02 квітня 2018 р. Справа № 818/441/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу №818/441/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області) про визнання протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії позивачу за вислугу років; зобов'язання призначити позивачу пенсію за вислугу років.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що після звільнення зі служби звернувся до відповідача з вимогою призначити пенсію за вислугу років. Листом від 20.12.2017 за №12799/03.2-04 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило ОСОБА_1, що йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної для призначення календарної вислуги 23 роки і більше, передбаченої п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", для осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які звільнені у період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року.
Позивач вважає таку відмову у призначенні пенсії позивачу за вислугу років протиправною та такою, що суперечить вимогам Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
05.03.2018 від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву (а.с.34), у якій відповідач зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п.а ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", однак, на час звернення його вислуга років на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 20 років 9 місяців 26 дні, що є менше за необхідну - 23 календарних років, встановлені у п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" . Тому, відповідач вважає, що ним правомірно було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.
29.03.2018 ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої пункт 3 позовних вимог викладає у такій редакції:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з моменту звільнення, а саме: з 23.09.2017 року, згідно п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 р., зі змінами та доповненнями (а.с.47).
У судове засідання сторони чи їх представники не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.46).
Згідно ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.12.2017), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в період з 11.04.1997 по 22.09.2017 ОСОБА_1 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах рядового та середнього начальницького складу, що підтверджується копіями трудової книжки та послужного списку (а.с.10-18).
Відповідно до наказу Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №293/ОС-17 від 27.10.2017 ОСОБА_1 з 22.09.2017 звільнений зі служби на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) (а.с.19).
Згідно витягу з наказу Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №250/ОС-17 від 20.09.2017, послужного списку та трудової книжки станом на день звільнення вислуга позивача в органах внутрішніх справ та Національної поліції України складає:
- в календарному обчисленні - 20 років 09 місяців 26 дні;
- у пільговому обчисленні - 27 років 05 місяців 13 днів (а.с.20).
Після звільнення ОСОБА_1, відповідно до вимог пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", звернувся до Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції із заявою щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України відповідних документів для призначення йому пенсії за вислугу років. Вказані документи були підготовлені та надіслані до ГУ ПФУ в Сумській області.
Листом №12799/03.2-04 від 20.12.2017 відповідач повідомив ОСОБА_1, що відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служи, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. Оскільки відповідно до наданих документів вислуга ОСОБА_1 на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 20 років 9 місяців 26 днів, відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії (а.с.22).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно з п. "а" ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
До вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до ст. 17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 17-2 Закону обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено "Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі по тексту - Порядок).
Згідно з п.п. "г" п. 3 вказаного Порядку, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів: час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 встановлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.
Відповідно до послужного списку та трудової книжки, позивач у період з 11.04.1997 по 07.09.2017 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах рядового та середнього складу (а.с.10-18).
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні вимог про призначення пенсії, ГУ ПФУ в Сумській області посилається на те, що при призначенні пенсії за вислугою повинна враховуватись лише календарна вислуга, без включення вислуги в пільговому обрахуванні. Тому, оскільки позивач на дату звернення із заявою мав календарну вислугу меншу, ніж 23 роки, то він не має права на призначення такої пенсії в розумінні ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з аналізу Закону та Порядку випливає, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги.
Крім того, нормами вищевказаних нормативно-правових актів не встановлено виключень з того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.
Дана правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 у справі К/800/46432/14, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017 у справі К/800/8083/17.
Так, відповідач відмовивши ОСОБА_1 у призначенні пенсії, не врахував норму, що міститься в ст. 17-1 Закону про те, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 порядок обчислення вислуги, що надає право на пенсію, чітко визначений, і ст.17-1 Закону прямо вказує на обов'язок відповідача такий порядок застосовувати, використовуючи ст.12 Закону як норму загальну, а статті 17-1, 17-2 Закону і Постанову КМУ від 17.07.1992 №393 - як спеціальну.
Відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі по тексту - Порядок), заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інші, у яких вказані особи проходили службу.
Відповідно до пункту 17 Порядку, право приймати рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії, покладено на орган, що призначає пенсію (Пенсійний фонд України).
Отже, після надходження відповідних документів з Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про призначення пенсії ОСОБА_1 відповідач зобов'язаний був призначити позивачу пенсію за вислугу років, оскільки, як вище вказано, позивач має більше 23 років вислуги, в той час, як достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону є вислуга 23 роки.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 23.09.2017.
Відповідно до п. б ч.1 ст.50 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ 22.09.2017 (а.с.11,19).
З огляду на викладені вище обставини, пенсія ОСОБА_1 має бути призначена з наступного дня після звільнення, тобто - з 23.09.2017.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при подачі даної позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 704,80грн., що підтверджується квитанцією №1 від 07.02.2018 (а.с.4).
Таким чином, ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області в сумі 704,80грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) щодо призначення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 42700, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за вислугою років згідно п.а ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпеченняґ осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1990 р., зі змінами та доповненнями.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 42700, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за вислугу років з 23.09.2017 згідно п.а ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1990 р. , зі змінами та доповненнями.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 42700, РНОКПП НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013).
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець