14 березня 2018 року № 361/340/17
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лапія С.М., суддів: Василенко Г.Ю., Щавінського В.Р., розглянувши в м. Києві в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський об'єднаний військовий комісаріат, про оскарження рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Гр. ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просив :
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення поданих документів для призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1 групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби під час бойових дій в Демократичній республіці Афганістан та не призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п. б) ч. 1 ст. 16-2 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 1 групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п. б) ч. 1 ст. 16-2 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.02.2017 дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду у порядку ст. 22 КАС України.
До Київського окружного адміністративного суду справа надійшла 07.03.2017.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 дану справу прийнято до провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 витребувано докази та зупинено провадження у справі
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання є неправомірним у зв'язку з тим, що розпорядник бюджетних коштів, тобто Міністр оборони України, правом приймати таке рішення не наділений. Аналіз ч. 2 п. 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975, на думку позивача, розпорядник бюджетних коштів (МО України) приймає у місячний строк рішення щодо призначення або відмови в призначенні одноразової грошової допомоги. Іншого рішення, на думку позивача, розпорядник бюджетних коштів приймати не має права
Позивач та його представник надали суду заяви, в яких просили позовні вимоги задовольнити та розглядати справу за їх відсутності.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представник третьої особи надав суду письмові пояснення, в яких проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 у період з січня 1980 по травень 1980 року проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій та виконував інтернаціональний обов'язок в Демократичній республіці Афганістан у складі військової частини № НОМЕР_1 , що підтверджуються довідкою від 15.02.2016 №325, виданою Броварським об'єднаним міським військовим комісаріатом, та військовим квитком серії НОМЕР_2 від 24.05.1978.
Під час проходження військової служби у республіці Афганістан позивач отримав мінно-взривні осколочні поранення голови, закриту черепно - мозкову травму, контузію головного мозку.
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 18.04.2014 №1131 наслідками поранень є шкіряні рубці в лобно-тім'яній області розміром 15,х0,2 см, посттравматична і дисциркуляторна енцефалопатія II ступеня, прогресуюче протікання з вираженим церебростеничним синдромом, вестибуло-координаторними порушеннями, емоційно вольовою нестійкістю, мнестичним зниженням, лікворо-динамічними порушеннями, вегето-сосудистою дисфункцією, посттравматичний церебральний арахноідит з розсіяною пірамідною симптоматикою, стійко вираженим цефалічним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією III ступеня, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №734/Ж Київського міського клінічного бюро СМЕ від 16.04.2014. Вказані поранення пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.
Згідно висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 16.04.2014 №734/Ж виявлений у гр. ОСОБА_1 рубець є наслідком загоєння рани, яка могла утворитись внаслідок вогнепального (осколкового) поранення, що могло бути спричинене під час проходження строкової служби в Афганістані в 1980 році.
Згідно виписки із акта огляду медико-соціальної експертної комісії з 06.10.2011 року позивачу вперше встановлено першу групу (підгрупа «А») інвалідності довічно, причиною інвалідності визнано загальне захворювання.
Відповідно довідки до акту огляду МСЕК з 29.05.2014 року позивачу встановлено першу групу інвалідності, підгрупу «А» довічно, причиною інвалідності встановлено поранення, ЗЧМТ, контузію, захворювання, як і їх віддалені наслідки, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.
Встановлена І група інвалідності підтверджується також посвідченням серії НОМЕР_3 від 06.06.2014 року.
Позивач 29.01.2016 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням, ЗЧМТ, контузією, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, що призвели до інвалідності групи 1а довічно.
До заяви було додано всі необхідні документи згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.
Броварський ОМВК листом від 15.12.2016 №3703 повідомив позивача, що за результатами розгляду поданих документів Департамент фінансів Міністерства оборони України вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, але документи повертає на доопрацювання у зв'язку з відсутністю документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.
До вказаного листа додано копії двох листів ІНФОРМАЦІЯ_2 та копію витягу протоколу засідання комісії Міноборони України від 20.05.2016 року №36.
