28 березня 2018 року
м. Харків
Справа № 640/19220/13-ц
Провадження № 22-ц/790/761/18
Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого: Овсяннікової А.І.
суддів: Коваленко І.П., Сащенко І.С.
при секретарі Дашковської Н.К.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу № 640/19220/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року, ухвалене суддею Сенаторовим В.М., -
У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 03 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ML702/818/2008 згідно умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 130000дол. США строком до 03 квітня 2023 року.
20 липня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н, згідно якого до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором №ML702/818/2008 від 03 квітня 2008 року.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, зокрема не виконується графік платежів, порушується порядок та строки сплати відсотків, у зв'язку з чим станом на 01 жовтня 2013 року заборгованість відповідача по тілу кредиту за кредитним договором складає 124222,16дол. США, заборгованість відповідача по нарахованим та несплаченим відсоткам - 50730,28дол. США., пеня - 4814658,20грн.
03 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору укладено договір поруки №SR-702/818/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2, згідно якого остання прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором. Договором поруки передбачено, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники за кредитним договором.
Просить: 1.стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 213 053,05 грн.. з яких: заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором в сумі 124222,16дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року (7,993грн. за 1дол. США) складає 992907,72грн.; заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 50730,28дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року (7,993грн. за 1дол. США) складає 405487,13грн.; пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 4 814 658,20грн.; 2.стягнути з відповідачів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 3441грн.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив застосувати позовну давність.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - задоволено.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 6213053,05грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3441грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить рішення суду змінити та задовольнити їх позов з урахування уточненої позовної заяви.
Зазначає, що судом не було враховано уточненої позовної заяви, в якій викладені нові позовні вимоги. Вони ставили питання про звернення стягнення на предмет іпотеки та зміну розміру заборгованості.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовити.
Зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи.
Позивач не надав суду доказів, які підтверджують законне право вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та договором поруки.
Судом безпідставно не застосовані строки позовної давності.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволенню не підлягає, апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.
За статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 03 квітня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №МL702/0818/2008, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 130000дол. США строком повернення до 03 квітня 2023 року та сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі.
Сторони визначили як строк дії договору ? до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитом та процентами за користування ним (пункт 7.3 частини другої кредитного договору), кінцевий строк повернення кредиту ? до 03 квітня 2023 року (пункт 2 частини першої кредитного договору), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісячно, у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, а також строки сплати процентів за користування кредитом - щомісячно, одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, визначений графіком повернення кредиту та сплати процентів (пункт 4 частини першої кредитного договору та пункти 1.5.1 і 1.5.1.1 частини другої кредитного договору).
З метою належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, 03 квітня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №SR - 702/818/2008 згідно якого остання зобов'язалась відповідати перед Банком за належне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором.
20 липня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н згідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином.
Згідно наданого Банком розрахунку розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Банком станом на 01 жовтня 2013 року складає 6213053,05грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту в сумі 124222,16дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року (7,993грн. за 1дол. США) складає 992907,72грн.; заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 50730,28дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року (7,993грн. за 1дол. США) складає 405487,13грн.; пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 4 814 658,20грн.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення ? невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В порушення зазначених норм закону, умов Кредитного договору та Договору поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_2зобов'язання за договорами належним чином не виконували, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Товариством пред'явлено позов про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 6213053,05грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту в сумі 124222,16дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року (7,993грн. за 1дол. США) складає 992907,72грн.; заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 50730,28дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01 жовтня 2013 року (7,993грн. за 1дол. США) складає 405487,13грн.; пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 4 814 658,20грн.
Відповідно до вимог ст.ст.549, ч.1, 3, 551 ч.3 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи, що розмір заборгованості по кредитному договору становить 1398394,85грн. (992907,72грн. + 405487,13грн.), а сума пені 4814658,20грн. колегія вважає можливим зменшити розмір пені до 2000000,00грн.
Що стосується апеляційної скарги товариства, то колегія виходить з наступного.
Позов товариством пред'явлено у листопаді 2013 року. 23 жовтня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надав суду уточнену позовну заяву з зазначенням третього відповідача та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно журналу судового засідання від 23 жовтня 2017 року судом у прийнятті уточненої позовної заяви відмовлено.
25 жовтня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» через канцелярію суду знову надано уточнену позовну заяву.
Згідно журналу судового засідання від 25 жовтня 2017 року питання про її прийняття судом не вирішувалось.
Викладені обставини свідчать, що уточнені позовні заяви товариства до провадження судом не приймались, вимоги, викладені в них, не були предметом розгляду суду першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції в обговорення цих позовів також не входить.
Що стосується посилання товариства на стягнення заборгованості у сумі 6205563,97грн., виходячи з курсу НБУ станом на 24 жовтня 2017 року (26,576754грн. за 1дол. США), то колегія виходить з того, що позов товариством протягом розгляду справи в суді першої інстанції не уточнювався, а тому справа розглянута в межах заявлених позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності, з посиланням на те, що останній платіж ним було здійснено 10 червня 2010 року, а з цим позовом Банк звернувся до суду лише 05 листопада 2013 року.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 ? 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Як встановлено рішеннямАпеляційного суду Харківської області від 16 лютого 2017 рокута підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, останній платіж ОСОБА_1 був здійснений 10 червня 2010 року, досудова вимога боржнику та поручителю була направлена 15 травня 2013 року, а позов про стягнення боргу до відповідачів подано до суду 05 листопада 2013 року. (т.2, а.с.10-14, 47,48), тобто, в межах шестимісячного строку.
Відповідно до п.1.9. кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником чи/та майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором. Вимога вважається надісланою в день її відправлення на адресу позичальника, зазначену в цьому договорі.
У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором Банк використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, змінивши таким чином строк виконання основного зобов'язання.
Направивши боржникам досудову вимогу щодо стягнення заборгованості товариство фактично змінило строк виконання основного зобов'язання та строк позовної давності почав обчислюватися саме з моменту закінчення строку на добровільне повернення грошових коштів визначеного в досудовій вимозі.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності.
Згідно п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2017 року - змінити.
Зменшити розмір пені стягнутої солідарно з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421) з 4814658,20 грн. (чотирьох мільйонів вісімсот чотирнадцяти тисяч шістсот п'ятдесяти восьми гривень 20 коп.) до 2000000,00 грн. (двох мільйонів гривень 00 коп.) та загальну суму стягнення з 6213053,05 гривень(шість мільйонів двісті тринадцять тисяч п'ятдесят три гривні 05 копійок) до 3398394,85 грн. (три міліьйони триста дев'яносто вісім тисяч триста дев'яносто чотири гривні вісімдесят п'ять копійок).
Зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421) судового збору за подання позовної заяви з 3441,00грн. (трьох тисяч чотириста сорок однієї гривні 00 коп.) до 945 грн. 33 коп.( дев'ятсот сорока п'яти гривень тридцяти трьох копійок) з кожного.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1660,13грн.(одна тисяча шістсот шістдесят гривень тринадцять копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повну постанову складено 02 квітня 2018 року.
Головуючий Овсяннікова А.І.
Судді Коваленко І.П.
Сащенко І.С.