Рішення від 15.03.2018 по справі 140/373/17

Справа № 140/373/17

№ 2/140/52/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2018 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Слободяник Т.В.

при секретарі Затишняку А.О.

адвоката ОСОБА_1

позивачки ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 сільської ради Немирівського району про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 сільської ради Немирівського району мотивуючи свої вимоги тим, що 20.02.1997 року померла ОСОБА_6 яка проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спадкоємцями по закону мали б бути діти ОСОБА_6 - син ОСОБА_7, але він помер 12.05.1992 року і тому спадкоємцями є вже його діти та онуки ОСОБА_6 - ОСОБА_3, ОСОБА_4;

- донька ОСОБА_8, але померла 14.03.1993 року і спадкоємцем є вже її донька та онука - ОСОБА_2;

- син ОСОБА_9, але він також помер в 1986 році і спадкоємцями є його діти та онуки ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Спадкоємці ОСОБА_10, ОСОБА_11 на спадщину не претендували та відмовилися від прийняття, про що подала відповідні заяви до нотаріальної контори.

Спадкоємець ОСОБА_3 скористалася своїм правом спадкоємця за правом представлення звернулася в суд з позовом про продовження її строку для прийняття спадщини і рішенням суду від 17.12.2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Але при розгляді зазначеного позову в апеляційній інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення скасовано та в позові відмовлено за рішенням апеляційного суду Вінницької області з тих підстав що ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 як особа що проживала із спадкодавцем.

Інший спадкоємець ОСОБА_4 за аналогічним позовом звернувся в суд, але позов залишив без розгляду.

Тому спадкоємцями залишилися ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно - це земельна частка (пай) розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах земель колективної власності ксп ”Росія” с. Ковалівка без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) що підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай) Серії ВН № 0436787 від 06.06.2000 року та земельна ділянка площею 0,18 га на території с. Ковалівка ОСОБА_5 сільської ради призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства що підтверджено Державним актом на право приватної власності на землю ІІ - ВН № 020149 від 27.12.1995 року.

ОСОБА_2 згідно Договору дарування від 24.11.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори зареєстрованого в реєстрі за № 4950, ОСОБА_6 подарувала житловий будинок по вул. Садовій, 16 с. Ковалівка Немирівського району на присадибній земельній ділянці.

Після повторного повідомлення Немирівською державною нотаріальною конторою про її право на спадщину після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 сільської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6.

ОСОБА_2 не змогла оформити далі спадкове майно так, як Свідоцтво про народження її матері ОСОБА_8 (до шлюбу ОСОБА_6) Є.Т. не збереглося.

Тому ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_6 що є онукою ОСОБА_6 рішенням суду від 05.04.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Але було рішення суду від 17.12. 2015 року за позовом ОСОБА_3 про продовження додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 яке ОСОБА_2 оскаржила в апеляційному порядку. При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 рішенням апеляційного суду від 10.11.2016 року рішення Немирівського районного суду від 17.12.2015 року було скасовано, а в позові ОСОБА_3 відмовити.

А ОСОБА_3 як спадкоємець за законом оскаржила рішення суду від 05.04.2016 року за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою апеляційного суду від 02.12.2016 року рішення суду від 05.04.2016 року було скасовано, а заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду з тих підстав що між спадкоємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3 виник спір про право на спадщину який має вирішуватися в порядку позовного провадження.

За зазначених вище обставин ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом до спадкоємців ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 сільської ради Немирівського району про встановлення факту що має юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2, її представник адвокат ОСОБА_1 підтвердили позовні вимоги, просять задовільнити в повному обсязі, стягнути з відповідачів судові витрати тільки за сплату судового збору в сумі 1600 гривень.

Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала, давала пояснення що вона теж спадкоємець на майно ОСОБА_6 як онука і тому почала оформляти своє право на спадкове майно, але її не було відомо про Договір дарування зроблений ОСОБА_6, не заперечує проти задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав частково, до оформлення спадщини заперечень немає.

Представник третьої особи ОСОБА_5 сільської ради в останні два засідання не з'явився з невідомих причин.

Суд, заслухавши пояснення, сторін, свідків, дослідивши письмові докази встановив слідуюче.

ОСОБА_2 народилася 09.12.1963 року, її батьки ОСОБА_12, ОСОБА_13 про що є актовий запис про народження № 27 від 02.01.1964 року та видано 23.01.2014 року повторне Свідоцтво про народження Серії І-АМ № 273274.

26.01.1986 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_14 і ОСОБА_15 яка взяла прізвище ОСОБА_14 що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу ІІ-АМ № 30369 ОСОБА_5 сільської ради Немирівського району Вінницької області.

ОСОБА_16 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб видно що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 05.12.1962 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, після шлюбу ОСОБА_12, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до Свідоцтва про смерть ОСОБА_8 померла 14.03.1993 року про що зроблено запис № 22 та видано зазначене Свідоцтво ІІ -ГЮ № 281428 від 15.05.1993 року.

А 20.02.1997 року померла ОСОБА_6 згідно Свідоцтва про смерть І-АМ № 378507 виданого ОСОБА_5 сільською радою Немирівського району.

Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19 у своїх поясненнях підтвердили що ОСОБА_6 є мати ОСОБА_8, а для ОСОБА_2 є вже бабою.

Згідно довідок ОСОБА_5 сільської ради Немирівського району ОСОБА_2 згідно записів по господарських книг за 1996-2000 роки проживала у господарстві що є колгоспним двором з особовим рахунком № 984 де головою двору є ОСОБА_6, ОСОБА_2 онука, що знаходиться за адресою с. Ковалівка вул. Садова, 16, після смерті ОСОБА_6 її майном користувалася онука ОСОБА_2 та проводила оплату земельного податку за земельну ділянку з 2012 року.

На підставі зазначених доказів суд приходить до висновку що позивачка ОСОБА_2, а до шлюбу ОСОБА_8, ОСОБА_20 по лінії своєї матері ОСОБА_8 є онукою ОСОБА_6.

Позивачка ОСОБА_2 не змогла оформити спадщину що відкрилась після смерті ОСОБА_6 і державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори винесено постанову 14.12.2016 року згідно якої ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,18 га в с. Ковалівка вул. Садова, 16 Немирівського району та на земельну частку (пай) площею 1,85 га у колективній власності земель ксп ”Росія” с. Ковалівка Немирівського району так, як ОСОБА_2 не було надано підтверджуючих документів про родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем.

Відповідно у позивачки ОСОБА_2 не було іншого порядку для оформлення права на спадщинк як у зверненні в суд при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину. Саме цей порядок оформлення спадщини роз'яснюється Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 ”Про судову практику у справах про спадкування”.

Як вбачається з зазначених у позові обставин цивільні відносини виникли в період до набрання чинності діючою з 01.01.2004 року Цивільного кодексу України, а на той час чинним був ЦК Української РСР в редакції 1963 року.

За ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги в рівних частках є діти, дружина чи чоловік, батьки померлого, онуки та правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом якщо на час відкриття спадщини не має в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем: і вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкуванні за законом їх померлому одному із батьків.

Згідно ст. 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і визнається що прийняв спадщину якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_2 є одним спадкоємцем який шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном прийняла спадкове майно ОСОБА_6, з якою згідно довідки сільської ради проживала в одному дворі.

Але у ОСОБА_2 виник спір із спадкоємцями по закону, теж її онуків, а дітей її сина ОСОБА_7, померлого 12.05.1992 року - ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Як спадкоємці ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмови від спадщини ОСОБА_6 нотаріусу не подали, не визнають право на спадщину тільки за ОСОБА_2, а тому позивачка ОСОБА_2 звернулася за захистом свого права в суд де відповідачами є також спадкоємці по закону ОСОБА_3 і ОСОБА_4 які на час звернення ОСОБА_2 в суд з даним позовом від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 не відмовилися в передбаченому законом порядку.

Однак, в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та в поданій заяві ОСОБА_4 позов визнали, не погодилися тільки із сумою судових витрат.

В судовому засіданні доведено що ОСОБА_2 стала власником частини майна ОСОБА_6, зокрема житлового будинку по вул. Садовій, 16 с. Ковалівки Немирівського району розташованого на присадибній земельній ділянці, ще 24.11.1995 року згідно Договору дарування посвідченого державним нотаріусом Немирівської державної нотаріальної контори.

За довідками ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_6 була членом колгоспного двору де головою була ОСОБА_6 і після її смерті ОСОБА_2 користувалася спадковим майном померлої.

З огляду на діюче на час відкриття спадщини законодавство, ОСОБА_2 вступила в фактичне володіння та управління спадковим майном ОСОБА_6.

На підставі викладеного, при вирішенні спору про право власності на спадкове майно ОСОБА_6, що виник між спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, право власності в порядку спадкування за законом за правом представлення підлягає до задоволення за ОСОБА_2 яка проживала разом з нею та прийняла спадщину на підставах передбачених діючим на той період законодавством.

При ухваленні рішення суд застосовує норми матеріального права що зазначені у позовних вимогах позивачки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України відшкодування судових витрат покладається у разі задоволення позову на відповідача.

Позивачка просить відшкодувати її витрати тільки пов'язані зі платою судового збору в сумі 1600 гривень (1280 + 320).

Керуючись постановами Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року та № 7 від 30.05.2008 року, ст. ст. 524, 529, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, 392, 1216, 1220, 1222, 1223, 1258, 1266 ЦК України, 258, 259, 263-265, 272, 273, 315 - 319, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовільнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення - родинних відносин між ОСОБА_2 (до шлюбу ОСОБА_8) ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, померлою 20.02.1997 року, що є онукою та бабою по лінії матері ОСОБА_2 ОСОБА_15 (до шлюбу ОСОБА_6) ОСОБА_17 яка померла 14.03.1993 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом за правом представлення на земельну ділянку площею 0,18 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства розташованої в с. Ковалівка Немирівського району Вінницької області яка належала ОСОБА_6, померлій 20.02.1997 року згідно Державного акта на право приватної власності на землю ІІ - ВН № 020149 виданого ОСОБА_6 27.12.1995 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом за правом представлення на земельну частку (пай) площею 1,85 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності ксп ”Росія” с. Ковалівка Немирівського району Вінницької області без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) що належала ОСОБА_6, померлій 20.02.1997 року на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ВН № 0436787 від 06.06.2000 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 800 гривень з кожного понесених судових витрат нею по сплаті судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 30-и днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя:

Попередній документ
73129591
Наступний документ
73129593
Інформація про рішення:
№ рішення: 73129592
№ справи: 140/373/17
Дата рішення: 15.03.2018
Дата публікації: 04.04.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Немирівський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право