Так, з листа ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.02.2016 року №2/5/440 слідує, що на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України у відповідності до вимог п.13 Порядку спрямовано всі необхідні та надані документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та висновок щодо можливості виплати такої допомоги.
Також зазначено, що командування вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Проте, листом від 30.06.2016 року за №2/5/1798 військовим комісаром Київського обласного військового комісаріату зобов'язано військового комісара Броварського міського військового комісаріату повідомити ОСОБА_1 про протокол комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20.05.2016 року.
Як слідує з витягу протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства Оборони України від 20.05.2016 №36, комісія, розглянувши подані документи дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, оскільки відсутні документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Позивач, не погоджуючись з даним рішенням, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно ст. 41 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Розділом II цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.
Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до п. б) ч.1 ст.16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи.
Частиною 8 ст.16-3 вказаного Закону особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом 3 років з дня виникнення у них такого права.
Відповідно до п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно довідки МСЕК від 30.05.2014 позивачу встановлено І групу інвалідності з 29.05.2014 року, у зв'язку з пораненнями, отриманими під час виконання обов'язків військової служби у країні, де велись бойові дії, - довічно. Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло з 29.05.2014 року.
Відповідно до вимог п.11 Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності; довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва); документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Згідно п.13 Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п.11 Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулись за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
З метою реалізації права на одноразову грошову допомогу 29.01.2016 позивач надав до Броварського об'єднаного міського військового комісаріату заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності; довідку до акту огляду МСЕК від 30.05.2014 року про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності, витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 18.04.2014 №1131; висновок спеціаліста в галузі судово - медичної експертизи від 16.04.2014 №734/Ж; виписку з акта огляду МСЕК від 07.10.2011 року; копію військового квитка; паспорту, ідентифікаційного коду, картки реквізитів.
Отже, суд вважає, що позивачем документально доведено, що травма (поранення), контузія отримані ним саме під час участі в бойових діях в ДР Афганістан.
Виходячи з викладеного, встановлено обов'язок саме Міністерства Оборони України прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального обов'язку.
Вказане також підтверджується практикою, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 року у справі №825/1807/15-а, постановах Верховного Суду України від 10.03.2015 року у справі №21-563а14, від 21.04.2015 року у справі №21-135а15, від 18.11.2014 року у справі №21-446а14.
Крім цього, у зазначених постановах Верховного Суду України визначено, що одноразова грошова допомога є компенсаційним механізмом соціального захисту військовослужбовців, який спрямований на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що саме на Міністерство оборони покладено обов'язок щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням останньому інвалідності 1 групи.
З урахуванням того, що обов'язок по прийняттю рішення про виплату одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням останньому інвалідності 1 групи покладено саме на відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо повернення поданих документів для призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1 групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби під час бойових дій в Демократичній республіці Афганістан та не призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п. б) ч. 1 ст. 16-2 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду 1 групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п. б) ч. 1 ст. 16-2 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося раніше, заява позивача з доданими документами Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби були розглянуті, про що зазначено у Витязі з протоколу від 20.05.2016 № 36, та повернені на доопрацювання з єдиної підстави - відсутність документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем разом із заявою подано в січні 2016 року повний перелік документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги , які військкоматом було надіслано до Міністерства оборони України для вирішення даного питання.
Однак, відповідач, як встановлено судом, помилково повернув заяву позивача на доопрацювання до Київського ОВК.
Отже, відповідач у встановленому порядку зазначені документи розглянув, але не прийняв відповідного рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу, чим допустив порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Суд вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. (Аналогічна правова позиція також наведена в постановах Верховного суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, від 02 лютого 2016 року у справі № 804/14800/14).
Судом встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліда 1 групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, тому належним способом захисту в даному випадку є зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням 1 групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 194, 205, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення поданих гр. ОСОБА_1 документів для призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 1 групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби під час бойових дій в Демократичній республіці Афганістан та не призначення гр.. ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п. б) ч. 1 ст. 16-2 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити гр. ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 1 групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до п. б) ч. 1 ст. 16-2 ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Судді Лапій С.М.
Василенко Г.Ю.
Щавінський В.Р.