Справа №127/2410/18
Провадження №1-кп/127/121/18
03 квітня 2018 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2017 р. за № 12017020010003594 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_9 ,
ОСОБА_4 22.07.2017 року близько 10 год. 00 хв., перебуваючи біля земельних ділянок неподалік кафе «Пори року», що по вулиці Барське шосе, 22 в м. Вінниці, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки з ОСОБА_7 , умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, вихопивши у ОСОБА_7 лопату нанесла металевою частиною лопати близько трьох ударів по правій скроневій частині голови ОСОБА_7 . Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , не зважаючи на прохання ОСОБА_7 припинити такі дії, продовжила наносити удари металевою частиною лопати, а саме нанесла ОСОБА_7 ще один удар в область правої брови, один удар в область правого ока, один удар у ділянку шиї з правої сторони, один удар в область правого плеча, два удари в праву область грудей. Від отриманих ударів ОСОБА_7 втратила рівновагу та впала на землю, а лопата в цей час розламалася на частини. ОСОБА_4 продовжила наносити удари ОСОБА_7 дерев'яною частиною лопати та нанесла ще декілька ударів по тулубу ОСОБА_7 , в той час як вона лежала на землі, внаслідок чого спричинила їй тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 1276/1382 від 09.11.2017 року належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (більше 6 днів, але не більше 21 дня).
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе не визнала та показала, що вранці приблизно о 10 год. 22.07.2017 року вона перебувала на своїй земельній ділянці неподалік вул. Барське шосе в м. Вінниці. Вона побачила потерпілу, яка близько години ходила по інших земельних ділянках та прийняла її за злодійку, оскільки на земельних ділянках часто крали урожай. Вона почала кричати до потерпілої а та їй відповіла, після чого вона догнала потерпілу та почала запитувати, що вона робить. Потерпіла відповіла, що це не її справа, після чого між ними виникла сварка. Вона хотіла забрати в потерпілої лопату та відро, однак та не віддавала, після чого вони почали штовхатися, при цьому падали з потерпілою на коліна, можливо в цей час і були якісь ушкодження. Вона забрала у потерпілої лопату та почала рубати лопатою відро, попадаючи лопатою то по відрі то по землі, при цьому держак лопати поломався і вона ушкодила собі пальці, з яких йшла кров. Потерпілій тілесних ушкоджень не наносила і ушкоджень на ній не бачила. Цивільний позов не визнає, оскільки тілесних ушкоджень потерпілій не наносила. Просила суд її виправдати, оскільки кримінального правопорушення вона не вчиняла.
В судовому засідання потерпіла ОСОБА_7 показала, що вранці 22.07.2017 року вона проходила по дорозі між земельними ділянками неподалік вул. Барське шосе в м. Вінниці, із собою в неї було відро та лопата, оскільки вона йшла накопати польових квітів. Вона зустріла свою знайому ОСОБА_10 з якою поспілкувалася, після чого вони розійшлися. Коли проходила приблизно за 170 м. від земельної ділянки обвинуваченої, обвинувачена підбігла до неї, вихопила відро та лопату та почала наносити їй тілесні ушкодження, а саме, двічі вдарила по голові, потім декілька раз в обличчя, після чого в неї запаморочилася голова і вона упала, після чого обвинувачена вдарила її в праве плече та по тулубу, загалом нанесла до десяти ударів, при цьому удари наносила і металевою частиною лопати і держаком лопати. Під час нанесення обвинуваченою ударів вона падала і вставала, оскільки боялася, що обвинувачена її уб'є, просила її не бити. Після нанесених ударів в неї йшла кров, на обвинуваченій крові не бачила. Обвинувачена нічого їй не пояснювала та не запитувала, а відразу почала сваритися та наносити удари. Цивільний позов підтримала та пояснила, що протиправними діями обвинуваченої їй було заподіяно майнову шкоду, оскільки вона змушена була лікуватися та придбавати необхідні ліки, на доказ чого надано відповідні квитанції. Крім того, діями обвинуваченої їй було заподіяно моральних страждань, які полягають в тому, що її безпідставно звинуватили в крадіжках, на даний час її здоров'я значно погіршилося, вона змушена продовжувати лікування, оскільки відчуває головні болі. Просила стягнути з обвинуваченої на її користь 2 706 грн. 74 коп. майнової шкоди та 40 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що в кінці липня 2017 року, точної дати не пам'ятає, вранці вона проходила біля земельних ділянок неподалік вул. Барське шосе в м. Вінниці та зустріла потерпілу, з якою вони тривалий час знайомі. Потерпіла повідомила їй, що йде копати рослини. На земельних ділянках перебували також інші люди. Після розмови вони розійшлися і потерпіла пішла далі, в неї були лопата та відро. Сварки та бійки не бачила, оскільки перебулася на той час на значній відстані, про те, що побили потерпілу їй стало відомо на наступний день.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що в кінці липня 2017 року, точної дати не пам'ятає, приблизно о 10-11 год. ранку вона йшла з дитиною до озера. Коли проходила по дорозі біля земельних ділянок приблизно за 100 м. побачила натовп жінок, приблизно 4-5 жінок. Їй здалося, що вони про щось сперечалися. Вона відволікалася на дитину, а подивившись знову в сторону жінок, побачила, що одна жінка нанесла іншій жінці один удар палицею по голові і один удар палицею по плечах. При цьому облич жінок вона не бачила, однак, те, що було нанесено два удари бачила, оскільки в неї хороший зір.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 її винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених і оцінених судом доказів.
