Справа № 815/1365/18
03 квітня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агрохімпроект» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
До суду Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агрохімпроект» (далі - ТОВ «Південь-Агрохімпроект») до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №566150/39698458 від 22.01.2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Південь-Агрохімпроект» №2 ВІД 11.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також позивач просить стягнути на його користь суму сплаченого судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; -у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вказані вимоги позивачем при поданні позову не виконані.
В позові не зазначені відомості передбачені п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, а саме щодо відповідача - ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; щодо позивача - офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, що передбачає зазначення вказаних документів та кількість аркушів кожного доданого документа.
Позивачем у позові у якості додатків, зокрема, зазначено: «копії документів за текстом на 46 арк.», проте зазначене суперечить п.8 ч.2 ст.160 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Позивач завірив копії підписом без зазначення дати, посади, місця знаходження оригіналу.
Частиною 3 ст.55 КАС України встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Позов підписаний директором ТОВ «Південь-Агрохімпроект» ОСОБА_1, проте до позову не надані документи, які підтверджують його призначення на вказану посаду та повноваження на представництво інтересів ТОВ (копія статуту, наказ про призначення на посаду тощо).
Позивач повинен викласти зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Позивач у позові визначив одного відповідача, але вимоги фактично виклав до двох відповідачів. Протиріч вказаних обставин не висвітлює.
Позивач зазначив у якості відповідача - ДФС України, але до вказаного відповідача пред'явлені вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, в іншій позовній вимозі просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 22.01.2018 року.
Таким чином, позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, тобто вимога пред'явлена до вказаної комісії, проте процесуальний статус її у якості відповідача не визначений, копія позову з додатками не надана.
Частиною 3 ст.46 КАС України визначено, що відповідачем по справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, а також їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 затверджений Порядок роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.1,2,3 Порядку він визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов'язки її членів.
Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п.201.16 ст.201 ПКУ та постановою КМУ від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФСУ яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації
Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Комісія відповідно до п. 201.16.3 ст.201 ПКУ приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, зазначена Комісія є суб'єктом владних повноважень, якій надані повноваження відповідно до вимог ПКУ. Лише Комісія відповідно до п. 201.16.3 ст.201 ПКУ має право та зобов'язана приймати рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Вказане рішення як суб'єкта владних повноважень може бути оскаржене, у тому числі в адміністративному порядку до ДФС.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11. 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Агрохімпроект» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва