вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2018 р. Справа № 911/648/18
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали
за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гофра України»
про порушення справи про банкрутство
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла заява боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гофра України» б/н від 30.03.2018 (вх. № 674/18 від 30.03.2018) про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Дослідивши матеріали вказаної заяви, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята судом до розгляду з підстав невідповідності її вимогам статей 11, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви боржника чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Виходячи з вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення вимог ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гофра України» до заяви про порушення справи про банкрутство б/н від 30.03.2018 (вх. № 674/18 від 30.03.2018) не додано:
- переліку кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (не зазначено правової природи визнаних сум вимог кредиторів, а також не зазначено вимог Головного управління ДФС у м. Києві за податковим-повідомленням рішенням № НОМЕР_1 від 04.12.2017);
- переліку майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором (інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гофра України»);
- довідки органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
- відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити (належним доказом зазначеного є довідка з державної податкової інспекції);
- копії спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, а у визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство та судового збору, сплаченого кредиторами.
Як вбачається з матеріалів заяви б/н від 30.03.2018 (вх. № 674/18 від 30.03.2018) у боржника із активів наявні лише грошові кошти у розмірі 5 000, 00 грн., що свідчить про відсутність у майбутній процедурі банкрутства можливості у заявника (боржника) для покриття судових витрат, здійснення яких є обов'язковим для законного перебігу процедури банкрутства підприємства в судовому порядку.
Таким чином, заявником до заяви про порушення справи про банкрутство б/н від 30.03.2018 (вх. № 674/18 від 30.03.2018) не надано належних та допустимих доказів наявності у боржника коштів та майна, що можуть забезпечити покриття вищезазначених судових витрат.
Вищевказані докази повинні подаватися разом із заявою про порушення справи про банкрутство, як це передбачено ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», можливість витребування цих доказів після прийняття такої заяви Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачена.
Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачений нормами статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Суд звертає увагу, що згідно приписів пунктів 9.1 та 11.9 Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є довідка державної податкової інспекції щодо наявності таких рахунків.
З наявних матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство б/н від 30.03.2018 (вх. № 674/18 від 30.03.2018) вбачається, що ліквідатором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гофра України» не надано суду доказів виконання вимог законодавства щодо закриття усіх рахунків боржника, відкритих у фінансових установах, крім того, який використовуватиметься під час ліквідації юридичної особи.
Згідно з ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Частиною 10 ст. 111 Цивільного кодексу України передбачено, що до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Проте, до заяви про порушення справи про банкрутство б/н від 30.03.2018 (вх. № 674/18 від 30.03.2018) не надано доказів подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гофра України», у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення перевірок, а також подання до вказаних органів звітності за останній звітний період до моменту затвердження ліквідаційного балансу, про що також було зазначено в ухвалі господарського суду Київської області від 02.01.2018 у справі № 911/3777/17.
Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах заяви б/н від 30.03.2018 (вх. № 674/18 від 30.03.2018) документів вбачається, що Головним управління ДФС у м. Києві було проведено перевірку 01.12.2017, за результатами якої складено акт № 21214/26-15-12-03-20 та винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.12.2017, в той час як проміжний ліквідаційний баланс ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гофра України» затверджено 03.10.2017.
Таким чином, отримані судом матеріалі заяви про порушення справи про банкрутство б/н від 30.03.2018 (вх. № 674/18 від 30.03.2018) у розумінні статей 73-79 Господарського процесуального кодексу України не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами на підтвердження дотримання заявником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України та вимог, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказана заява не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 15 даного Закону.
Крім того, суд зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та статями 3, 73-79, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Гофра України» б/н від 30.03.2018 (вх. № 674/18 від 30.03.2018) про порушення справи про банкрутство (всього на 64 аркушах) повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 03.04.2018.
Суддя Т.В. Лутак