Справа № 575/174/18
Провадження № 2/575/85/18
02 квітня 2018 р. смт. Велика Писарівка
ОСОБА_1 районний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Савєльєвої А.І.
за участю секретаря - Доценко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.В.Писарівка справу за цивільним позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», представник позивача: ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду із вказаним цивільним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.03.2010 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н на загальну суму 3 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язалася повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші витрати відповідно до умов Договору. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання станом на 25.01.2018 заборгованість за кредитним договором становить: заборгованість за кредитом - 2 087,58 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 26 054, 94 грн., штраф - 500,00 грн. (фіксована частина), штраф - 1 407, 13 грн. (процентна складова), тобто загальна сума заборгованості становить 30 049, 65 грн. У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження по справі з повідомленням сторін, у якій відповідачеві відповідно до ст.277 ЦПК України роз'яснено право в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та в строк до 06.03.2018 відзив на позов із запереченнями проти позову. Копію вказаної ухвали разом з копією позовної заяви з доданими до неї документами та судовим повідомленням отримані відповідачем 21.02.2018, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, що є в матеріалах справи (а.с.55).
У судове засідання учасники справи не з'явилися, представник позивача надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, відповідач заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзиву на позов та заяви про розгляд справи без її участі не подала, у зв'язку з чим суд вирішує справу відповідно до ст.ст. 280-284 ЦПК України.
Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здіснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.2 ст.633 ЦК України).
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 13.03.2010 відповідач ОСОБА_3 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.8).
Відповідачеві згідно з наданою позивачем довідкою (а.с.86) були надані кредитні картки: 13.03.2010 № 5577212912138263 з терміном дії до 01/14; 10.02.2014 № 5168755355386844 з терміном дії 09/17.
Таким чином, між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини на підставі укладеного кредитного договору, який складається із Анкети-заяви від 13.03.2010 (а.с.8).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до положень статей 1048, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частинами 1, 2 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме: розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.
Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.
З наданого позивачем розрахунку (а.с.5-7) вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором б/н від 13.03.2010 станом на 25.01.2018 утворилась заборгованість, а саме: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 2 087,58 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 26 054, 94 грн., штраф - 500,00 грн. (фіксована частина), штраф - 1 407, 13 грн. (процентна складова), тобто загальну сума заборгованості за кредитним договором становить 30 049, 65 грн.
Будь-яких доказів на спростування заборгованості з повернення тіла кредиту в розмірі 473, 77 грн., суду не надано.
Позивач посилається на те, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.
Розрахунки щодо нарахування процентів за користування кредитом, пені та комісії, а також штрафів, позивач обґрунтовує умовами, викладеними в Умовах і правилах надання банківських послуг та Тарифах банку.
Проте витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та зазначені Умови і правила всупереч вимогам ст. ст. 207, 1055 ЦК України та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позичальником не підписані й оригінали цих документів кредитором відповідачеві передані не були, у зв'язку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору.
Зазначений правовий висновок, який суд враховує у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, викладений в постановах Верховного суду України № 6-16цс15 від 11.03.2015, № 6-240цс14 від 11.02.2015, № 6-698цс15 від 10.06.2015, № 6-757цс від 01.07.2015, № 6-2320цс16 від 22.03.2017.
Надана банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, підписана відповідачем, не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру пені та штрафу.
Надані Банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг, які не підписані відповідачем, не доводять досягнення між сторонами по справі домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру пені та штрафу на умовах, визначених цими документами.
Також слід зазначити, що, незважаючи на те, що умови, викладені в анкеті-заяві містять ознаки договору приєднання, який передбачає приєднання до запропонованих умов, встановлених однією стороною - банком, викладених в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, на що посилається у позові ПАТ КБ «ПриватБанк», ці обставини не дають підстав для визнання їх складовою договору банківських послуг, про який ведеться мова у анкеті-заяві, у разі відсутності на них підпису іншої сторони, яка приєднується. Ознакою такого договору є відсутність у сторони, що приєднується, можливості приймати участь у визначенні умов договору, але сторона - приєднання не позбавлена законом права його підписати, чим підтверджує свою згоду на укладання договору на таких умовах.
Крім того, позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме долучені до позовної заяви Умови та правила є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України № 6-16цс15 від 11.03. 2015 р., № 6-240цс14 від 11.02.2015 р., № 6-698цс15 від 10.06.2015 р., № 6-757цс 15 від 01.07.2015 р. та № 6-2320цс16 від 22.03.2017 р.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним судом України у справі №6-1412цс16.
У звязку з викладеним та відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному відповідно до ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1054 ЦК України, тобто на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З наведеного вбачається, що доведений позивачем розмір заборгованості відповідача станом на 25.01.2018 становить 2 087, 58 грн., яка складається з боргу з повернення тіла кредиту.
Відповідно до виписки банку (а.с.78) відповідач почала користуватись кредитними коштами 13.03.2010, користувалася активно, платежів здійснювала декілька без дотримання певної періодичності. Таким чином, період за який підлягають стягненню з відповідача проценти на рівні облікової ставки НБУ становить з 13.03.2010 по 25.01.2018, а саме:
-з 13.03.2010 по 07.06.2010 - 10,25% - 87 днів (2087,58 грн. х 10,25% : 365 х 87 = 51,00 грн.);
-з 08.06.2010 по 07.07.2010 - 9,5% - 30 днів (2087,58 х 9,5% : 365 х 30 = 16,30 грн.);
-з 08.07.2010 по 09.08.2010 - 8,5% - 33 дні (2087,58 х 8,5% : 365 х 33 = 16,04 грн.);
-з 10.08.2010 по 31.12.2011 - 7,75% - 509 днів (2087,58 х 7,75% :365 х 509 = 225,62 грн.);
-з 01.01.2012 по 22.03.2012 - 7,75% - 82 дні (2087,58 х 7,75% : 366 х 82 = 36,25 грн.);
-з 23.03.2012 по 31.12.2012 - 7,5% - 284 дні (2087,58 х 7,5% : 366 х 284 = 121,49 грн.);
-з 01.01.2013 по 09.06.2013 - 7,5% - 160 днів (2087,58 х 7,5% : 365 х 160 = 68,63 грн.);
-з 10.06.2013 по 12.08.2013 - 7% - 64 дні (2087,58 х 7% : 365 х 64 = 25,62 грн.);
-з 13.08.2013 по 14.04.2014 - 6,5% - 245 днів (2087,58 х 6,5% : 365 х 245 = 91,08 грн.);
-з 15.04.2014 по 16.07.2014 - 9,5% - 93 дні (2087,58 х 9,5% : 365 х 93 = 50,53 грн.);
-з 17.07.2014 по 12.11.2014 - 12,5% - 119 днів (2087,58 х 12,5% : 365 х 119 = 85,08 грн.);
-з 13.11.2014 по 05.02.2015 - 14% - 85 днів (2087,58 х 14% : 365 х 85 = 68,06 грн.);
-з 06.02.2015 по 03.03.2015 - 19,5% - 26 днів (2087,58 х 19,5% : 365 х 26 = 29,00 грн.);
-з 04.03.2015 по 27.08.2015 - 30% - 177 днів (2087,58 х 30% : 365 х 177 = 303,7 грн.);
-з 28.08.2015 по 24.09.2015 - 27% - 28 днів (2087,58 х 27% : 365 х 28 = 43,24 грн.);
-з 25.09.2015 по 31.12.2015 - 22% - 98 днів (2087,58 х 22% : 365 х 98 = 123,31 грн.);
-з 01.01.2016 по 21.04.2016 - 22% - 112 днів (2087,58 х 22% : 366 х 112 = 140,54 грн.);
-з 22.04.2016 по 26.05.2016 - 19% - 35 днів (2087,58 х 19% : 366 х 35 = 37,93 грн.);
-з 27.05.2016 по 23.06.2016 - 18% - 28 днів (2087,58 х 18% : 366 х 28 = 28,75 грн.);
-з 24.06.2016 по 28.07.2016 - 16,5% - 35 днів (2087,58 х 16,5% : 366 х 35 = 32,94 грн.);
-з 29.07.2016 по 15.09.2016 - 15,5% - 49 днів (2087,58 х 15,5% : 366 х 49 = 43,32 грн.);
-з 16.09.2016 по 27.10.2016 - 15% - 42 дні (2087,58 х 15% : 366 х 42 = 35,93 грн.);
-з 28.10.2016 по 31.12.2016 - 14% - 65 днів (2087,58 х 14% : 366 х 65 = 51,90 грн.);
-з 01.01.2017 по 13.04.2017 - 14% - 103 дні (2087,58 х 14% :365 х 103 = 82,47 грн.);
-з 14.04.2017 по 25.05.2017 - 13% - 42 дні (2087,58 х 13% : 365 х 42 = 31,23 грн.);
-з 26.05.2017 по 26.10.2017 - 12,5% - 154 дні (2087,58 х 12,5% : 365 х 154 = 110,10 грн.);
-з 27.10.2017 по 14.12.2017 - 13,5% - 49 днів (2087,58 х 13,5% : 365 х 19 = 37,83 грн.);
-з 15.12.2017 по 25.01.2018 - 14,5% - 42 дні (2087,58 х 14,5% : 365 х 42 = 34,83 грн.).
Отже, загальна сума заборгованості з процентів за користування кредитом, обрахована на рівні облікової ставки НБУ, становить 2 022, 72 грн.
Положеннями ч.1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином судом встановлено, що загальна заборгованість відповідача перед банком станом на 25.01.2018 становить 4 110, 30 грн., та складається із: заборгованості з повернення тіла кредиту - 2 087, 58 грн., зі сплати процентів за користування кредитом - 2 022, 72 грн., та підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо стягнення з відповідача пені та штрафів суд вважає, що такі вимоги є безпідставними, оскільки сама анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка підписана відповідачем, таких умов не містить, а інших угод з цього приводу між сторонами, як зазначалось вище, укладено не було. Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеній частини позову.
керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 42, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», представник позивача: ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» /49094 м.Дніпро вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570/ заборгованість за кредитним договором б/н від 13.03.2010 в сумі 4 110 (чотири тисячі сто десять) гривень 30 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» /49094 м.Дніпро вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570/ в рахунок повернення сплаченого судового збору 241 гривню 04 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте ОСОБА_1 районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: А.І.Савєльєва