Провадження № 4-с/760/110/18
Справа № 760/15542/15-ц
01 лютого 2018 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - В.В. Лазаренко,
за участю секретаря - Каліщук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби, заінтересовані особи: Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві в особі керівника Костенко Людмили Іванівни, головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кравцова Олена Сергіївна, державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кручин Максим Ігоревич, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», -
21.08.2015 до Солом'янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Костенко Л.І., Кравцової О.С., Кручина М.І..
28.08.2015 судом постановлена ухвала про залишення заяви без руху, заявнику надано строк на усунення недоліків.
09.11.2015 на виконання ухвали від 28.08.2015 заявником подано скаргу в новій редакції, відповідно до якої заявник просив суд:
1) визнати незаконними та скасувати постанову від 20.07.2015 про відкриття виконавчого провадження № 48181786 та постанову від 03.08.2015 про відкриття виконавчого провадження № 48302138;
2) визнати незаконними та скасувати постанову від 20.07.2015 про накладення арешту на майно у виконавчому провадженні № 48181786 та постанову про накладення арешту на майно у виконавчому провадженні № 48302138;
3) встановити порушення вимог закону, недоліки в діяльності суб'єктів оскарження, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, зокрема протиправне несвоєчасне направлення заявнику копій оскаржуваних постанов, порушення посадовими особами Костенко Л.І., Кравцовою О.С., Кручиною М.І. прав боржника встановлених ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", порушення положень ст. 19 Конституції України, прав на приватну власність, вільне володіння користування і розпорядження нею, встановлених ст. 41 Конституції України та Законами України, порушення ст. ст. 3, 5, 10 ЗУ "Про державну службу", ст. 7 ЗУ "Про державну виконавчу службу", порушення порядку автоматичного розподілу виконавчих проваджень, порцушення обовязку вносити всі відомості по виконавчому провадженню до ЄДРВП, порушення ними права сторони виконавчого провадження доступу до ЄДРВП;
6) визнати незаконним, таким що не відповідає ЗУ «Про виконавче провадження» відкриття посадовими особами ВДВС, кількох ВП ( №48302138 та №48181786) по одному боржнику за одним рішенням суду від 18.06.2015 у справі №760/11796/14-ц. Визнати безпідставним відкриття ВП за невідповідаючою вимогам Закону заявою юридичної особи, яка не підтвердила статус та права стягувача за виконавчими листами від 25.05.2015 та 26.05.2015, виданими Солом'янським районним судом м. Києва у справі №760/11796/14-ц, які не відповідають п.п.2, 5 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження». Визнати протиправною бездіяльність посадовців суб'єкта оскарження щодо не перевірки документів поданих до вказаного ВДВС юридичною особою на виконання вищевказаного рішення суду;
7) визнати незаконним проведення посадовими особами ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві виконавчих дій у ВП №48302138 та №48181786 за виконавчими листами від 25.05.2015 та 26.05.2015, виданими Солом'янським районним судом м. Києва, що не відповідають п.п.2, 5, 6 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» і не підлягають виконанню у зв'язку з невірно визначеною датою набрання рішенням законної сили 05.09.2014, замість правильної 30.06.2014 та з територіальною неналежністю органу суб'єкта оскарження. Зобов'язати належних посадових осіб ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві повернути без виконання органу, що їх видав виконавчі листи від 25.05.2015 та 26.05.2015 по заочному рішенню від 18.06.2015 у справі №760/11796/14-ц; відкриті по ним ВП закінчити. Скасувати заходи примусового виконання вищевказаного рішення суду. Стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем, виконавцем за вказаними виконавчими листами, якщо стягнення вже відбулось.
В обґрунтування вимог скарги зазначив, що матеріалами справи № 760/11769/14-ц підтверджується, що у виконавчому листі від 25.05.2015 помилково зазначено дату набрання законної сили заочним рішенням від 18.06.2014.
З матеріалів виконавчого провадження № 48181786 вбачається, що стягувач не підтвердивши свого статусу, звернувся до ВДВС після спливу строку визначеного Законом для виконання рішення суду. Внаслідок чого суб'єктом оскарження було незаконно відкрито ВП №48181786 та накладено арешт на все майно боржника.
Державним виконавцем самостійно і безпідставно збільшено в 31 раз сума заборгованості.
ОСОБА_1 не погоджується з діями та бездіяльністю відповідних посадових осіб ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві виходячи з того, що відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18.06.2014 та виданих виконавчих листів від 25.06.2015 та 26.06.015, визначено що сума, яка підлягає до стягнення складає відповідно 7097,07 грн по ВП № 48181786 та 229,40 грн по ВП №48302138 є солідарним боргом трьох осіб, однак державні виконавці самостійно і безпідставно збільшили зазначивши ці суми у постановах про відкриття виконавчого провадження і арешт майна на кожного з боржників.
Всі постанови по виконавчим провадженням не були направлені боржнику взагалі, або направлені з простроченням. Посадові особи ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві не надали відповіді на жодне звернення з боку боржника, порушили порядок автоматичного розподілу виконавчих проваджень, порушили обов'язок вносити всі відомості по виконавчим провадженням в ЄДРВП, порушили право боржника на приватну власність.
ОСОБА_1 вважає, що є незаконним відкриття кількох виконавчих проваджень по одному боржнику (ВП № 48181786 та ВП №48302138), що державні виконавці не звернули уваги на повноваження та підтвердження статусу юридичної особи стягувача, не перевіривши документи подані представниками останніх до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві; не вчинили жодних дій після документального підтвердження недійсності виконавчих листів по яким відкриті вищевказані виконавчі провадження.
Дії проведені державними виконавцями за виконавчими листами є такими, що не відповідають п.п.2, 5, 6 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі листи не підлягають виконанню, в яких не вірно визначено дату набрання рішенням законної сили, невірно визначено строк пред'явлення виконавчих листів до виконання. Посилаючись на вищевикладене особа, яка подала скаргу просить захистити її права, наслідком чого є звернення до суду.
Особа, яка подала скаргу, в судове засідання не з'явився, однак направив до суду заяву в якій підтримав доводи викладені в скарзі та просив розглянути справу за його відсутності, задовольнивши скаргу.
Особи дії яких оскаржуються та інші заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, хоча неодноразово належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи з їх боку до суду також не надходило.
Виходячи з того, що суб'єкти дії яких оскаржуються не з'явилися в судове засідання та не надали будь-яких пояснень та відповідно не надали до суду копій виконавчих проваджень. Тому суд виходить з матеріалів наявних у справі.
Суд, врахувавши думку особи, яка подала скаргу, вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як вбачається матеріалів справи, в провадженні ВДВС Солом'янського РУЮ у м.Києві перебуває ВП № 48181786 про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації в сумі 7 097,07 грн. (а.с. 15 т. 1).
Судом встановлено, що відповідно до довідки про автоматичний розподіл виконавчого провадження між державними виконавцями від 16.07.2015 за номером виконавчого документа та порядковим номером виконавчого провадження №760/11769/14-ц про стягнення боргу, виконавче провадження призначено державному виконавцю Кравцовій О.С. (а.с. 17, том № 1).
20.07.2015 у ВП № 48181786 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кравцовою О.С., винесена постанова про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа № 760/11769/14-ц, виданого 25.05.2015 Солом'янським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 на користь КП «Дирекція з обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації 7097,07 грн. З вказаної постанови вбачається, що документ набрав законної сили 05.09.2014, і пред'явлений до виконання 20.07.2015. Боржнику надано строк на самостійне виконання рішення суду до 27.07.2015.
Крім цього, 20.07.2015 у ВП № 48181786 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві Кравцовою О.С., винесена постанова про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, з якої вбачається, що державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 7097,07 грн..
З заяви ОСОБА_1, а також його скарги від 14.08.2015 на дії головного державного виконавця Кравцової О.С., поданої начальнику ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві, вбачається наступне.
06.08.2015 представника заявника отримала рекомендований лист на адресу ОСОБА_1 яким суб'єкт оскарження 28.07.2015 направило на адресу ОСОБА_1 постанову від 20.07.2015 про відкриття виконавчого провадження, де зазначено, що боржник має добровільно виконати рішення суду до 27.07.2015, та постанову від 20.07.2015 про накладення арешту на майно.
Таким чином, судом встановлено, що постанова від 20.07.2015 про відкриття виконавчого провадження направлена державним виконавцем на адресу боржника несвоєчасно, з пропуском встановленого абз. 3 ч. 1 ст. 28 Законом України «Про виконавче провадження» строку, а саме: документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.До того ж, вказаний документ направлений (28.07.2015) вже після закінчення строку на добровільне виконання рішення суду (27.07.2015). Тобто особа вже була позбавлена права на добровільне виконання вказаної постанови.
Крім цього, відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, між іншим, за заявою стягувача про примусове виконання рішення
До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Разом з цим, суб'єктом оскарження не надано суду доказів на підтвердження того, що відкриття виконавчого провадження № 48181786 відбулося з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Так, з матеріалів справи вбачається, що за виконавчим листом, який надійшов на адресу ВДВС і за яким було відкрито виконавче провадження № 48181786 стягувачем є КП «Дирекція з обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
Разом з цим, суб'єктом оскарження не надано суду доказів на підтвердження того, що заява про відкриття виконавчого провадження № 48181786 та заява про накладення арешту на майно боржника була подана уповноваженою стягувачем особою, з належно оформленими повноваженнями.
Матеріали справи таких заяв не містять.
Крім того, судом неодноразово були направлені на адресу державного виконавця клопотання про витребування належним чином завірених матеріалів виконавчого провадження № 48181786, з яких суд міг би зробити висновки щодо повноважень особи, яка звернулася до ВДВС з заявами про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника. Разом з цим, клопотання суду були проігноровані і залишені без відповіді. В зв'язку з цим, суд вирішує справу лише на підставі матеріалів, що містяться в справі.
При цьому, слід приділити увагу заяві від 15.08.2015 про направлення виконавчого листа на виконання.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.08.2015 на адресу начальника ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві листом, за підписом начальника ЖЕД № 901 ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності від 09.06.2015 від імені КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києві», направлено виконавчий лист № 760/11769/14-ц, виданий Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 229, 40 грн..
Разом з цим, стягувачем по виконавчому листу є КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, однак вищевказана заява підписана начальником ЖЕД № 901 ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності від 09.06.2015 від імені КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києві». Вказана заява у лівому кутку містить вихідний штемпель КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва». Тобто, слід розуміти, що саме в такому вигляді державним виконавцем була прийнята до провадження заява про відкриття виконавчого провадження, проте не відомо якого саме, бо державним виконавцем не направлено до суду належним чином завіреної копії виконавчого провадження. Документи, що містяться в матеріалах справи не містять будь-яких узгоджень цих невідповідностей.
Крім цього, відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, між іншим: 1) у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим законом.
Встановлено, що виконавче провадження № 48181786 було відкрито на підставі виконавчого листа виданого Солом'янським районним судом м. Києва на виконання рішення суду від 18.06.2014.
З копії цього рішення, що міститься в матеріалах справи вбачається, що рішення набрало чинності 30.06.2014 (а.с. 90-92, том №1).
Проте, в оскаржуваних постановах зазначено, що рішення суду набрало законної сили 05.09.2014.
Вказані розбіжності не були усунуті державним виконавцем, яка зокрема не надала суду належним чином завірену копію виконавчого листа, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 48181786 з зазначенням дати набрання чинності рішення суду, яке виконується примусово, а в разі встановлення пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, доказів на підтвердження того, що це строк було поновлено за рішенням (ухвалою) суду.
Таким чином, державний виконавець не надавши суду копію матеріалів виконавчого провадження, фактично не підтвердила правомірність ухваленого нею рішення щодо відкриття виконавчого провадження № 48181786 та накладення арешту на майно в цьому провадженні.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Таким чином, на момент набрання виконуваного рішення, протягом року з дня набрання рішення законної сили, стягувач міг звернути до виконання виконавчий лист, тобто до 30.06.2015, а заява від стягувача про прийняття документа до виконання надійшла лише у липні 2015 року, з пропуском строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, що вбачається з копій оскаржуваних постанов ( а.с. а.с. 15, 16, том № 1).
Таким чином, виконавчий лист на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 48181786 підлягав поверненню стягувачу на підставі ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», що державним виконавцем виконано не було.
З огляду на викладене вище, постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2015 по ВП №448181786 слід визнати незаконною та скасувати її, як винесену з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", між іншим, внаслідок того, що виконавче провадження було відкрито незаконно за виконавчим документом по якому закінчився строк пред'явлення його до виконання та поданий особою, повноваження якої не були підтверджені належним чином.
Як наслідок, враховуючи, що постанова від 20.07.2015 про накладення арешту на майно в рамках ВП №448181786 є похідною від зазначеної вище постанови, вона також підлягає скасуванню.
При цьому, як вже зазначено вище, знайшли своє підтвердження доводи заявника ОСОБА_1 про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 48181786 була отримана ним з простроченням строку її виконання. Таким чином заявник вже був позбавлений права на добровільне виконання вказаної постанови.
Частиною 5 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до вимог ч.1 ст.31 ЗУ "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Тобто, під час відкриття виконавчого провадження державним виконавцем вже були порушені вимоги ЗУ «Про виконавче провадження» в частині надання боржнику строку для добровільного виконання виконавчого листа.
Що стосується ВП № 48302138 по стягненню з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації 229,40 грн., про яке заявник зазначив в своїй скарзі, то матеріали справи не містять жодного документу по цьому виконавчому провадженню, крім виконавчого листа виданого Солом'янським районним судом м. Києва 25.05.2015 відносно боржника ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 судового збору в сумі 229,40 грн..
Зокрема, матеріали справи не містять копію постанови про відкриття виконавчого провадження №48302138 та постанови про накладення арешту на майно боржника в цьому провадження, які оскаржує заявник.
При цьому, заявник звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення двох постанов у ВП № 48302138 - постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення арешту на майно боржника - не надано суду доказів на підтвердження того, що вказані постанови існують з зазначенням їх реквізитів: дати постановлення, особи, що винесла дану постанову, даних про те за яким виконавчим документом відкрито виконавче провадження, найменування боржника, стягувача, та суть виконуваного рішення тощо.
Заявник фактично самоусунувся від розгляду поданої ним заяви, будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів в цій частині суду не надав.
За таких обставин, суд позбавлений можливості перевірити законність оскаржуваних заявником постанов в рамках ВП № 48302138, а тому в частині визнання протиправними постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 48302138 та накладення арешту на майно боржника в цьому провадженні слід відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
До суду ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві не було надано належних та допустимих доказів у спростування вимог заявника щодо правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та арешту майна.
Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
За змістом ст. ст. 447, 451 ЦПК України, під час розгляду скарги компетенція суду полягає у вирішенні питання щодо правомірності чи неправомірності конкретних рішень, дії, бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження. Разом з цим, заявник в скарзі зазначає багато інших вимог, які виходять за межі ст. 451 ЦПК України.
Зокрема, в провадженні по розгляду скарг на дії ВДВС, суд позбавлений можливості встановлювати будь-які факти, тому заява в частині встановлення фактів викладених у прохальній частині скарги, задоволенню не підлягає.
Як вже зазначено вище, скарга має містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Разом з цим, в п. 5 прохальної частини скарги заявник просить встановити порушення вимог закону, недоліки в діяльності суб'єктів оскарження, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, порушення посадовими особами Костенко Л.І., Кравцовою О.С., Кручиною М.І. прав боржника встановлених ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", порушення положень ст. 19 Конституції України, прав на приватну власність, вільне володіння користування і розпорядження нею, встановлених ст. 41 Конституції України та Законами України, порушення ст. ст. 3, 5, 10 ЗУ "Про державну службу", ст. 7 ЗУ "Про державну виконавчу службу", порушення порядку автоматичного розподілу виконавчих проваджень, порушення обовязку вносити всі відомості по виконавчому провадженню до ЄДРВП, порушення ними права сторони виконавчого провадження доступу до ЄДРВП.
При цьому, заявник не зазначає в чому саме полягає порушення з боку посадових осіб ВДВС прав людини на життя, право на приватну власність, вільне володіння, користування і розпорядження нею; які при цьому норми Закону України «Про виконавче провадження» були порушені з боку осіб, рішення, дії та бездіяльність яких оскаржуються, та якими доказами підтверджуються вказані обставини.
З урахуванням викладеного, аналізуючи в наявних матеріалах справи надані докази, суд приходить до висновку, що заявлені у скарзі вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд
Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби, заінтересовані особи: Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві в особі керівника Костенко Людмили Іванівни, головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кравцова Олена Сергіївна, державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кручин Максим Ігоревич, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» - задовольнити частково.
Визнати постанову Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової Олени Сергіївни від 20.07.2015 про відкриття виконавчого провадження у ВП № №448181786 - незаконною та скасувати її.
Визнати постанову Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової Олени Сергіївни від 20.07.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП № №448181786 - незаконною та скасувати її.
Зобов'язати Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кравцову Олену Сергіївну повернути виконавчий лист, за якими відкрито ВП №448181786 стягувачу.
В іншій частині в задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Лазаренко