про залишення позовної заяви без руху
03.04.2018 р. Справа № 909/195/18
Суддя Мороз Н. В.,
розглянувши матеріали позовної заяви: Колективного підприємства «Октан», м. Заболотів, Івано-Франківська область
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів
про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1 388 279, 07 грн.
Встановив:
Позовну заяву подано колективним підприємством «Октан», м. Заболотів, Івано-Франківська область до публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1 388 279, 07 грн.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2018р. матеріали позовної заяви колективного підприємства «Октан» направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.
Згідно ч.7 ст. 31 ГПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Приписами ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які зокрема підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, в порушення зазначеної норми позивачем не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В позовній заяві позивач просить суд звільнити колективне підприємство «Октан» від сплати судового збору за подання позовної заяви до публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1 388 279, 07 грн.
Однак, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.
Положеннями Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) встановлено порядок сплати та розміри ставок судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою.
Згідно ст.ст. 3, 4 зазначеного Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1 762,00 грн.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
- позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
- позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
- позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
- позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
- особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
- позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
- громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
- інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;
- позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- виборці - у справах про уточнення списку виборців;
- військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
- учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
- позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
- фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
- органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
- позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору;
- заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
- позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 1 ст. 8 цього ж Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, враховуючи приписи, імперативно встановлені Законом України «Про судовий збір», в суду відсутні підстави для звільнення колективного підприємства «Октан» від сплати судового збору.
Дійшовши висновку про залишення без руху позовної заяви, суд приймав до уваги те, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 р. у справі "ОСОБА_1 проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений господарським процесуальним кодексом України обов'язок заявника при зверненні до суду надавати належним чином оформлені документи. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97р. №9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Оскільки позивач не включений до переліку осіб, визначених ст.ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), він зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Отже, враховуючи вищевикладене, позивачу слід сплатити судовий збір за подання позову до суду у розмірі 20 824, 19 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 174 ГПК України та надання позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву колективного підприємства «Октан», м. Заболотів, Івано-Франківська область до публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львів про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1 388 279, 07 грн. залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі;
2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.