Справа № 591/566/18
Провадження № 2/591/1099/18
02 квітня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого: судді Бурда Б.В.
за участю секретаря: Сітало Я.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу 591/566/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, Подільський район, вул.. Андріївська, буд. 2/12; код ЄДРПОУ 09807750) до ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості, -
Позивач свої вимоги мотивує тим, що 03.05.2017 року банк уклав з відповідачем договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 25025,03 грн. зі сплатою відсотків в розмірі встановленому договором та щомісячної комісії. Відповідно до умов договору відповідач мав щомісячно відповідно до графіку повертати кредит та сплачувати відсотки за користування ним, а також комісію. Однак відповідач порушує графік повернення кредиту, сплати відсотків ка комісії. Станом на 24.01.2018 року відповідач має перед банком заборгованість по кредиту в розмірі 33976,27 грн. Тому просять стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором та понесені по справі судові витрати.
У даній справі 07.02.2018 року було відкрите спрощене провадження та справа призначена до розгляду на 02.04.2018 року з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач сповіщений про час та місце розгляду справи, але до суду не з'явився, Клопотань про відкладення судового розгляду відповідач не подавав. Також відповідачем не поданий суду відзив на позов..
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.05.2017 року між сторонами укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 25025,03 грн. Зі сплатою процентів у розмірі 28% річних (звичайна ставка) та сплатою 38% річних за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін. Вказані обставини підтверджуються копією договору (а.с. 8-13).
З наведеного вбачається, що спірні правовідносини між сторонами є цивільними і врегульовані ст.ст. 207, 526, 527, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно зазначених положень закону кредитний договір укладається лише у письмовій формі і підписується сторонами. Відповідач, боржник за договором, зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки та повернути заборгованість по тілу кредиту, сплатити відсотки за користування.
Відповідно до розділу 2.4-2.5. Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України, договір укладається в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в емітента, а другий примірник договору емітент зобов'язаний надати клієнту під підпис. Емітент зобов'язаний під час видачі спеціального платіжного засобу надати клієнту договір, правила використання спеціального платіжного засобу і тарифи банку. Емітент зобов'язаний забезпечити наявність у договорі таких умов: тип спеціального платіжного засобу; види платіжних операцій, які клієнт має право здійснювати з використанням спеціального платіжного засобу, правила та максимальний строк їх виконання; порядок обслуговування рахунку (за дебетовою, дебетово-кредитною або кредитною схемою, розміри гарантійного забезпечення та/або не знижувального залишку коштів на рахунку, порядок кредитування клієнта, порядок установлення курсу продажу, обміну або конвертації іноземної валюти тощо); тарифи банку на обслуговування операцій з використанням спеціального платіжного засобу на момент укладення договору та порядок повідомлення клієнта про їх зміну; ліміти та/або обмеження за операціями з використанням спеціального платіжного засобу або платіжних додатків, реалізованих у спеціальному платіжному засобі (за наявності); право клієнта на одержання виписок про рух коштів за його рахунком та порядок їх отримання; порядок забезпечення емітентом та клієнтом безпеки під час користування спеціальним платіжним засобом; порядок розгляду спорів; відповідальність емітента та клієнта тощо.
З наданих позивачем розрахунків слідує, що станом на 24.01.2017 року заборгованість відповідача перед банком становить: 24498,40 грн. боргу з повернення кредитних коштів, 3468,62 грн. боргу зі сплати відсотків, 5566,90 грн. заборгованості зі сплати комісії, пені в розмірі 442,35 грн.
Будь-яких доказі на спростування заборгованості з повернення тіла кредиту в розмірі 24498,40 грн., суду не надано. В той же час, вказаний розмір заборгованості підтверджується розрахунком (а.с. 24)
Розрахунки щодо нарахування процентів в сумі 3468,62 грн. позивачем проведені відповідно до умов зазначених у договорі та правильність їх нарахування підтверджується розрахунком позивача (а.с. 24-25).
Розрахунки щодо нарахування комісії та пені, позивач обґрунтовує умовами договору (щодо комісії) та умовами, викладеними в Правилах споживчого кредитування (а.с. 15-19) щодо пені, проте документ, який би засвідчував отримання відповідачем під підпис Правил споживчого кредитування, позивачем суду не надано. У тексті договору та додатках до нього, що підписані відповідачем, не визначений обов'язок відповідача сплатити пеню.
Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Судом встановлено, що договором між сторонами визначений обов'язок відповідача щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом. При цьому, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику. При цьому позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним.
За положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У зв'язку з викладеним відповідач зобов'язаний повернути позивачу кредит та сплатити проценти в порядку та на умовах визначених договором.
Згідно зі ст.ст. 12-13 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З наведеного вбачається, що доведений позивачем розмір заборгованості відповідача за договором станом на 24.01.2018 року становить 27967,02 грн., яка складається з боргу з повернення тіла кредиту та заборгованості зі сплати відсотків.
Відповідно до вимог ст. 526, 530, 1049 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 27967,02 грн. заборгованості за кредитним договором. В задоволенні позову в іншій частині належить відмовити за необґрунтованістю вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені по справі судові витрати пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 1444,84 грн. (82 % від 1762 грн. судових витрат).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, Подільський район, вул.. Андріївська, буд. 2/12; код ЄДРПОУ 09807750) задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, Подільський район, вул.. Андріївська, буд. 2/12; код ЄДРПОУ 09807750) 27967,02 грн. заборгованості за кредитним договором та 1444,84 грн. судових витрат.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити за необґрунтованістю вимог.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. .
Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2018 року.
Суддя