про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
30 березня 2018 рокум. Ужгород№ 807/246/18
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., розглянувши заяву Малого приватного підприємства "Ліса" про забезпечення адміністративного позову, -
Мале приватне підприємство "Ліса", звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, якою просить: 1) Визнати протиправним та скасувати: постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Бобра Ю.Ю. №01/1007-1.1/254 від 02 березня 2018 року, згідно якої мале приватне підприємство "Ліса" притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності " та накладено штраф у сумі 26430 грн.; припис №33-П/1007 від 21.02.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Одночасно з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, якою позивач просить зупинити дію постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Бобра Ю.Ю. № 01/1007-1.1/254 від 02 березня 2018 року та припису головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Бобра Ю.Ю. № 33-П/1007 від 21 лютого 2018 року.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що постановою Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Бобра Ю.Ю. № 01/1007-1.1/254 від 02 березня 2018 року на мале приватне підприємство "Ліса" накладено штраф у сумі 26430,00 грн. та видано припис № 33-П/1007 від 21 лютого 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за яким позивача зобов'язано виконати законні вимоги припису від 10 квітня 2017 року № 60-П/1007 у двомісячний строк. Відтак, вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення, оскільки сума штрафу за оскарженою постановою є значною, а невиконання припису, який оскаржується позивачем, може бути підставою для ініціювання відповідачем процедури знесення об'єктів нерухомого майна, побудованих позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Приписами частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З аналізу викладених норм, вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову.
Тобто, необхідною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення; а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, з наведених позивачем доводів та наданих доказів не вбачається існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також те, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидності протиправності рішення, що є обов'язковими критеріями під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, судом також враховується, що відповідно до п. 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, зупинення виконання постанови про накладення штрафу до набрання законної сили відповідним рішенням суду у разі її оскарження в установлений строк передбачено в силу вимог вказаної норми.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Виходячи з наведеного, в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. В задоволені заяви Малого приватного підприємства "Ліса" про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
2.Копію ухвали направити сторонам у справі.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька