15 березня 2018 року № 810/4271/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ПрАТ «Зернопродукт МХП» про зобов'язання допустити працівників до проведення планової перевірки,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція у Вінницькій області до ПрАТ «Зернопродукт МХП» про зобов'язання допустити працівників до проведення планової перевірки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі наказу від 14.08.2017 № 91 видано направлення №357 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідача у період з 11.09.2017 по 22.09.2017. Однак, прибувши 20.09.2017 за адресою підприємства для проведення перевірки, державний інспектор не був недопущений до її проведення. У зв'язку з не допуском до проведення перевірки інспектором складено Акт від 20.09.2017 № 423-ВН, що стало підставою для звернення до суду.
Також позивачем 07.02.2018 надано суду додаткові пояснення, згідно яких він повторно обґрунтував своє право звернення до суду, посилаючись на ст. 1 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 09.08.2017 р., що набрав чинності 14.11.2017 року, затверджено Уніфіковані форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Відтак, проведення планової перевірки за додержанням ПрАТ «Зернопродукт МХП» вимог природоохоронного законодавства буде здійснено із застосуванням уніфікованої форми акту перевірки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду ввід 08.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача надав клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких проти позову заперечує.
Також представник відповідача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
Судом встановлено, що відповідно до наказу від 14.08.2017 № 91-П, прийнятого Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, передбачено провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Зернопродукт МХП».
Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області 11.09.2017 видано направлення №357 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Зернопродукт МХП», яким визначено період проведення з 11.09.2017 по 22.09.2017.
На підставі наказу 20.09.2017 старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Поліщуком П.П. та Федоровою ЮФ. здійснено виїзд за адресою ПрАТ «Зернопродукт МХП» для проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Однак, директор ПрАТ «Зернопродукт МХП» не допустив держінспекторів до проведення перевірки, при цьому зазначивши в акті про відмову в проведенні планової перевірки від 20.09.2017 № 423-ВН, що розпорядженням КМУ від 10.03.2017 № 166 - р скасовано наказ Мінприроди від 02.10.2012 № 483 «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що мітять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю )», а також на дію мораторію відповідно до ЗУ «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.
Пунктами 1-3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 (надалі - Положення №454/2011), передбачено, що Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.
Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника - керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.
Основним завданням Держекоінспекції України є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами.
Таким чином, позивач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
При цьому детальний перелік повноважень Держекоінспекції України визначено п.6 Положенням №454/2011, відповідно до п.п. 2, 5, 8, 18 якого Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право: одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб; проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому, обов'язок допускати посадових осіб органу держнагляду до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у ст. 11 цього Закону, який поширює свою дію на спірні відносини та не потребує додатково ухвалення судом рішення про це.
Таким чином, законодавством не передбачено право органу державної екологічної інспекції звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки та/чи надання необхідних документів.
Суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.
Також слід відзначити, що ч. 15 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Частиною 2 ст. 5 Закону уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
Відповідно до ст. 10 Закону суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
В силу положень ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.