30 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/819/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати йому та проводити виплату пенсії, відповідно до рішення Богунського районного суду від 27.09.2017 в адміністративній справі №295/9969/17 в повному обсязі, без обмежень максимальним розміром, з урахуванням основного розміру пенсії 80% від відповідних сум грошового забезпечення, яке було призначено при звільненні в запас 08.07.2013.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є полковником запасу Служби безпеки України, 08.07.2013 звільнився за станом здоров'я. Виконуючи рішення Богунського районного суду від 27.09.2017 відповідач перерахував позивачу пенсію, однак зменшив основний розмір грошового забезпечення до 70%. Листом від 01.02.2018 позивача повідомлено про здійснення перерахунку пенсії. Позивач вважає, такі дії відповідача протиправними, та такими, що обмежують його права. Стверджує, що на підставі норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на перерахунок призначеної пенсії у розмірі 80% суми грошового забезпечення.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звільнений у запас з 2013 року та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII).
Згідно витягу з наказу від 06.07.2013 № 99-ос вислуга років позивача у пільговому обчисленні станом на день звільнення складала 33 роки 0 місяців 8 днів (а.с.12).
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 27.09.2017 по справі №295/10910/17, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, зобов'язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області з 01.09.2017 року провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії з врахуванням у її складі виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначених у довідці начальника Управління Служби безпеки України в Житомирській області № 57/85-1054 від 18 серпня 2017 року. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 рішення Богунського районного суду м. Житомира залишено без змін.
На виконання вказаних постанов судів відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача та здійснено виплату перерахованої пенсії за минулий час в розмірі 70%, про, що свідчить лист Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.02.2018 № Ч-912 (а.с.13).
Не погоджуючись з перерахунком пенсії, стверджуючи, що встановлений розмір пенсії на момент призначення не може бути в подальшому змінений, позивач звернувся до відповідача з заявою від 06.02.2018 (а.с.14).
Листом від 13.02.2018 №Ч-912 Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно повідомило позивача про виконання рішення суду, роз'яснило ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та повідомило, про те, що йому нараховується попередній розмір пенсії (а.с.13).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Абзац перший преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до абзацу другого пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з п."а" ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Приписами ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006, що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Згідно з п.8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
З пояснень сторін, позивачу з 2013 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення на підставі п."а" ч.1 ст.13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ(у редакції, чинній на момент звільнення).
Зі змісту витягу з наказу від 06.07.2013 № 99-ос встановлено, що позивач має 33 роки 0 місяців 8 днів стажу у пільговому обчисленні, тобто 20 років вислуги надає йому право на 55 процентів, як особі звільненій у відставку за віком або за станом здоров'я і ще 13 повних років стажу по 3 проценти за кожен - це 39% грошового забезпечення додатково.
З урахуванням приписів статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ(у редакції, чинній на момент звільнення), позивач мав право на максимальні 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення для визначення пенсії.
Виконуючи постанови по справі №295/9969/17 відповідач перерахував пенсію позивачу з 01.09.2017, однак розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення.
З огляду на викладене, твердження відповідача про виконання постанов суду є хибним, а аргументація що за результатами перерахунку зменшується розмір пенсії, у зв'язку з чим позивачу виплачується пенсія у попередньому розмірі - протиправною.
Суд наголошує, що внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Приписами ч.1 ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, та те, що зміна максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення пенсії ОСОБА_1, позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії в розмірі 80% від сум грошового забезпечення, які встановлені на момент призначення пенсії у 2013 році, підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄРПОУ 13559341) провести з 01.09.2017 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10012, інд. код НОМЕР_1) з урахуванням для обчислення розміру пенсії 80% грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.А. Панкеєва