Вінницький районний суд Вінницької області
Справа № 128/295/18
03.04.2018 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого-судді Ганкіної І.А.,
за участі секретаря Жигарової Д.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин; визначення розміру частки спадкодавців у спільній власності та про визнання права власності на спадкову частку майна, -
Позивачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_7. Після їх смерті відкрилася спадщина, яка складається з певних часток кожного із спадкодавців в квартирі АДРЕСА_1, яка перебуває в спільній власності всіх членів їх сім'ї, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, яке видане 3 лютого 1994 року на підставі розпорядження Вінницької райдержадміністрації.
Згідно свідоцтва про право власності на житло квартира приватизована на:
- ОСОБА_6 - голови сім'ї,
- ОСОБА_7 - його дружину,
- ОСОБА_1, сина ОСОБА_6 та ОСОБА_7,
- ОСОБА_3 (невістку, дружину ОСОБА_1.)
- ОСОБА_8 (сина ОСОБА_3 від 1-го шлюбу),
- ОСОБА_5 (внука голови сім'ї та його дружини) та перебуває у їхній спільній власності без визначення частки кожного із співвласників в спільному житлі.
Однак, вчинені в свідоцтві про право власності на житло дописки у вигляді 1/6 частки кожному із співвласників в спірній квартирі не приймаються до уваги нотаріусом в зв'язку з тим, що розміри частки в законному порядку не визначені та не зареєстровані відповідним чином у Вінницькому ООБТІ, тобто не пройшли державну реєстрацію.
Спадщину після смерті батьків прийняли вони, позивачі по справі як спадкоємці першої черги за законом , оскільки у відповідності до вимог ст. 1268 ч.3 ЦК України на момент смерті кожного із батьків, вони постійно проживали та були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1
Інші спадкоємці 1-ої черги за законом, а саме: дочка ОСОБА_9 та син ОСОБА_10 спадщину не приймали та на неї не претендують, по питанню продовження строку для прийняття спадщини звертатися не будуть , про що подали нотаріусу заяви.
Щоб отримати спадкове майно, необхідно визначити розмір частки кожного із спадкодавців у спільній власності, якою є квартира АДРЕСА_1, однак, за час, що минув з моменту приватизації житла і до цього часу ніхто із них, членів сім'ї ні добровільно, ні в судовому порядку не встановлював порядок користування спільним житлом, так як спори між ними з цього приводу не виникали. Всі вони разом сплачували по єдиному лічильнику за комунальні послуги, спільно несли витрати, пов'язані з ремонтом квартири та разом підтримували її в технічно нормальному стані.
Крім того, як зазначено у позовній заяві, враховуючи те, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та те, що розмір його частки в спільній власності складає 1/6, а спадкоємців 1-ої черги за законом, які прийняли спадщину після його смерті, було троє (ОСОБА_7 - дружина, ОСОБА_1 - син та ОСОБА_2 - дочка) то розмір спадкової частки кожного із спадкоємців складав: 1/6:3 = 1/18.
Після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщина відкрилася відповідно на 2/9 частки АДРЕСА_1, а саме: 1/6 -частка як співвласника житла і 1/18 частка, успадкована після смерті чоловіка ОСОБА_6.
Тому розмір спадкової частки кожного із них, позивачів в спадковому майні, що залишилося після смерті батьків відповідно становить:
-після смерті ОСОБА_6 по 1/18 кожному,
-після смерті ОСОБА_7 по 1/9 (2/9 : 2).
Таким чином, кожен із них, позивачів, всього успадкував по 1/6 частці, зокрема, 1/18 (спадкова частка, що залишилася після смерті батька), -1/9 (спадкова частка, що залишилася після смерті матері ОСОБА_7, разом - 1/6 частки кожному із них, позивачів по справі.
Виходячи з наведеного, позивачі вважають, що розмір частки кожного із співвласників в приватизованій квартирі, в тому числі і розмір часток, що належав спадкодавцям: ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 належить по 1/6 кожному із них; - ОСОБА_1 - належить 1/6 ; - ОСОБА_3 належить 1/6; - ОСОБА_8 належить 1/6; -ОСОБА_5 належить 1/6 частки.
Однак, у вчинені нотаріальних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нотаріусом було відмовлено, оскільки у вищевказаному свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_1 не визначено і не зареєстровано відповідним чином у Вінницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації розмір частки у праві власності на квартиру спадкодавця ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а отже не визначено склад спадкового майна ; також ще із тих підстав, що з представлених нею, ОСОБА_2 документів не вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7 являється її матір'ю, так як в свідоцтві про народження та в свідоцтві про смерть спадкодавця є розбіжності в «прізвищі» .
Обставини викладені у позовній заяві, змусили позивачів звернутися до суду з даним позовом, відповідно до якого просять постановити рішення, яким:
- встановити той факт, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 доводилася їй, ОСОБА_2 рідною матір'ю;
- встановити, що розмір спадкової частки, яка належала спадкодавиці ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_1, що перебувала у спільній сумісній власності становить - 2/9;
- визнати за ним, ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/6 частки квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1
-визнати за нею, ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частки квартири, що розташована в АДРЕСА_1 та яка залишилася після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
В підготовче судове засідання учасники судового провадження не з'явились, попередньо подавши суду письмові заяви про розгляд справи без їхньої участі, при цьому позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в поданій заяві зазначили, що позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити, а відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в поданій заяві зазначили, що позовні вимоги позивачів визнають та не заперечують проти їх задоволення. Крім того, зазначили, що ОСОБА_2, сестра ОСОБА_1, дійсно була рідною донькою ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Квартира АДРЕСА_1 знаходиться у їх спільному користуванні, всі витрати по утриманню житла вони всі несуть разом, спорів з приводу користування квартирою у них не було та не має .
За наведених обставин, відповідачі визнають, що розмір частки кожного із них є рівним і становить по 1/6. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті їх батьків, а тому мають право на спадщину.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, НОМЕР_1 , виданого виконкомом Медвеже-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.13) .
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, НОМЕР_2, виданого виконкомом Медвеже-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області 24.07.2008 року ( а.с.14)
Після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається з певних часток кожного із спадкодавців в квартирі АДРЕСА_1, яка перебуває в спільній власності всіх членів сім'ї, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, яке видане 3 лютого 1994 року на підставі розпорядження Вінницької райдержадміністрації
Згідно свідоцтва про право власності на житло квартира приватизована на наступних осіб:
-ОСОБА_6 - голови сім'ї;
-ОСОБА_7 - його дружину;
-ОСОБА_1, сина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
-ОСОБА_3(невістку, дружину ОСОБА_1.);
-ОСОБА_8 (сина ОСОБА_3 від 1-го шлюбу);
-ОСОБА_5 (внука голови сім'ї та його
дружини) та перебуває у їхній спільній власності без визначення частки
кожного із співвласників в спільному житлі.
Крім того, у свідоцтві про право власності на житло вбачаються дописки у вигляді 1/6 частки кожному із співвласників в спірній квартирі, однак розміри вказаних часток в законному порядку не визначені та не зареєстровані відповідним чином у Вінницькому ООБТІ, тобто не пройшли державну реєстрацію ( а.с.19) .
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батьків ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, які спадщину у відповідності до ст.1268 ч.3 ЦК України прийняли, оскільки на момент смерті кожного із батьків постійно проживали та були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідками, виданими виконкомом Медвеже-Вушківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 1244 та № 1245 від 06.12.2017 року ( а.с.24, 25) .
Факт постійного проживання спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі спадкодавцями за адресою АДРЕСА_1 на день відкриття спадщини також підтверджується копією домової книги, в якій є відмітка про реєстрацію місця проживання померлих ОСОБА_6, ОСОБА_7 за вказаною адресою з 16.03.1979 року та відповідно з 05.02.1980 року, а також наявна відмітка про реєстрацію за вказаною адресою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 05.03.20014 року та відповідно з 24.06.2005 року ( а.с. 26-27); документом, який посвідчує особу гр. ОСОБА_1, 1959 року народження, є паспорт НОМЕР_3, виданий Вінницьким РВ УМВС України Вінницькій області 23 листопада 1998 року, в якому наявна відмітка про реєстрацію місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 24.06.2005 року та відсутня відмітка про зняття його з реєстрації з вказаною адресою ( а.с. 8,9) ; документом, який посвідчує особу ОСОБА_2, 1949 рок народження є тимчасова посвідка на постійне проживання НОМЕР_4, видана УМВС України у Вінницькій області 20.02.2004 року, в якій наявна відмітка про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 05.03.2004 року та відсутня відмітка про зняття її з реєстрації за вказаною адресою ( а.с. 11) .
