Справа№592/10736/17
Провадження №2/592/277/18
28 березня 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:
головуючого судді Чернобая О.І.,
за участю секретаря судового засідання Трофименко В.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Довіра 2008» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому зазначив, що 01.02.2017 року його було прийнято на роботу на посаду сторожа ТОВ «Агрофірма «Довіра 2008» на підставі наказу №53-К від 31.01.2017 року. 05.09.2017 року він уклав контракт на проходження військової служби у Збройних силах України на посадах сержантського складу, а саме на посаді командира 2 відділення охорони і взводу охорони 5 роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 (строком на 3 роки). Наказом відповідача №53-К від 07.09.2017 року його було звільнено з посади сторожа на підставі п.3 ст.36 КЗпП України за угодою сторін у зв'язку з вступом на військову службу. У якості підстав для звільнення в наказі вказано документи: заява про звільнення, зареєстрована 06.09.2017 року за №198, контракт про проходження військової служби у Збройних силах України від 05.09.2017 року. Позивач вважає, що на дату його звільнення в країні тривали передбачені законодавством особливий період, а також кризова ситуація, що загрожує національній безпеці, а тому в силу ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.ч.2, 3 ст.119 КЗпП України на час дії контракту законодавством гарантувалось збереження за ним місця роботи у ТОВ «Агрофірма «Довіра 2008» у зв'язку з чим його звільнення на підставі п.3 ст.36 КЗпП України було проведено незаконно. Окрім того, зазначає, що заява про звільнення, зареєстрована 06.09.2017 року за №198 вказана у наказі як підстава для звільнення, ним не складалась, не підписувалась та відповідачу не подавалась. Тобто своєї згоди чи прохання про звільнення він відповідачу не надавав. За таких обставин позивач просить: 1) визнати незаконним та скасувати наказ №53-К від 07.09.2017 року генерального директора ТОВ «Агрофірма «Довіра 2008» ОСОБА_4 про звільнення його з посади сторожа; 2) поновити його на посаді сторожа в ТОВ «Агрофірма «Довіра 2008»; 3) стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2017 року по день постановлення рішення суду; 4) стягнути з відповідача на свою користь вартість понесених судових витрат на оплату послуг адвоката з представництва інтересів та захисту прав під час вирішення даної справи в сумі 4000 грн.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши його тими ж підставами, що зазначені в позовній заяві та просив скасувати наказ про звільнення з роботи і поновити позивача на посаді.
Представник відповідача ОСОБА_2 надала письмові заперечення проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що позивач був звільнений з роботи у зв'язку з тим, що позивач вступає на військову службу в добровільному порядку за контрактом строком на 3 роки. На час укладення ОСОБА_3 контракту на проходження військової служби 05.09.2017 року мобілізація в Україні закінчилась, кризова ситуація в країні не оголошувалась, воєнний стан не вводився, тому на нього не розповсюджуються гарантії, передбачені ст.119 КЗпП України. Отже, позовні вимоги позивача є необгрунтованими у зв'язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.
Під час судового розгляду стороною позивача заявлялись клопотання про витребування письмових доказів у відповідача, які були судом витребувані та долучені до матеріалів справи.
Заходи забезпечення позову не вживались та провадження у справі не зупинялось і не поновлювалось.
Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши і проаналізувавши всі письмові докази, надані сторонами дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Так, згідно наказу ТОВ «Агрофірма «Довіра 2008» №53-К від 31.01.2017 року позивач ОСОБА_3 01.02.2017 року був прийнятий на посаду сторожа ТОВ «Агрофірма «Довіра 2008» (а.с.7)
05.09.2017 року ОСОБА_3 уклав контракт на проходження військової служби у Збройних силах України (а.с.9-11)
Наказом ТОВ «Агрофірма «Довіра 2008» від 07.09.2017 року №53-К ОСОБА_3 звільнено з роботи з посади сторожа за п.3 ст.36 КЗпП України у зв'язку з проходженням військової служби у Збройних силах України за контрактом (а.с.8)
У відповідності до вимог до п. 3ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України (в редакції на час укладення ОСОБА_3 контракту), за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з ч.2 ст.2Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Частиною 2 ст. 39 вказаного Закону (чинної на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни України, призвані на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими ч.3, ч.4 ст. 119 КЗпП України.
Системний аналіз вищезазначених положень законів свідчить про те, що гарантії, передбачені ч.3, ч.4 ст. 119 КЗпП України надаються не тільки особам, які були призвані на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, але і тим, що були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці чи настання особливого періоду.
На виникнення спірних правовідносин, на час укладення позивачем контракту та його звільнення з роботи залишається чинним рішення Ради Національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України», введене в дію Указом Президента України від 02 березня 2014 року № 189/2014, яким констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.
Відповідно до примітки до ст. 4 Закону України «Про Раду Національної безпеки та оборони України», кризовою ситуацією вважається крайнє загострення протиріч, гостра дестабілізація становища в будь-якій сфері діяльності, регіоні, країні.
На підставі вищевикладеного судом було встановлено, що звільнення позивача з роботи відбулось без законних на те підстав, оскільки на час укладення контракту з позивачем існувала кризова ситуація, що загрожувала національній безпеці України, а тому на позивача поширюються гарантії, визначені ч.3 ст. 119 КЗпП України, у зв'язку з чим він підягає поновленню на роботі.
Крім того, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з наступного дня після його звільнення, а саме з 08.09.2017 року і по день ухвалення рішення суду, тобто по 28.03.2018 року включно, виходячи із розрахунку наданого відповідачем: за вересень 2017 року - 2311,20 грн., жовтень 2017 року - 3188,16 грн., за листопад 2017 року - 2952,00 грн., за грудень 2017 року - 3247,20 грн., за січень 2018 року - 3695,21 грн., за лютий 2018 року - 3400,50 грн., березень 2018 року - 3400,50 грн. І таким чином підлягає до стягнення середній заробіток у розмірі 22194 грн. 77 коп.
Представник позивача ОСОБА_1 погодився з даним розрахунком, ніяких заперечень не висловлював.
Оскільки позивач при подачі даного позову був звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати, а саме: витрати на оплату послуг адвоката з представництва інтересів та захисту прав під час вирішення даної справи в сумі 4000 грн. 00 коп.(а.с.12-15).
У відповідності з вимогами п.п.2 і 4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 81, 263, 264, 265, 430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Довіра 2008» (Сумська область, Недригайлівський район, с.Коровинці, вул.Київська, 113, код ЄДРПОУ 35742251) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ №53-К від 07.09.2017 року генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Довіра 2008» Петренка О.В. в частині звільнення ОСОБА_3 з посади сторожа.
Поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді сторожа в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Довіра 2008» з 07.09.2017 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Довіра 2008» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 08.09.2017 року по 28.03.2018 року включно в сумі 22194 (двадцять дві тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 77 коп., а також вартість понесених судових витрат на оплату послуг адвоката з представництва інтересів та захисту прав під час вирішення даної справи в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Довіра 2008» на користь держави судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.І. Чернобай