З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 22.07.2017 року за № 12017020010003594, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З протоколу огляду місця події від 22.07.2017 року та фототаблиці до нього вбачається, що місцем проведення огляду була території по вулиці Барське шосе в м. Вінниці, на відстані 400 метрів знаходиться кафе "Времена года" та на відстані 350 метрів знаходяться дві електроопори. Територія яка оглядалась, являє собою грунтову дорогу, на якій виявлено три фрагменти деревини, на одному з яких наявна речовина бурого кольору. На відстані близько 40 метрів на межі земельних ділянок знаходилась лопата та відро блакитного кольору, всередині якого знаходився фрагмент лопати та дерев'яної ручки довжиною 20-25 см. з характерними слідами надлому.
Постановою слідчого про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.07.2017 року пластикове відро, металеве лезо від лопати та дерев'яна зламана ручка від лопати визнано речовими доказами та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області.
Згідно висновку експерта № 923 від 29.09.2017 року, у ОСОБА_7 були виявленні тілесні ушкодження - синці на обличі, на шиї, в проекції правого плечового суглобу, на правому стегні, садно на правому передпліччі, які належать до легких тілесних ушкоджень, та забиті рани на голові, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (більше 6 днів, але не більше 21 дня). Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_7 виникли від дії (удару) тупого твердого предмета (предметів) індивідуальні чи групові особливості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях ушкоджень, давність утворення, можливо, в строк вказаний у постанові про призначення експертизи - 22.07.2017 року.
Згідно висновку експерта № 1276/1382 від 09.11.2017 року у ОСОБА_7 були виявленні тілесні ушкодження - синці: на обличі (2) і шиї (1) справа, в проекції правого плечового суглобу (1), на правому стегні (2), садно на правому передпліччі, які належать до легких тілесних ушкоджень, та забиті рани на голові, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (більше 6 днів, але не більше 21 дня). Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_7 виникли від дії (удару) тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні чи групові особливості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях ушкоджень, давністю утворення, можливо, в строк вказаний у постанові про призначення експертизи - 22.07.2017 року. Характер і локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 свідчать про не менш, як 5 травматичних дій (ударів) в ділянку голови, а також про травматичні дії в ділянки шиї, правого плечового суглоба, правого стегна, правого передпліччя, що за механізмом не суперечить викладеному в протоколі додаткового допиту ОСОБА_7 від 10.10.2017 року та не узгоджується з викладеним у поясненні ОСОБА_4 від 09.10.2017 року, оскільки в останньому зазначена, менша необхідної, кількість травматичних дій.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2018 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_7 впізнала на фотознімку №1, на якому була зображена саме ОСОБА_4 , особу, яка 22.07.2017 року близько 10 год. нанесла їй тілесні ушкодження.