Інші спадкоємці 1-ої черги за законом, а саме: дочка ОСОБА_9 та син ОСОБА_10 спадщину не прийняли, на неї не претендують і до суду по питанню продовження строку для прийняття спадщини звертатися не будуть, що вбачається з заяв, поданих ними до нотаріальних контор ( а.с. 28,29) та з листів від Вінницької районної державної нотаріальної контори за № 337/01-16 від 22.02.2018 року; від приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу за № 51/01-16 від 27.02.2016 року відповідно до яких у Вінницькій районній державній нотаріальній конторі та у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Нідзельської І.Є. після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, а також після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 не заведено спадкових справ.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та те, що розмір його частки в спільній власності складає 1/6, а спадкоємців 1-ої черги за законом, які прийняли спадщину після його смерті, було троє : ОСОБА_7 - дружина, ОСОБА_1 - син та ОСОБА_2 - дочка, тому розмір спадкової частки кожного із спадкоємців складав: 1/6:3 = 1/18.
Після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщина відкрилася відповідно на 2/9 частки АДРЕСА_1, а саме: 1/6 частка як співвласника житла і 1/18 частка, успадкована після смерті чоловіка ОСОБА_6
Таким чином, розмір спадкової частки кожного із співвласників, позивачів в спадковому майні, що залишилося після смерті спадкодавців відповідно становить:
- після смерті ОСОБА_6 по 1/18 кожному,
- після смерті ОСОБА_7 по 1/9 (2/9 : 2).
Виходячи зі змісту позовної заяви, кожен із позивачів, всього успадкував по 1/6 частці, зокрема, 1/18 -спадкова частка, що залишилася після смерті батька ОСОБА_6, -1/9 -спадкова частка, що залишилася після смерті матері ОСОБА_7, разом - 1/6 частки кожному із них, позивачів по справі.
Згідно норм ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Фактично спадщину після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прийняли їх діти, позивачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, однак в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно своєї матері ОСОБА_7 нотаріусом відмовлено, оскільки у вищевказаному свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_1 не визначено і не зареєстровано відповідним чином у Вінницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації розмір частки у праві власності на квартиру спадкодавця ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а отже не визначено склад спадкового майна; крім того, з пред'явлених ОСОБА_2 документів, не вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 являється її матір'ю, так як в свідоцтві про народження та у свідоцтві про смерть спадкодавця є розбіжності в «прізвищі», а саме у свідоцтві про народження ОСОБА_2, в графі мати зазначено: ОСОБА_7 ( а.с.17) ; в свідоцтво про смерть спадкодавця зазначено ПІБ: ОСОБА_7 ( а.с.14); в довідці щодо реєстрації шлюбу № 92-56 від 16.03.2005 року, прізвище нареченої зазначено - ОСОБА_2 ( а.с. 18) .
Згідно постанови Вінницького районного нотаріального округу приватного нотаріуса Нідзельської І.Є. від 15.01.2018 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 (а.с.30-31).
Частинами 1, 2 статті 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності, при цьому, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
В даному випадку законом встановлена саме спільна сумісна власність житла, оскільки у свідоцтві про право власності на житло не визначені частки співвласників.
Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної вільності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Згідно п.п. 12, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Згідно п. 3.4. інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов в частині визначення, що частка ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі АДРЕСА_1, що перебувала у спільній сумісній власності становить - 2/9 підлягає до задоволення.
Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 визначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 4.15. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає прави про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною матір'ю ОСОБА_2 , тому суд вважає за можливе встановити даний факт, оскільки встановлення даного факту має юридичне значення.
Також, судом встановлено , що всі мешканці квартири АДРЕСА_1 володіли та користувалися нею за спільною згодою, з моменту приватизації даного житла ніхто із членів сім'ї, ні добровільно, ні в судовому порядку не встановлював порядок користування спільним житлом, так як спори між ними з цього приводу не виникали, всі вони разом сплачували по єдиному лічильнику за комунальні послуги, спільно несли витрати, пов'язані з ремонтом квартири та разом підтримували її в технічно нормальному стані.
За таких обставин та у контексті приведених вище правових норм, суд дійшов висновку, що позивачами доведено обставини викладені у позовній заяві, наявність порушених прав позивачів є очевидною, а обраний ними спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що подана позовна заява є законною, обґрунтованою і підтвердженою відповідними доказами і тому підлягає до задоволення.
Крім цього, відповідачі надали суду заяву про визнання ними позову.
Ураховуючи те, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приймає визнання відповідачами позову та виносить рішення про його задоволення.
Також за відсутності клопотання позивачів про розподіл судових витрат, суд вважає залишити їх за позивачами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 355, 368, 1216-1223, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволити.
Встановити факт того, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 доводилася ОСОБА_2 рідною матір'ю.
Встановити, що розмір спадкової частки, яка належала спадкодавиці ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_1 що перебувала у спільній сумісній власності становить - 2/9.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1
Судові витрати по справі залишити за позивачами.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Вінницької області шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя /підпис/ І.А. Ганкіна
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар: