(про відмову у забезпеченні позову)
30 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/1727/18
категорія 6.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про зобов'язання утриматись від вчинення дій та прийняття рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду 30 березня 2018 року звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області утриматись від вчинення дій та прийняття рішень, спрямованих на погодження і затвердження проекту землеустрою щодо передачі ОСОБА_2 у тимчасове користування (оренду) земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею в понад 23 гектари, а також укладенням з ОСОБА_2 договору щодо оренди ним даної земельної ділянки площею в понад 23 гектари, - до виконання відповідачем рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 по адміністративній справі №806/250/18 щодо повторного розгляду відповідачем клопотання та прийняття по ньому відповідного рішення.
Одночасно із позовом позивачем подано письмове клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії та приймати рішення спрямовані на погодження та затвердження проекту землеустрою щодо передачі ОСОБА_2 у тимчасове користування (оренду) земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею в понад 23 гектари, а також укладенням з ОСОБА_2 договору щодо оренди ним даної земельної ділянки площею в понад 23 гектари, - до прийняття судом рішення.
Необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач обґрунтовує тим, що невжиття судом вказаних заходів по забезпеченню позову сприятиме настанню обставин, які позбавлять Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області можливості прийняти позитивне рішення щодо його клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 (два) га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту із земель державної власності згідно встановлених норм безоплатної приватизації, в межах земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради Ружинського району Житомирської області.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.
Заява про забезпечення позову відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Водночас, позивачем в обґрунтування заявленого клопотання не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин щодо необхідності забезпечення позову.
Також встановлено, що предмет спору по справі та заявлені заходи забезпечення спору є тотожними.
Тобто, задоволення вимог даного клопотання про заборону відповідачу вчиняти будь-які дії та приймати рішення спрямовані на погодження та затвердження проекту землеустрою щодо передачі ОСОБА_2 у тимчасове користування (оренду) земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею в понад 23 гектари, а також укладенням з ОСОБА_2 договору щодо оренди ним даної земельної ділянки площею в понад 23 гектари, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті та вплине на права третьої особи ОСОБА_2, який не є учасником судового розгляду, що є недопустимим.
Суд вважає, що зазначені вище обставини не свідчать, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відтак, підстави для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії та приймати рішення спрямовані на погодження та затвердження проекту землеустрою щодо передачі ОСОБА_2 у тимчасове користування (оренду) земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею в понад 23 гектари, а також укладенням з ОСОБА_2 договору щодо оренди ним даної земельної ділянки площею в понад 23 гектари, - до прийняття судом рішення, відсутні.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.А.Шуляк