ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2018Справа № 910/22232/13
За заявою Державного агентства резерву України
про зміну способу виконання судового рішення від 30.01.14
у справі № 910/22232/13
За позовом Державного агентства резерву України
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне
підприємство "СКБ"
за участю Державного науково-дослідного інституту "Ресурс"
про зобов'язання вчинити дії та стягнення штрафу в розмірі 8 425 200, 00 грн.
Суддя Мандичев Д.В.
Представники:
від позивача -Михайлець О.В.
від відповідача -не з'явилися
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.14 у справі № 910/22232/13 (Суддя Борисенко І.І.) задоволено позов Державного агентства резерву України до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СКБ" Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СКБ" замінити Державному агентству резерву України поставлене паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки F виду II, як таке, що не відповідає ДСТУ 4840:2007 та умовам Договору на аналогічне згідно із ДСТУ 4840:2007. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СКБ" на користь Державного агентства резерву України штраф у розмірі 8 425 200 грн.
17.02.2014 Господарським судом м. Києва видано наказ №910/22232/13.
У подальшому заявник звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з примусового виконання наказу №910/22232/13 від 17.02.2014, за наслідками чого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50128748 від 29.02.2016 року.
14.09.2017 Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про закриття виконавчого провадження №50128748.
21.03.2018 від Державного агентства резерву України надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення від 30.01.14 у справі № 910/22232/13.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.03.2018 розгляд вказаної заяви призначено у судовому засіданні на 02.04.2018
У судовому засіданні 02.04.2018 представник позивача надала пояснення суду, підтримала заяву про зміну способу виконання рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заява Державного агентства резерву України про зміну способу виконання судового рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, законодавцем передбачено право суду за заявою особи, змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням; обмежень щодо кількісної можливості вчинення відповідних дій законодавцем не встановлено, адже метою зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.
Пунктами 7.1.3., 7.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.
За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що здійснюючи виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення господарського суду м. Києва №910/22232/13 від 30.01.2014 в межах виконавчого провадження № 50128748, відкритого на підставі наказу господарського суду міста Києва від 17.02.2014 у справі № 910/22232/13, державний виконавець встановив відсутність у боржника присудженого позивачеві майна в натурі, на підставі чого було закінчено виконавче провадження.
Враховуючи викладене, заявник просить суд встановити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 у справі №910/22232/13, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СКБ" замінити Державному агентству резерву України поставлене паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки F виду II, як таке, що не відповідає ДСТУ 4840:2007 та умовам Договору на аналогічне згідно із ДСТУ 4840:2007., шляхом зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СКБ" сплатити вартість матеріальних цінностей резерву в сумі 42 126 000,00грн.
У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Поряд із цим, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.
Суд зазначає, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25.11.2015 року у справі № 6-1829цс15, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Таким чином, проаналізувавши подану заяву про зміну способу виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що зміна способу виконання судового рішення з зобов'язання відповідача замінити Державному агентству резерву України поставлене паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки F виду II, як таке, що не відповідає ДСТУ 4840:2007 та умовам Договору на аналогічне згідно із ДСТУ 4840:2007 на зобов'язання сплатити вартість такого майна, призведе до зміни рішення суду по суті та відповідно зміни обраного позивачем при звернення з позовом до суду способу захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Слід зазначити, що позивачем не подано суду доказів вжитих державним виконавцем заходів щодо виконання рішення.
Долучена до матеріалів справи постанова №50128748 від 14.09.2017 про закриття виконавчого провадження не містить жодних відомостей щодо відсутності майна за місцем знаходженя боржника, а підставою закриття такого провадження є надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у порядку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;
До матеріалів справи позивачем не подано доказів вжиття інших заходів примусового характеру, предбачених ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"
Тож, приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного агентства резерву України про зміну способу виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 у справі № 910/22232/13.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Державного агентства резерву України про зміну способу виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 у справі № 910/22232/13 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено: 03.04.2018 р.
Суддя Д.В. Мандичев