Справа № 815/335/18
27 березня 2018 року м.Одеса
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Аракелян М.М.
За участю секретаря - Гуманенко В.О.
За участю сторін:
Від позивача: Гурська Н.О. - за довіреністю
Від відповідача: Тарановський Р.В. - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Акварель Дрінк" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
25 січня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Акварель Дрінк", в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області від 23 січня 2018 року за №366 про проведення фактичної перевірки ПП "Акварель Дрінк"(код ЄДРПОУ 34931499).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.01.2018 року начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято нака №366 про проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк». Посилаючись на положення статей 75, 80, 81 Податкового кодексу України позивач вказує на протиправність оскаржуваного наказу від 23.01.2018 року, оскільки в ньому не зазначено конкретної підстави для проведення фактичної перевірки. На думку позивача, податковий орган взагалі не має законних підстав для здійснення перевірки в силу приписів Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким встановлено мораторій до 31 грудня 2018 року на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. При цьому, позивач зазначає, що жодної підстави, передбаченої ст.3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо позапланових заходів державного нагляду (контролю) в оскаржуваному наказі від 23.01.2018 року не зазначено. Зауважуючи на безпідставності та протиправності наказу №366 від 23.01.2018 року, позивач вказує на втручання та перешкоджання господарьскій діяльності ПП «Акварель Дрінк» з боку контролюючого органу.
Ухвалою суду від 31.01.2018 року відкрито провадження у справі, зобов'язано відповідача у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали надати суду завірені копії наказу "Про проведення фактичної перевірки ПП "Акварель Дрінк" від 28.01.2018 року №366, направлень на проведення фактичної перевірки ПП "Акварель Дрінк" та копії всіх документів на підставі яких прийнято оскаржуваний наказ "Про проведення фактичної перевірки ПП "Акварель Дрінк". Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання призначено на 20.02.2018 року о 12:00 год.
20 лютого 2018 року судове засідання перенесено на 01.03.2018 року о 14:00 год. у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Аракелян М.М. з 20.02.2018р. по 23.02.2018р. включно.
21 лютого 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву ПП «Акварель Дрінк» (вх.№5129/18), разом з яким надано витребувані судом докази. Не погоджуючись з доводами позивача та в обґрунтування правової позиції податкового органу представник відповідача зазначив, що 23 січня 2018 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області Мілютіним Г.В. було видано наказ за № 366 про проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» Код ЄДРПОУ 34931499., що розташоване за адресою м. Одеса, вул.Сонячна, 5, тривалістю 10 діб, з питань здійснення контролю в сфері обігу підакцизних товарів.
Зазначений наказ прийнятий у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. 24.01.2018 року директор підприємства відмовив у проведенні фактичної перевірки підприємства, про що складено акт № 64/15-32-40-06 про неотримання направлень та наказу на проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» та акт про недопуск до проведення фактичної перевірки. Посилаючись на положення ст.ст. 19.1.14, 75.1.3, 80.2.5, представник відповідача зауважив на необґрунтованості доводів позивача щодо відсутності в оскаржуваному наказі підстав для проведення фактичної перевірки. На думку представника відповідача, зазначена у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України друга частина речення - здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка відділена від першої частини сполучником «а також», є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом. Про обґрунтованість такої позиції свідчить також та обставина, що зазначену підставу було внесено у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України окремим Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України». Щодо посилання позивача на Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності» представник наголошує, що фактична перевірка - це особливий вид перевірок, який не підпадає під поняття планових або позапланових заходів, які зазначенні в цьому законі. Тому Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не містить мораторію на проведення саме фактичної перевірки.
01 березня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№5916/18).
01 березня 2018 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання (вх.№5910/18) про відкладення судового засідання по справі 815/335/18 у зв'язку з ускладненими погодними умовами. Клопотання просив суд розглядати без його участі.
З огляду на зазначене, судове засідання призначене на 01.03.2018 року перенесено на 19.03.2018 року о 12:00 год.
