Справа № 161/2514/18
Провадження № 2-а/161/189/18
21 березня 2018 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі :
головуючої судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача Язвінського С.І.
представника відповідача Кондюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Язвінського Сергія Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із вищевказаним позовом, який мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №291236 від 10.02.2018р., складеною поліцейським сержантом поліції Управління патрульної поліції у Волинській області Язвінським С.І. С. його, ОСОБА_1, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень. Вважає, що, під час винесення постанови, не дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Даними діями поліцейського порушено його конституційні права, постанову винесено при повному не з'ясуванні обставин справи, не надано доказів правопорушення, свідків не опитано , обставини вчинення правопорушення в постанові не описані, тобто факт порушення оснований на припущеннях, що є порушенням Закону.
Посилаючись на наведене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №291236 від 10.02.2018р.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з наведених у ньому мотивів.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову. Крім того, подала відзив на позовну заяву ОСОБА_1, згідно з яким просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, оцінивши показання допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, суд прийшов до наступного .
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №291236 від 10.02.2018р., складеної поліцейським сержантом поліції УПП у Волинській області Язвінським С.І., позивач о 23 год. 29 хв. на вул.Данила Галицького, 18, позивач керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 2.9.б. ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 статті 122 КУпАП.
Згідно з пунктом 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, з порушенням правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке його притягнуто до адмінвідповідальності, доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Враховуючи викладене вище, суд не знаходить підстав вважати, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені такі істотні порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови.
Поряд з цим, суд вважає надуманими твердження позивача про те, що застосоване до нього постановою інспектора поліції стягнення у вигляді штрафу є незаконним , неправомірним та необґрунтованим, оскільки його доводи нічим не підтверджені та зводяться лише до заперечення факту порушення ним Правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів поліцейським сержантом поліції Управління патрульної поліції у Волинській області Язвінським С.І. , при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності дотрималася положень наведених вище норм закону, а тому посилання позивача на поверхове відношення відповідача до розгляду його справи та неповне з'ясування усіх обставин події не заслуговує на увагу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів перед судом правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 242-246 КАС України, ч.2 ст. 122, ст. 293 КпАП України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Язвінського Сергія Ігоровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30.03.2018р.
Суддя Івасюта Л.В.