про повернення позовної заяви
02 квітня 2018 року м. Київ 810/1263/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві позовну заяву ГУ ДФС у Київській області до гр. ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ГУ ДФС у Київській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з гр. ОСОБА_1 заборгованість у сумі 25 000, 00 грн.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України, а саме - відсутністю доказів сплати судового збору, ухвалою суду від 20.03.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії ухвали.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, копію ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем отримано 23.03.2018.
До суду 26.03.2018 надійшло клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків.
Клопотання обґрунтовується тим, що ГУ ДФС у Київській області має обмежене фінансування на сплату судового збору, а також те, що рахунки позивача були заблоковані УДКС України у Київській області у зв'язку з безспірним списанням заборгованості перед платниками та бюджетом з судового збору.
Суд, розглядаючи вказане клопотання по суті, зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 13 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягара судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (ст. 8 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
На обґрунтування клопотання позивач зазначає, що ГУ ДФС у Київській області має обмежене фінансування на сплату судового збору, а також те, що його рахунки заблоковані УДКС України у Київській області у зв'язку з безспірним списанням заборгованості перед платниками та бюджетом з судового збору.
Проте, суд зазначає, що в даному випадку вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки обмежене фінансування не свідчить про незадовільний майновий стан позивача або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, жодних доказів на обґрунтування клопотання позивачем не надано.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
За таких обставин суд вважає, що наведені у клопотанні обставини є недостатніми для його задоволення.
Оскільки у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунено, вона підлягає поверненню позивачу.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 169, 241, 243 КАС України,
Позовну заяву ГУ ДФС у Київській області до гр. ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - повернути позивачу.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.