16 березня 2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№7484/18), в якій зазначено, що згідно з ст. 80.2.5 Податкового кодексу України серед підстав для проведення фактичної перевірки законодавством визначено отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування алкогольних напоїв, а також виконання функцій покладених на контролюючий орган в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Проте в оскаржуваному наказі №366 відсутня розгорнута інформація, яка може слугувати підставою для проведення фактичної перевірки, не зазначено жодних конкретних функцій покладених на контролюючий орган в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а лише перераховані норми Податкового кодексу України, що містять загальну диспозицію для невизначеного кола осіб та не являються фабулою фактичних обставин (обов'язкових передумов) для такої перевірки відносно конкретно визначеного платника податків. Посилаючись пп. 1.2.2 п. 1.2 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22, позивач зауважує на відсутності в доповідній записці від 22.01.2018 року обґрунтованих пропозицій щодо необхідності проведення перевірки ПП «Акварель Дрінк». Також позивач зазначив, що перелік органів державного нагляду (контролю), на які не розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було затверджено постановою Кабінету міністрів України від 18.12.2017 р. №1104, до якого віднесли, зокрема органи Державної фіскальної служби України. Проте, дана постанова набрала чинності лише з 23.02.2018 р. (офіційне опублікування - «Урядовий кур'єр» №38 від 23.02.2018 р. та «Офіційний вісник України» №19 від 06.03.2018 р.). Таким чином, на думку позивача, до моменту набрання чинності Постанови мораторій на податкові органи розповсюджувався, а отже посадові особи ГУ ДФС в Одеській області взагалі не мали права приступати до проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк».
19 березня 2018 року судове засідання перенесено на 27.03.2018 року о 12:00 год. у зв'язку із надходженням клопотання (вх.№7591/18 від 19.03.2018 року) представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання часу на ознайомлення з відповіддю на відзив.
27 березня 2018 року від представника відповідача надійшли письмові заперечення, відповідно до яких в оскаржуваному наказі №366 підставою для проведення перевірки зазначено п.80.2.5 ст.80 ПК України, яка передбачає 2 випадки можливості проведення фактичної перевірки, а саме: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та цільового використання спирту податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Також, представник відповідача зазначив, що у всіх наданих позивачем наказах та актах попередніх перевірок зазначено саме ст. 80.2.5 ПК України, при цьому інформація щодо їх оскаржень позивачем у контролюючого органу відсутня станом на 27.03.2018 року. Не погоджується з твердженням позивача про протиправність дій контролюючого органу у зв'язку з дією Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки цим законом заборонено проведення планових та позапланових заходів контролю, а фактична перевірка за своєю суттю не являється ані плановим, ані позаплановим заходом та є окремим видом перевірки. Тобто у вищевказаному закону не встановлено мораторій на проведення контролюючим органом фактичних перевірок, а отже ГУ ДФС в Одеській області було правомірно винесено наказ від 23.01.2018 року №336.
У судовому засідання 27.03.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, заперечував проти його задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши надані учасниками справи пояснення та оцінивши докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено , що 23 січня 2018 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області прийнято наказ №366 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» (код ЄДРПОУ 34931499)» з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, на підставі пп. 19-1.1.4, 19-1.1.14 п.19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до вищевказаного наказу фактичну перевірку вирішено провести з 24.01.2018 року, тривалістю 10 діб за період з 06.01.2018 року по дату закінчення фактичної перевірки.
Як убачається з матеріалів справи, наказ №366 від 23.01.2018 року прийнято на підставі доповідної записки від 22.01.2018 року №12/11/15-32-40-06-06, де вказується на необхідність фактичної перевірки, з метою недопущення порушень податкового законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
На підставі цього наказу були видані направлення на перевірку від 24.01.2018р.
24 січня 2018 року директором підприємства відмовлено у проведенні фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5, у зв'язку із чим перевіряючими складено акт «Про неотримання направлень та наказу на проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» (код ЄДРПОУ 34931499)» №64/15-32-40-06, в якому зазначено про відмову посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області в отриманні наказу №366 від 23.01.2018 року та направлень №182, №183, №184, №185, №186, №187 від 24.01.2018 року.
Також, у зв'язку з відмовою посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області в допуску до проведення фактичної перевірки складено відповідний акт «Про не допуск до фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» та звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДФС в Одеській області наказом №366 від 23.01.2018 року, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до 19-1.1.4 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
Відповідно до 19-1.1.14 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
З аналізу вищевказаних положень Податкового кодексу України вбачається, що фактична перевірка є окремим видом перевірок та не відноситься до планових чи позапланових перевірок в розумінні ст. 75 Податкового кодексу України.
Доводи позивача ґрунтуються, зокрема, на приписах Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», посилаючись на які позивач вважає дії контролюючого органу щодо прийняття оскаржуваного наказу «Про проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» протиправними.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; 5) у разі настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; 6) для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.
Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.
Проаналізувавши положення ст.ст. 2,3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суд приходить висновку про наявність заборон та відповідних умов проведення контролюючими органами лише планових та позапланових заходів нагляду (контролю).
Тобто, оскільки положенням ст. 75 Податкового кодексу чітко встановлено види перевірок, серед яких фактична перевірка вказана як окремий вид перевірки з відповідними особливостями, а Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не зазначено заборон чи особливостей проведення саме фактичних перевірок, а лише планових та позапланових заходів контролю, суд приходить висновку, щодо не розповсюдження мораторію на проведення фактичних перевірок податковим органом.
При цьому суд зазначає, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (ст. 1 ПК України).
Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. (ч. 5.1. ст. 5 ПК України).
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. (п.5.2. ст. 5 ПК України).
Таким чином, у разі виникнення спірних питань у контролюючого органу при здійсненні своїх контрольних функцій для останнього встановлено пріоритетність положень Податкового кодексу України
Пунктом 80.2.5 ст.80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно п. 81.1. ст.80 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Доводи позивача, щодо складання наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області "Про проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» №366 від 23.01.2018 року з порушеннями, оскільки в ньому відсутня розгорнута інформація, яка може слугувати підставою для проведення перевірки спростовуються тим, що в наказі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській №366 від 23.01.2018 року підставою зазначено посилання на відповідні ст. Податкового кодексу України, зокрема пп. 19-1.1.4 п. 19-1 ст. 19-1, 19-1.1.14 п. 19-1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, що, на думку суду, є достатньою та зрозумілою інформацією.
Крім цього, позивач зазначає, що в порушення пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України відповідачем не надано інформацію про порушення позивачем вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що на думку позивача має бути відтвореною при прийнятті оскаржуваного наказу №366.
З доповідної записки Начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області В.В. Астрєйко, вбачається, що на виконання вимог розпорядження ДФС в Одеській області від 29.12.2017 року №958-р «Про проведення операції «Акциз 2018» фахівцями управління контроллю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області проведено аналіз господарської діяльності ПП «Акварель Дрінк», основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах. З огляду на зазначене, з метою не допущення порушень податкового законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального просив дозволу на проведення фактичної перевірки ПП «Акварель Дрінк» на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Як вбачається з норми п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, законодавчо виокремлено проведення фактичної перевірки у разі отримання у встановленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обігу, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків та проведення фактичної перевірки для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до п.п.19-1.1.16 п.19.1 ст.19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Отже, однією з функцій відділу ГУ ДФС є здійснення контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання та виявлення порушень законодавства у цій сфері шляхом проведення фактичних перевірок, а отже працівники відділу контролю за обігом підакцизних товарів Головного управління ДФС в Одеській області мають право проводити фактичні перевірки ліцензіатів щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів лише на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності обставин вказаних у п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Кодексу, зокрема, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для видання оскаржуваного наказу та його прийняття в межах та на підставі законодавства.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до частини 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд критично ставиться до посилань позивача на рішення судів першої та апеляційної інстанції з аналогічних спорів та податкову консультацію, надану контролюючим органом іншим платникам податків зауважуючи на неналежному обґрунтуванні доводів позивача, оскільки податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Доводи відповідача ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та підтверджуються належними доказами.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ПП «Акварель Дрінк» слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 241-243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Акварель Дрінк» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне рішення складене 02.04.2018р.
Суддя М.М. Аракелян
.