Так, винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується показаннями потерпілої, яка зокрема показала суду, що вранці 22.07.2017 року вона проходила по дорозі між земельними ділянками неподалік вул. Барське шосе в м. Вінниці, із собою в неї було відро та лопата, оскільки вона йшла накопати польових квітів. Коли проходила приблизно за 170 м. від земельної ділянки обвинуваченої, обвинувачена підбігла до неї, вихопила відро та лопату та почала наносити їй тілесні ушкодження, а саме двічі вдарила по голові, потім декілька раз в обличчя, після чого в неї запаморочилася голова і вона упала, після чого обвинувачена вдарила її в праве плече та по тулубу, загалом нанесла до десяти ударів, при цьому удари наносила і металевою частиною лопати і держаком лопати.
Об?єктивно показання потерпілої як в частині обставин, механізму, давності, так і тяжкості їх заподіяння, підтверджуються висновком експерта № 1276/1382 від 09.11.2017 року, а тому доводи обвинуваченої та її захисника про те, що обвинувачена не наносила потерпілій ударів лопатою та про те, що висновком експерта не підтверджується нанесення тілесних ушкоджень лопатою не заслуговують на увагу.
Крім того, винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується показаннями свідка ОСОБА_11 , яка зокрема показала суду, що в кінці липня 2017 року вранці вона йшла з дитиною до озера. та подивившись в сторону жінок, які перебували на території земельних ділянок, побачила, що одна жінка нанесла іншій жінці один удар палицею по голові і один удар палицею по плечах.
Суд не приймає до уваги заперечення захисника, що свідок бачила лише два удари, оскільки із пояснень свідка вбачається, що вона в цей час перебувала з дитиною та відволікалася на дитину.
Суд також не приймає до уваги заперечення захисника, що показання свідка ОСОБА_10 є неналежним доказом, оскільки вона не була свідком події, так як свідок в судовому засіданні показала, що в кінці липня 2017 року вранці вона проходила біля земельних ділянок неподалік вул. Барське шосе в м. Вінниці та зустріла потерпілу, яка повідомила їй, що йде копати рослини. В потерпілої були лопата та відро.
Крім того, винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується протоколом огляду місця події від 22.07.2017 року та фототаблицею до нього, висновком експерта № 1276/1382 від 09.11.2017 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2018 року.
Твердження обвинуваченої та її захисника про те, що обвинувачена даного кримінального правопорушення не вчиняла не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та спростовуються наведеними доказами.
При цьому, показання обвинуваченої ОСОБА_4 стосовно подій 22.07.2017 року суд оцінює критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами, які між собою повністю узгоджуються і доводять вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала той факт, що між нею та потерпілою виникла сварка. Вона хотіла забрати в потерпілої лопату та відро, однак та не віддавала, після чого вони почали штовхатися, при цьому падали з потерпілою на коліна, можливо в цей час і були якісь ушкодження. Після чого вона забрала у потерпілої лопату та почала рубати лопатою відро, попадаючи лопатою то по відрі то по землі, при цьому держак лопати поломався.
Наведені вище показання потерпілої та свідків підтверджують обставини вчинення обвинуваченою інкримінованого їй кримінального правопорушення, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.
Суд визнає дані докази належними та допустимими, сумнівів у їх достовірності немає.
Невизнання обвинуваченою своєї вини суд розцінює як захисну версію з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Її показання не узгоджуються з іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.
Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. Зокрема, допитав обвинувачену, потерпілу, свідків, дослідив інші надані докази. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого ОСОБА_4 обвинувачення учасники судового провадження не заявляли. В судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважали, що в дослідженні речових доказів потреби немає.
Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.
За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи обвинуваченій покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно, відношення обвинуваченої до своїх дій, те, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра вона не перебуває, заміжня, пенсіонерка.
Обставин, які, згідно ст. 66 КК України, пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обставиною, яка, згідно ст. 67 КК України, обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді штрафу, суд не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання.
Крім того суд зазначає, що відповідно до положень ч. ч. 1, 8, 9 ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.
Що стосується думки прокурора, висловленої в судових дебатах, про застосування до обвинуваченої Закону України «Про амністію у 2016 році», суд зазначає, що в судовому засіданні особами, визначеними у ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» не заявлялось клопотання про застосування відносно обвинуваченої положень цього Закону. Більш того, під час судового розгляду обвинувачена та її захисник стверджували, що обвинувачена не вчиняла даного кримінального правопорушення та просили виправдати обвинувачену.
Отже, відсутність клопотання сторін про застосування до обвинуваченої Закону України «Про амністію у 2016 році» та позиція сторони захисту про виправдання обвинуваченої позбавляє суд можливості вирішення відповідного питання.
Крім того, положення ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» повною мірою відповідає положенням засади змагальності сторін, згідно з якими суд, залишаючись об'єктивним і неупередженим, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК України), а також - засади диспозитивності, за якою сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав умежах та у спосіб, передбачених КПК України. (ч. 1 ст. 26 КПК).
Разом з цим, слід звернути увагу обвинуваченої та її захисника, що обвинувачена або ж захисник в її інтересах не позбавлені права звернутися із обґрунтованим клопотанням про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення від призначеного покарання, в порядку визначеному у Розділі VIII «Виконання судових рішень» КПК України.
Що стосується цивільного позову пред'явленого потерпілою ОСОБА_7 до обвинуваченої ОСОБА_4 суд зазначає таке.
Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Як вбачається з цивільного позову, потерпіла просить стягнути з обвинуваченої 2 706 грн. 74 коп. майнової шкоди та 40 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданих внаслідок кримінального правопорушення.
В судовому засіданні потерпіла цивільний позов підтримала та пояснила, що протиправними діями обвинуваченої їй було заподіяно майнову шкоду, оскільки вона змушена була лікуватися та придбавати необхідні ліки, на доказ чого надано відповідні квитанції та чеки. Крім того, діями обвинуваченої їй було заподіяно моральних страждань, які полягають в тому, що її безпідставно звинуватили в крадіжках, на даний час її здоров'я значно погіршилося, вона змушена продовжувати лікування, оскільки відчуває головні болі.
В судовому засіданні обвинувачена винною себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та відповідно не визнала цивільний позов, пояснила, що шкоди потерпілій не завдавала, оскільки ударів їй не наносила, вони з потерпілою лише сварилися та штовхалися.
Що стосується позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди, суд зазначає таке.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 16842 від 22.07.2017 року виданої лікарем Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Вінницької міської ради, ОСОБА_7 22.07.2017 року об 11 год. 35 хв. була госпіталізована в нейрохірургічне віділення із забійною раною скроневої ділянки та забійною раною правого передпліччя.
Як вбачається з довідки Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Вінницької міської ради №04126/197 від 30.01.2018 р. ОСОБА_7 перебувала на лікуванні в нейрохірургічному віділенні з 22.07.2017 року по 02.08.2017 року.
Потерпілою до позовної заяви надано відповідні докази, які підтверджують, що потерпіла проходила медичні обстеження та придбавала ліки, що підтверджується наданими квитанціями, чеками та медичними документами.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що під час судового провадження доведено, що протиправними діями обвинуваченої завдано потерпілій майнову шкоду в розмірі 2 706 грн. 74 коп., тому суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов в частині відшкодування майнової шкоди повністю.
Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне. В судовому засіданні потерпіла посилається на те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої їй заподіяно моральних страждань, які полягають в тому, що її безпідставно звинуватили в крадіжках, на даний час її здоров'я значно погіршилося, вона змушена продовжувати лікування.
Суд вважає, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої потерпілій була завдана моральна шкода, яка виразилася в перенесених душевних стражданнях та нервовому потрясінні, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. При визначенні розміру моральної шкоди суд врахував фізичні та моральні страждання потерпілої, характер дій обвинуваченої, а також конкретні обставини справи. Враховуючи вимоги розумності, виваженості, справедливості, майновий стан обвинуваченої, яка є пенсіонеркою, суд вважає за можливе позовні вимоги в цій частині задовольнити частково та стягнути з обвинуваченої на користь потерпілої 5000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити частково та стягнути із обвинуваченої на користь потерпілої 2 706 грн. 74 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 5000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався.
Судових витрат у кримінальному провадженні немає.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 65-67 КК України, ст. ст. 100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'тдесят) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок кримінального правопорушення, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 2 706 (дві тисячі сімсот шість) грн. 74 коп. майнової шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, завданих внаслідок кримінального правопорушення.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме спеціальний пакет "Національна поліція Україна ГСУ" №4368996, в якому знаходиться пластикове відро та спеціальний пакет "Національна поліція Україна ГСУ" №4368995, в якому знаходяться металеве лезо від лопати та дерев'яна зламана ручка від лопати, які передано до камери зберігання речових доказів Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, знищити після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, потерпілій та прокурору.
Суддя