Рішення від 28.03.2018 по справі 145/1729/17

РІШЕННЯ

іменем України

"28" березня 2018 р. Справа № 145/1729/17

Провадження № 2/145/109/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Віценко К.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що відповідно до заяви від 01.09.2010 року відповідач отримав в кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Однак, відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, в зв'язку з чим, станом на 21.09.2017 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 23204,49 грн., яка складається з: 8120,62 грн. заборгованості за кредитом, 7561,33 грн. - по відсотках за користування кредитом, 5941,37 грн. - по пені, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1081,17 грн. - штраф (процентна складова), які просить стягнути.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 позов підтримав, просить його задоволити з підстав, викладених в заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, мотивуючи їх безпідставністю та пропуском строку позовної давності.

Зазначив, що на 15.08.2013 року згідно виписки з карткового рахунку кредитний ліміт відповідача був нульовий і, починаючи з 2013 року відомості про погашення відповідачем боргу у виписках не відображені, отже з 2013 року відповідач користувався лише своїми власними коштами, які клав на картковий рахунок, а відтак ніякої заборгованості перед банком у нього немає.

ОСОБА_3 підписав одну заяву - анкету, якою висловив бажання отримати кредитні кошти. Проте, заяви про отримання коштів він не підписував. Заява -анкета від 01.09.2010 року не свідчить про укладення договору, оскільки дана заява не містить істотних умов договору щодо відсоткової ставки, пені, позовної давності, тобто відсутні відомості про досягнення сторонами істотних умов договору. Отже договір не укладено.

Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, який розпочався з 15.08.2013 року, оскільки коштами банку відповідач користувався лише до 2013 року.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статт1 1054 ЦК УКраїни передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч.1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Статтею 627 ЦК України закріплено свободу договору, яка передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Таким чином, належним чином заповнена та підписана Заява, в якій клієнт висловлює свою згоду, що Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг, може складати собою договір приєднання, що регулює відносини між банком та клієнтом щодо умов та порядку надання позичальнику кредиту, інших банківських послуг, вказаних в заяві позичальника.

Звернувшись із заявою на видачу кредитної картки «Універсальна, підписавши довідку «Про умови кредитування використанням картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що датовані 01.09.2010 року (а.с.8,9), в яких вказав, що ознайомлений і згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, отримавши, як клієнт банку, кредитну картку, відповідач погодився, що дана Заява разом з Довідкою, вказаними Умовами, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг та зобов'язався здійснювати оплату послуг згідно тарифів позивача у строки, передбачені вказаними умовами.

Таким чином, 01.09.2010 року сторони уклали кредитний договір, шляхом приєднання (частина перша статті 634 ЦК України), у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 5000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позову про визнання недійсними договору від 10.09.2011 року відповідач не подавав. Договір недійсним не визнаний.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання даного договору відповідач неодноразово отримав у позивача кредитні картки.

Дані обставини стверджуються довідкою позивача (а.с.153), заявою відповідача на видачу картки від 01.09.2010 року, виписками по рахунку клієнта, з яких вбачається, що відповідач використовував кредитні кошти, зокрема, починаючи з 17.04.2016 року за допомогою картки № 5168755627908680, строк дії якої до 12/19, що вбачається з виписки по картковому рахунку (а.с.147).

Доказів на спростування даних обставин суду не надано.

Процента ставка за договором була збільшена позивачем з 01.04.2015 року - 43,2% річних згідно Тарифами банку, що вбачається з розрахунку позивача.

Згідно п. 1.1.3.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право проводити зміну Тарифів. При цьому зобов'язаний не менш як за 7 днів до їх введення проінформувати клієнта, зокрема, в виписці по рахунку згідно п. 1.1.3.1.9 даних Умов, яким передбачено обов'язок банку один раз на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати виписки по рахунку. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile Banking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку, шляхом використання СМС-повідомлень. Обов'язок отримувати виписки про стан картрахунків і про здійснення операцій за ними покладено на відповідача ( п. 1.1.2.1.5). Доказів про підключення відповідача до комплексу Mobile Banking Банк суду не надано.

Згідно з п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг позичальник дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту.

Встановлений договором від 01.10.2009 року кредитний ліміт в сумі 5000 грн. з 16.04.2016 року визначено в сумі 5000 грн., що стверджується довідкою позивача (а.с.153).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил відповідач зобов'язувся погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У разі порушення клієнтом строків платежів по грошовому зобов'язанню більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову (п. 2.1.1.7.6 Умов, Довідка про умови кредитування) (а.с.9,19 ).

Відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов та Довідки про умови кредитування при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн. клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на офіційному сайті, у розмірі 1% від заборгованості, але не менше 30 грн.

Отже, штрафи та пеня передбачені за різного роду порушення виконання зобов'язання за договором.

Позичальник зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 21.09.2017 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 23204,49 грн., яка складається з: 8120,62 грн. заборгованості за кредитом, 7561,33 грн. - по відсотках за користування кредитом, 5941,37 грн. - по пені, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1081,17 грн. - штраф (процентна складова), що стверджується розрахунком заборгованості.

Доказів на спростування даних обставин суду не надано.

Виходячи з положень ст.ст. 257, 258, 264 ЦК України підстав для застосування строку позовної давності не вбачається, оскільки позовна давність позивачем не пропущена, дана заборгованість виникла за період з 17.04.2016 року, останнє внесення коштів за наданим кредитом відбулось 04.05.2017 року відповідно до п. 2.1.1.12.2 Умов (договірне списання), позов до суду подано 02.11.2017 року (а.с.2, 6, 20, 85).

Отже всього до стягнення підлягає 23204,49 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 9-13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.6, 12, 526, 530, 626 - 628, 629, 634, 1054 ЦК України,

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01.09.2010 року у розмірі 23204 (двадцять три тисячі двісті чотири) гривні 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в сумі 1600 (одну тисячу шістсот ) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення повному обсязі, тобто з 05.04.2018 року.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_4

Попередній документ
73130180
Наступний документ
73130182
Інформація про рішення:
№ рішення: 73130181
№ справи: 145/1729/17
Дата рішення: 28.03.2018
Дата публікації: 04.04.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.09.2018)
Дата надходження: 02.11.2017
Предмет позову: Про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
18.03.2026 10:51 Тиврівський районний суд Вінницької області
18.03.2026 10:51 Тиврівський районний суд Вінницької області
18.03.2026 10:51 Тиврівський районний суд Вінницької області
18.03.2026 10:51 Тиврівський районний суд Вінницької області
01.10.2021 11:00 Тиврівський районний суд Вінницької області
21.02.2022 12:15 Тиврівський районний суд Вінницької області