Вирок від 02.04.2018 по справі 591/1537/18

Справа № 591/1537/18

Провадження № 1-кп/591/368/18

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

Захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Суми обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 02.04.2018 року в кримінальному провадженні за №42014200350000018 від 09.09.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Душанбе (Таджикистан), таджика, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, який з 27.09.2014 знятий з реєстрації на території України, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2009 р.н., призваного на військову службу до Служби Безпеки України 14.01.2009, майора, який перебуває у розпорядженні начальника Управління СБ України в Сумській області на посаді начальника сектора, іпн НОМЕР_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 409 та ч.3 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець, який перебуває у розпорядженні начальника Управління Служби безпеки України в Сумській області на посаді начальника сектору, майор ОСОБА_5 у відповідності до наказу начальника Управління Служби Безпеки України в Сумській області (дані - УСБУ в Сумській області) №1405-ос від 29.11.2013 зарахований до списків особового складу вказаного управління та призначений на посаду начальника 4 сектору відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Наказом начальника УСБУ в Сумській № 889-ос від 06.05.2014 майор ОСОБА_5 зарахований в розпорядження начальника вказаного управління на посаду начальника сектору.

Згідно з вимогами ст.ст. 17, 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Статті 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, Забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

Під час проходження військової служби майор ОСОБА_5 відповідно до положень Військової присяги, ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів.

Наказом начальника УСБУ в Сумській області № 58-ос від 04.03.2014 майору ОСОБА_5 надано першу частину чергової відпустки за 2014 рік тривалість 26 календарних днів, з урахуванням одного святкового дня, з 01.03.2014 до 27.03.2014 включно. 28.03.2014 майор ОСОБА_5 зобов'язаний був прибути до УСБУ в Сумській області та продовжити виконання службових обов'язків.

Однак, 28.03.2014 майор ОСОБА_5 до місця служби не прибув, а фактично з'явився до УСБУ в Сумській області лише 08.05.2014. При цьому, ОСОБА_5 в якості документа, який підтверджує, на його думку, поважність причин несвоєчасного з'явлення на службу, надав до УСБУ в Сумській області висновок ОЛКК №184-908, виданий КЗ «Міська лікарня №1 ім. М.І. Пірогова» (м. Севастополь) про те, що він нібито перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному лікувальному закладі в період з 28.03.2014 до 10.04.2014. Інформація КЗ «Міська лікарня №1 ім. М.І. Пірогова» щодо термінів лікування ОСОБА_5 підтверджується висновком технічної експертизи документа № 101 від 05.11.2014, згідно з яким до первинного змісту вищезазначеного документа про хворобу в графі «заключение» в частині рукописного напису «по 30.04.2014» внесені зміни шляхом дописування. Первинний зміст тексту - «по 10.04.2014».

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки.

Зважаючи на вищевикладене, майор ОСОБА_5 в період з 28.03.2014 до 10.04.2014 включно перебував на стаціонарному лікуванні, а 11.04.2014 згідно з вимогами вищевказаного Закону зобов'язаний був повернутись до місця служби та надати до УСБУ в Сумській області підтверджуючі перебування на лікуванні документи.

Однак, майор ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем УСБУ в Сумській області, діючи умисно, в супереч інтересам служби, вчинив порушення встановлених ст.ст. 9, 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України правил поведінки військовослужбовців, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх, передбачаючи їх суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання у вигляді ухилення від несення обов'язків військової служби з 11.04.2014 ухилявся від несення обов'язків військової служби шляхом підроблення офіційного документа - висновку ОЛКК № 184-907, виданого КЗ «Міська лікарня № 1 ім. М.І. Пірогова», із тексту якої вбачається що він нібито перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному лікувальному закладі в період з 28.03.2014 по 30.04.2014, що не відповідало дійсності, до УСБУ в Сумській області за адресою: м. Суми, вул Герасима Кондратьєва, 32, після проходження стаціонарного лікування 11.04.2014 не прибув, чим вчинив ухилення від несення обов'язків військової служби шляхом підроблення документів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 409 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що майор ОСОБА_5 15.07.2014 самовільно залишив місце служби. Під час незаконної відсутності на місці служби майор ОСОБА_5 обов'язків військової служби не виконував, а проводив час на власний розсуд, займаючись справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.

01.03.2018 підозрюваний ОСОБА_5 добровільно, самостійно, зі зізнанням з'явився до військової прокуратури Сумського гарнізону та в цей же день останньому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, майор ОСОБА_5 , порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, передбачений ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує свято і непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконаних завдань, доручених йому за посадою, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, яка зобов'язує додержуватись вимог Конституції України, законів України, Статутів Збройних Сил України, поводити себе з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; діючи з прямим умислом, маючи на меті тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби в період з 15.07.2014 по 29.02.2018 включно, самовільно залишив місце служби УСБ України в Сумській області за адресою: м. Суми, ул. Г. Кондратьєва, 32, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України, а саме : самовільне залишення місця служби тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразились у ухиленні від несення обов'язків військової служби шляхом підроблення документів, а також самовільному залишенні місця служби тривалістю понад один місяць, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 409, ч. 3 ст. 407 КК України.

02.04.2018 року між прокурором та обвинуваченим (за участю захисника останнього) у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 409 та ч.3 ст. 407 КК України було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої:

Сторони погоджуються, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та беззастережне визнання ОСОБА_5 винуватості, інші обставини, що пом'якшують покарання, - вчинення злочинів вперше, позитивні характеристики, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та сторони дійшли згоди щодо призначення покарання ОСОБА_5 :

- за ч. 1 ст. 409 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- за ч. 3 ст. 407 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень..

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п.п.1-4 ч.4 ст. 474, п.1ст.394, п.1 ч. 3ст. 424, ст.476 КПК України; укладення угоди сторонами є добровільним. Умови укладеної угоди не суперечать вимогам КПК України; правова кваліфікація, яка є вірною, передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні дані щодо неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань; наявні підстави для визнання винуватості.»

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що укладена угода про визнання винуватості відповідає нормам матеріального та процесуального закону і її слід затвердити.

Запобіжний захід застосований Зарічним районним судом м.Суми 01 березня 2018 у вигляді домашнього арешту слід скасувати.

Судові витрати обвинуваченим сплачені , а речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.370, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 02 квітня 2018 року між прокурором та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 409 та ч.3 ст. 407 КК України.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 409 та ч.3 ст. 407 КК України та призначитии йому покарання :

- за ч. 1 ст. 409 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

за ч. 3 ст. 407 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень.

Запобіжний захід застосований Зарічним районним судом м.Суми 01.03.2018 року у вигляді домашнього арешту скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченим вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п. 1 ч.4 ст.394 КПК України.

Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6 -Когер

Попередній документ
73120441
Наступний документ
73120443
Інформація про рішення:
№ рішення: 73120442
№ справи: 591/1537/18
Дата рішення: 02.04.2018
Дата публікації: 28.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби