23 березня 2018 року м. Ужгород№ 807/724/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І., суддів: Луцович М.М., Шешеня О.М.
при секретарі судового засідання Кречко Л.В.
за участю представників
позивача: Тесличко Є.В. (довіреність від 29.09.2017 року № 07-969)
відповідача 2: Гашпар Я.В. (довіреність від 07.06.2017 року № 40-702-10/4789)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області, Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 березня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 02 квітня 2018 року.
Відділ освіти Хустської районної державної адміністрації (далі - відділ освіти, ухвалою суду від 23.03.2018 року (протокольно, журнал судового засідання від 23.03.2018р.) замінено на правонаступника - відділ освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації, далі - позивач, відділ освіти, молоді та спорту) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області (далі - відповідач 1, Управління ДАБІ у Закарпатській області), Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі - відповідач 2, ДАБІ України), яким просить визнати протиправним та скасувати припис Управління ДАБІ у Закарпатській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № 128-П/1007 від 05.05.2016р.; визнати протиправною та скасувати постанову Управління ДАБІ у Закарпатській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 03/1007-1.1/840 від 18.05.2016р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 05.05.2016р. винесено припис № 128-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, щодо усунення виявлених порушень з самочинного будівництва реконструкції Монастирецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з переведенням частини приміщень під дошкільний навчальний заклад в с. Монастирець, Хустського району у відповідності до вимог діючого містобудівного законодавства. В подальшому, за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 18.05.2016р. головним інспектором Управління ДАБІ у Закарпатській області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визнано Відділ освіти винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 130500,00 грн. Позивач вважає зазначені постанову та припис протиправними, та складеними із порушенням встановленого порядку, що в свою чергу тягне їх необхідність скасування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
В судовому засідання представник відповідачів проти задоволення позову заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного:
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 05.05.2016р. Управлінням ДАБІ у Закарпатській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Відділу освіти Хустської РДА, за наслідками якої складено акт № 280/1007. За результатами перевірки встановлено, що в ході реконструкції Монастирецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з переведення частини приміщень від дошкільний навчальний заклад в с. Монастирець, 11, Хустський район, замовником та підрядником самочинно здійснено будівельні роботи з реконструкції Монастирецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з переведенням частини приміщень під дошкільний навчальний заклад за адресою: с. Монастирець, 11, Хустський район, Закарпатська область без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реконструкція проводилась без зміни зовнішніх геометричних розмірів в існуючій будівлі за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, що передбачено ч.4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Замовником та підрядником, які самочинно здійснили зазначені будівельні роботи порушено п.2 ч.1 ст. 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 26 Порядку підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою КМУ № 466 від 13.04.2011р.
05.05.2016р. головним інспектором Управління ДАБІ у Закарпатській області, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно відділу освіти Хустської райдержадміністрації.
05.05.2016р. головним інспектором Управління ДАБІ у Закарпатській області, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, начальнику відділу освіти видано Припис № 128-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою про усунення виявлених перевіркою порушень та повідомити Управління ДАБІ в Закарпатській області до 05.08.2016р.
В подальшому, 18.05.2016р. головним інспектором Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області винесено постанову № 03/1007-1.1/840 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої відділ освіти визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130500,00 грн.
Відділ освіти звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування припису Управління ДАБІ у Закарпатській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № 128-П/1007 від 05.05.2016р. та постанови Управління ДАБІ у Закарпатській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 03/1007-1.1/840 від 18.05.2016р.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України "Про архітектурну діяльність".
Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок 553).
Пунктом 5 Порядку 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом, а пункту 7 Порядку 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Як встановлено пунктом 9 Порядку 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки (пункт 11 Порядку 553).
Відповідно до пунктів 16-21 Порядку 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Як свідчать матеріали справи, підставою для проведення позапланової перевірки стало виявлення факту самочинного будівництва, оскільки відділ освіти 05.04.2016р. звернувся до Управління ДАБІ у Закарпатській області з листом за № 06-393, зі змісту якого встановлено відсутність зареєстрованих дозвільних документів на будівництво в Єдиному реєстрі, тобто, виявлено факт самочинного будівництва об'єкта, що стало підставою для проведення позапланової перевірки.
Крім того, не заслуговують на увагу твердження позивача про порушення строків проведення перевірки, оскільки, направленням для проведення позапланової перевірки від 27.04.2016р. № 280 встановлено строк дії направлення з "28" квітня до "07" травня 2016 року. Отже, даним направленням, строк, передбачений абзацом 10 пункту 7 Порядку 553 для проведення позапланової перевірки, Управлінням ДАБІ у Закарпатській області дотриманий.
З метою усунення виявлених порушень позивачу вручено припис від 05.05.2016р., яким зобов'язано усунути виявлені порушення до 05.08.2016р. За невиконання припису особи, яким він адресований, несуть відповідальність, передбачену Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. № 244 (далі - Порядок 244), що є спеціальним документом, який регулює вказані правовідносини.
Відповідно до п. 1 Порядку 244 - цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Відповідно до п. 2 Порядку 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Повноваження головних інспекторів будівельного нагляду накладати штрафи також встановлено, в даному випадку, підпунктом 11) пункту 6 Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 08.09.2015р. (у редакції наказу від 12.10.2015р. № 1098), що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а також посадовою інструкцією головного інспектора будівельного нагляду.
Отже, позапланова перевірка та винесені припис і постанова, що є предметом оскарження, проведена у чіткій відповідності до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553 та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. № 244.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ст. ст. 71, 72 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідачів. Відповідачами у справі доведено правомірність проведеної перевірки та, відповідно, правомірність оскаржених припису та постанови, вимоги позову не відповідають вимогам законодавства та встановленим обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ст. 139 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати у справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 47, 52, 77, 78, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позову Відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області, Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису та постанови - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді С.І. Рейті
М.М. Луцович
О.М. Шешеня