Справа № 592/12231/17
Провадження № 1-кп/592/186/18
02 квітня 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 12016200440005559, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Сумської місцевої прокуратури - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 діб із застосуванням застави у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою суду до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час ризики не зменшились: ОСОБА_3 може переховуватися від суду, оскільки будучи повідомленим про підозру не прибув до слідчого по повістці, покинув територію України, тривалий час проживав на території РФ; може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки офіційного заробітку не мав, не мав коштів для законного забезпечення свого існування, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, яких ще не допитано. Вказує, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити у зв'язку з недоведеністю ризиків, зазначених у клопотанні. Згідно наданих письмових заперечень на клопотання прокурора захисник вказує, що ОСОБА_3 разом з дідом добровільно повернувся в Україну, не зважаючи на оголошення у розшук, що спростовує ризик переховування від суду. ОСОБА_3 має постійне місце проживання, де мешкає тривалий час, має на утриманні діда ОСОБА_6 , який потребує сторонньої допомоги, має позитивну характеристику, сталі соціальні зв'язки, має намір працевлаштуватися у ФОП ОСОБА_7 , відсутні повідомлення про підозру у інших кримінальних провадженнях. Надані стороною обвинувачення докази не підтверджують вчинення обвинуваченим інкримінованих злочинів за ч. 3 ст. 185 КК України, а протокол обшуку на їх думку є недопустимим доказом. Просить змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби за місцем його проживання АДРЕСА_2 з носінням електронного засобу контролю та покладенням обов'язків, визначених у ст. 194 КПК України.
Вислухавши учасників судового провадження, свідка, суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Ухвалою суду від 06.11.2017 р. у підготовчому судовому засіданні до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 04.01.2018 року включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 64000 грн.
У подальшому, ухвалами суду від 26.12.2017 р. та 16.02.2018 р. ОСОБА_3 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком по 16.04.2018 р. включно.
На даний час завершити судовий розгляд до вказаної дати не можливо з об'єктивних причин.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 суд виходить з наступного.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) від 20.05.2010 р. (пункт 36), на яке посилається сторона захисту, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункти 80-81, рішення від 26.07.2001 р.).
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості за ч. 1 ст. 125 КК України та вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення яких у разі визнання його винуватим передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Продовжує існувати ймовірність того, що перебуваючи на свободі він зможе переховуватися від суду побоюючись можливого покарання. Ця обставина підтверджується тим, що ОСОБА_3 , будучи повідомленим про підозру виїхав за межі України до м. Бєлгород, був оголошений у розшук, перебував за межами України і затриманий під час перетинання державного кордону після того, як його дід ОСОБА_6 віз до України. Зазначені факти підтверджують існування ризику, передбаченого пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На даний час судом не допитано свідки сторони обвинувачення - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , що вказує на продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконного впливу на вказаних свідків. Крім того у судовому засіданні задоволено клопотання сторони захисту про допит ще двох свідків - понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
У 2017 році до затримання обвинувачений не працював, не мав постійного джерела доходів, що безпосередньо підтвердив суду, жив за збереження від підприємницької діяльності, має не зняті та не погашені судимості за корисливі злочини проти власності. Зокрема, про можливість ОСОБА_3 бути працевлаштованим до фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 його дід ОСОБА_6 дізнався від захисника, що зазначив у суді.
Вказані факти на думку суду свідчать про продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо наданих стороною обвинувачення доказів, які на думку сторони захисту спростовують причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих злочинів та їх недопустимість, суд зазначає, що відповідно до ст. 89 КПК України питання допустимості доказів вирішується під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення і не може бути оцінено під час вирішення питання про продовження чи зміну запобіжного заходу.
Оцінюючи сукупність обставини, які визначені ст. 178 КПК України суд враховує: дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який офіційно не працював, має діда ОСОБА_6 , інваліда ІІ групи, який потребує сторонньої допомоги.
Зокрема ОСОБА_6 суду пояснив, що він з онуком проживають у різних квартирах, які між собою на відстані 250 м., ОСОБА_3 проживав з співмешканкою у квартирі вітчима, який з його матір'ю мешкають у м. Сан-Франциско США, допомагав йому і періодично приходив. На даний час співмешканка ОСОБА_3 йому не допомагає і він вимушений просити сторонніх осіб про допомогу.
Проте, наведені судом обставини дають достатні підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 та не буде запобігати ризикам, визначеним у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За наведених підстав клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт як у нічний час доби, так і цілодобово суд вважає необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів, а саме по 31.05.2018 року включно.
Разом з тим, ураховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України суд визначає розмір застави обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 35240 грн., з покладенням обов'язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд дійшов висновку, що з урахуванням розміру заподіяної матеріальної шкоди, що ставиться за провину ОСОБА_3 у розмірі 28892,68 грн. на даному етапі судового розгляду внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 331, 350 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби - залишити без задоволення.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Суми дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» строком по 31 травня 2018 року включно.
Розмір застави визначити в межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА в Сумській області, код 26270240, банк - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № 37310081008869.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки: 1) прибувати до суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця навчання; 4) утриматися від спілкування зі свідками.
Копію ухвали негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, направити Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Суддя ОСОБА_1