ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"02" квітня 2018 р. Справа № 809/559/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Пасічна ІФ" про стягнення штрафу в розмірі 5 512,75 грн. та зобов'язання до вчинення дій, -
28.03.2018 Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Пасічна ІФ" про стягнення штрафу в розмірі 5 512,75 грн. та зобов'язання до вчинення дій.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту адміністративного позову слідує, що Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області просить:
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пасічна ІФ" в дохід державного бюджету адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу в розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки, що становить 5 512,75 грн.;
- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Пасічна ІФ" повернути споживачам міста Івано-Франківська, звернення яких стало підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), суму необгрунтовано отриманої виручки в розмірі в розмірі 5 512,75 грн.
Таким чином, позивачем до суду заявлено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового (зобов'язального) характеру.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який вступив в дію з 01.01.2018, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року складає 1 762,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Суд зазначає, що дана позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору. Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області позовними вимогами немайнового характеру складає 1 762,00 грн., позовною вимогою майнового характеру - 1 762,00 грн.
Як наслідок, загальна сума судового збору за подання даного адміністративного позову, що має одночасно майновий і немайновий характер, складає 3 524,00 грн., проте згідно платіжного доручення №135 від 20.03.2018 позивачем за подання даної позовної заяви сплачено 1 762,00 грн. судового збору, тобто тільки за одну вимогу немайнового характеру.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Також, відповідно до частин 1, 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу, що у відповідності до частин 1-2, 4-5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як встановлено судом, позивачем до адміністративного позову долучено не засвідчені належним чином копії документів.
Крім того, суд зазначає, що згідно п. 8 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про ціни та ціноутворення», уповноважені органи у сфері контролю за регульованими цінами мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, про що позивач сам зазначив у позові.
Однак, як вже зазначено вище, позивач звернувся також із вимогою про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Пасічна ІФ" повернути споживачам міста Івано-Франківська, звернення яких стало підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), суму необгрунтовано отриманої виручки в розмірі в розмірі 5 512,75 грн.
Суд звертає увагу, що у разі звернення з такою вимогою, позивач повинен обґрунтувати і підтвердити підставність такої вимоги, та згідно ч. 4. ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується така позовна вимога.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) документ про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн., а також оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України усі наявні докази, на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 94, частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених статтею 94, та частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Пасічна ІФ" про стягнення штрафу в розмірі 5 512,75 грн. та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання (долучення) оформлених відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України усіх наявних доказів, на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, а також документа про сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кафарський В.В.