Справа № 161/18568/17
Провадження № 2-а/161/108/18
13 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Плахтій І.Б.,
з участю секретаря судових засідань - Стецюка Р.В.,
представника відповідача - Ковальчук Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свій позов обґрунтовує тим, що 28.11.2017 вона отримала постанову №413/03-10-14-05 про накладення адміністративного стягнення від 23.11.2017, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП та накладено штраф в сумі 1700 грн. Підставою для накладення штрафу стали Протокол про адміністративне правопорушення №00000289 від 10.11.2017 та Акт податкової перевірки № 12118/14-01/38652348 від 26.10.2017. Вважає постанову такою, що підлягає до скасування з наступних підстав. В Акті податкової перевірки вказано про здійснення нею порушення п.2.3. Постанови правління НБУ від 15.12.2004 №637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме видано готівкові кошти з каси підприємства протягом одного дня понад встановлену постановою правління НБУ від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». Проте відповідачем не вказано таку істотну обставину як дату вчинення правопорушення. З даних Акту перевірки на ст.43 вбачається, що дане правопорушення допущено одноразово 28.05.2014. Тобто, строк накладення адміністративного стягнення минув більше 3 років тому.
А тому, просила визнати дії ГУ ДФС у Волинській області щодо притягнення її до адміністративної відповідальності незаконними і скасувати оскаржувану постанову.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги позову підтримав з викладених у позовній заяві підстав. Просив позов задовольнити. Додатково суду пояснив, що порушення було усунуте на наступний день, ліміт каси був повернутий.
Представник відповідача Ковальчук Ю.М. в судовому засіданні вимоги позову не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.24-27). Суду пояснила, що порушення було виявлено під час планової перевірки. З 2014 року жодних перевірок у позивача не проводилося. Це триваюче порушення, а тому, стягнення накладається протягом 2 місяців з дня виявлення. Просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що в період з 28.09.2017 по 19.10.2017 ГУ ДФС у Волинській області проводило документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «ДТМ Агросервіс», директором якого є ОСОБА_3 За результатами перевірки було складено Акт від 26.10.2017 №12118/14-01/38652318 (а.с.5-11).
10.11.2017 посадовою особою ГУ ДФС у Волинській області головним державним ревізором-інспектором Поляком Р.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення №00000289, яким встановлено, що директор ТзОВ «ДТМ Агросервіс» ОСОБА_3вчинила правопорушення згідно Акта документальної перевірки від 26.10.2017, а саме порушила п.2.3. Постанови правління НБУ від 15.12.2004 №637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме видано готівкові кошти з каси підприємства протягом одного дня понад встановлену постановою правління НБУ від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», відповідальність за правопорушення передбачена ч.1 ст.163-15 КУпАП (а.с.4).
Постановою головного державного ревізора-інспектора Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Поляка Р.М. № 413/03-10-14-05 від 10 листопада 2017 року про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП та накладено штраф в сумі 1700 грн.
Враховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю. Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення. КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
З Акту перевірки вбачається, що з 28.05.2014 жодних перевірок на підприємстві не проводилося. В ході перевірки встановлено, що 28.05.2014 з каси підприємства згідно Видаткового касового ордера №59 видано готівкові кошти ОСОБА_6 за призначенням «Повернення поворотної фінансової допомоги» в сумі 160000 грн. чим порушено вимоги п.2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 №637, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 №637, а саме: здійснення розрахунків готівкою із фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами понад граничну суму розрахунків готівкою (150000 грню), установлених постановою правління НБУ від 06.06.2013 №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (а.с.9).
Проаналізувавши обставини справи та суть правопорушення, яке вчинила позивач, суд дійшов висновку, що воно не є триваючим, відповідно до розглядуваних правовідносин застосовується двомісячний строк з дня вчинення правопорушення.
Відтак, у відповідача на час винесення оскаржуваної постанови не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Проаналізувавши досліджені у справі докази, суд дійшов висновку, що дії уповноваженої особи відповідача щодо винесення постанови № 413/03-10-14-05 від 10 листопада 2017 року про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП є протиправними, постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 20, 72, 73, 74, 76, 77, 90, 243-246 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову головного державного ревізора-інспектора Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Поляка Романа Миколайовича № 413/03-10-14-05 від 10 листопада 2017 року про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 19.03.2018.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій