про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2018 року м. Київ № 369/709/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому позивач просить суд:
- визнати незаконним рішення відповідача-1 від 13.12.2015 про призначення позивачу пенсії за віком у розмірі, встановленому не законами України, а підзаконними нормативними актами, зобов'язавши його призначити позивачу пенсію з 26 листопада 2015 року (день подачі позивачем заяви) в розмірі, встановленому законами України для осіб, які мають право на пенсію за віком;
- зобов'язати відповідача-1 виплатити позивачу різницю між незаконним та законним розмірами пенсії з 26 листопада 2015 року по день початку виконання судового рішення у даній справі;
- здійснити перерахунок пенсії в межах Пенсійної реформи 2017 року, виходячи із законного розміру пенсії позивача за віком, а з незаконного зменшеного в 2015 році її розміру;
- визнати незаконним висновок відповідача-2 від 08.12.2017 про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.01.2018 у справі №369/709/18 справу №369/709/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - передано на розгляд Окружному адміністративному суду м.Києва.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.02.2018 у справі №369/709/18 виправлено описку в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.01.2018 по справі №369/709/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: в назві суду до якого необхідно направити справу, замість «Окружного адміністративного суду м.Києва» зазначено вірно «Київський окружний адміністративний суд».
29.03.2018 матеріали адміністративної справи №369/709/18 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані до розгляду судді Кушновій А.О.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно із ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" №2246-VIII від 07.12.2017 установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
Верховний Суд України в постанові від 14.03.2017 (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою. При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
У позовній заяві позивачем заявлено такі вимоги: про визнання незаконним рішення відповідача-1 від 13.12.2015 про призначення позивачу пенсії за віком у розмірі, встановленому не законами України, а підзаконними нормативними актами, зобов'язавши його призначити позивачу пенсію з 26 листопада 2015 року (день подачі позивачем заяви) в розмірі, встановленому законами України для осіб, які мають право на пенсію за віком; зобов'язання відповідача-1 виплатити позивачу різницю між незаконним та законним розмірами пенсії з 26 листопада 2015 року по день початку виконання судового рішення у даній справі; здійснення перерахунку пенсії в межах Пенсійної реформи 2017 року, виходячи із законного розміру пенсії позивача за віком, а з незаконного зменшеного в 2015 році її розміру; визнання незаконним висновку відповідача-2 від 08.12.2017 про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Зважаючи на вищенаведене, об'єктом сплати судового збору у даній справі є три вимоги немайнового характеру.
Таким чином, сума судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом становить 2114,40 грн. (3х0,4х1762,00 грн.).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час звернення з даним позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області було сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №58168 від 10.01.2018 (а.с.2).
Зі змісту вказаного платіжного документу вбачається, що судовий збір на суму 704,80 грн. був сплачений за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: УДКСУ у Києво-Святошинському районі;
код отримувача (код за ЄДРПОУ):38010937;
код банку отримувача (МФО):821018;
рахунок отримувача:31210206700356;
призначення платежу"*101;2021820613; Судовий збір за позовом ОСОБА_1, Києво-Святошинський районний суд Київської області».
Отже, судовий збір на суму 704,80 грн. був сплачений за платіжними реквізитами Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Суд не приймає до уваги долучений платіжний документ, як належний доказ про сплату судового збору, оскільки позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову за реквізитами Києво-Святошинського районного суду Київської області, тоді як Київський окружний адміністративний суд має інші реквізити для сплати судового збору.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.8 ст.6 Закону №3674 розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Частиною 1 статті 9 Закону №3674 встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що є недоліком позовної заяви, який створює перешкоди для розгляду справи.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного документу (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2114,40 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м.Київ;
код банку отримувача (МФО):821018 ;
рахунок отримувача: 31213206784001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
При цьому, суд звертає увагу позивача на можливість повернення ним сплаченого за квитанцією №58168 від 10.01.2018 судового збору на суму 704,80 грн. за реквізитами Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Таке повернення судового збору врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів".
Згідно з цим Порядком повернення помилково або надміру сплаченого судового збору в національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування цього виду надходження, відкритих у цих органах відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п.3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
Згідно з п.5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.
Відповідно до п.8 Порядку подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що повернення судового збору ухвалою суду можливе тільки з підстав, які визначені у статті 7 Закону про судовий збір, для його повернення, а у разі наявності підстав для повернення судового збору, відмінних від тих, які передбачені статтею 7 цього Закону, це питання вирішується у позасудовому порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів".
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем всупереч положенням ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено у позовній заяві ідентифікаційні коди, номери засобів зв'язку та електронну адресу відповідачів.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву з урахуванням вказаних судом зауважень.
Крім того, згідно з п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, однією із позовних вимог є вимога про визнання незаконним рішення відповідача-1 від 13.12.2015 про призначення позивачу пенсії за віком у розмірі, встановленому не законами України, а підзаконними нормативними актами, зобов'язавши його призначити позивачу пенсію з 26 листопада 2015 року (день подачі позивачем заяви) в розмірі, встановленому законами України для осіб, які мають право на пенсію за віком.
Проте, позивачем не додано до позовної заяви копію рішення Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про призначення пенсії від 13.12.2015 та не наведено підстав щодо неможливості його надання.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копію спірного рішення.
Відповідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, згідно з ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів") для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як зазначено вище, однією із позовних вимог є вимога про визнання незаконним рішення відповідача-1 від 13.12.2015 про призначення позивачу пенсії за віком у розмірі, встановленому не законами України, а підзаконними нормативними актами, зобов'язавши його призначити позивачу пенсію з 26 листопада 2015 року (день подачі позивачем заяви) в розмірі, встановленому законами України для осіб, які мають право на пенсію за віком.
Суд звертає увагу на те, що шестимісячний термін на оскарження спірного рішення розпочинається з 14.12.2015 та завершився 13.05.2016, у той час як датою звернення позивача з даними адміністративним позовом є 12.01.2018.
При цьому, позивач не зазначив причини пропуску строку звернення до суду.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання незаконним рішення відповідача-1 від 13.12.2015 про призначення позивачу пенсії за віком у розмірі, встановленому не законами України, а підзаконними нормативними актами, зобов'язавши його призначити позивачу пенсію з 26 листопада 2015 року (день подачі позивачем заяви) в розмірі, встановленому законами України для осіб, які мають право на пенсію за віком, та докази на підтвердження поважності причин пропуску відповідного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2114,40 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);
- надати уточнену позовну заяву (у трьох примірниках), з урахуванням вказаних судом зауважень;
- надати копію рішення Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про призначення пенсії від 13.12.2015;
- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання незаконним рішення відповідача-1 від 13.12.2015 про призначення позивачу пенсії за віком у розмірі, встановленому не законами України, а підзаконними нормативними актами, зобов'язавши його призначити позивачу пенсію з 26 листопада 2015 року (день подачі позивачем заяви) в розмірі, встановленому законами України для осіб, які мають право на пенсію за віком, та докази на підтвердження поважності причин пропуску відповідного строку.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Суддя Кушнова А.О.