіданні.

Сукупність вказаних доказів надає підстави стверджувати, що винуватість обвинуваченого у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчинене повторно є доведеною, оскільки вказані докази містять достатні дані, що підтверджують наявність умислу ОСОБА_4 на заволодіння чужим майном, корисливий мотив його дій та об'єктивні дії, вчинені ним для досягнення його мети.

Таким чином, суд оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, як вчинення крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

По місцю проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.

Відповідно до довідки ВОПНЛ ім. Ющенка, вих. №20/1845 від 10.05.2017 року ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» від 04.05.2017 року ОСОБА_4 на диспансерному обліку у вказаному закладі не перебуває.

З вимоги про судимість від 16.09.2017 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз 11.05.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_14 , раніше судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, вчинив умисні злочини середньої тяжкості, винуватість у вчиненні злочинів визнав, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив суд, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнити останнього від відбудування призначеного покарання, додавши до матеріалів кримінального провадження підтверджуючі документи.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та просив суд застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», звільнивши його від відбування призначеного судом покарання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо застосування амністії до обвинуваченого ОСОБА_4 .

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу вважає, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він вчинив умисні злочини середньої тяжкості, згідно копії свідоцтва про народження: НОМЕР_8 - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачений ОСОБА_4 має неповнолітнього сина та не позбавлений батьківських прав відносно нього, протягом останніх десяти років амністія до нього не застосовувалася.

Так, в зв'язку з наявністю у ОСОБА_4 малолітнього сина відносно якого він не позбавлений батьківських прав, ОСОБА_4 є суб'єктом вказаного Закону, оскільки вчинив умисні злочини середньої тяжкості до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», обставин, що перешкоджають застосуванню до обвинуваченого вказаного закону, визначених ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд не вбачає.

Цивільні позови потерпілих: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином, у зв'язку з відмовою потерпілих від їх підтримання, слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 65-67, 185 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя:

Попередній документ
73130649
Наступний документ
73130651
Інформація про рішення:
№ рішення: 73130650
№ справи: 127/26281/17
Дата рішення: 29.03.2018
Дата публікації: 27.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство