Справа № 755/2883/18
"02" квітня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 14.02.2018 о по вул. Шептицького, 22, в м. Києві здійснював торгівлю з рук.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 160 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості;
- даними, що містяться у рапорті працівників правоохоронних органів, які кореспондуються з відомостями відображеними у протоколі про саме правопорушення та поясненнями особи в частині дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
-поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
За таких умов, суд вважає, що в діях особи, яка притягається до адміністративно відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 160 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до абз. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Так, згідно ст. 34 КУпАП, обставиною, що пом'якшує відповідальність є щире розкаяння винного. Обставин, які обтяжують відповідальність винного, відповідно до ст. 35 КУпАП суд не вбачає. При цьому, згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
За таких обставин, суд враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, а саме: вчинення останнього у галузі торгівлі, конкретний перелік предметів торгівлі (їх кількість, масу, найменування), особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали (відсутність матеріальної шкоди), поведінку під час та після вчинення протиправних дій, життєві обставини, які спонукали порушника до вчинення цього адміністративного правопорушення, зокрема фінансове становище, його вік, стать, вважає за можливе, беручи до уваги завдання КУпАП у даному конкретному випадку, звільнити порушника, у порядку ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю, враховуючи вищевказані обставини, цього адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
В свою чергу, суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.ст. 24, ч. 2 ст. 284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, та являється однією із можливостей, визначених КУпАП, для звільнення особи від адміністративної відповідальності, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 7, 22, 33-35, 160, 251, 252, 260, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, та в силу положень ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю цього адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.