26 лютого 2018 року Справа № 804/2968/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя судді:Букіна Л. Є. Врона О.В., Рябчук О.С.,
за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.
представника позивача представника відповідачів ОСОБА_5 Афанасьєва Є.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання нечинними наказів, -
ОСОБА_7 (позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (відповідач-1), Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (відповідач-2) з позовними вимогами про:
- визнання нечинним наказу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 07 грудня 2016 року № 756/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7» з моменту його винесення;
- визнання нечинним наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2017 року № 773/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю виданого ОСОБА_7» та відновити дію свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю;
- визнання нечинним наказ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.03.2017 року № 161/7 «Про припинення діяльності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7» з моменту його винесення.
В обґрунтування позову посилався на протиправність оскаржених наказів, оскільки вони прийняті відповідачем поза межами наданих владних повноважень, всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та з порушенням Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. На думку позивача, порушення відповідачем-2 вимог вищевказаного порядку при проведенні позапланової контрольної перевірки діяльності позивача як приватного нотаріуса на підставі наказу № 654/8 від 07.07.2016 року в частині періоду після проведення планової комплексної перевірки і стало підставою для прийняття наказів про анулювання його свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та припиненням діяльності як приватного нотаріуса відповідно. При цьому вказував, що законодавством не передбачено прийняття повторного наказу про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності позивача. Також вказував, що при направленні на адресу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я позивача, відповідачем-2 не було додано повного пакету документів. Окрім цього зазначає, що у відношенні нього відсутні будь-які судові рішення, які б свідчили про порушення ним законодавства України та рішень, які завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій або громадян при вчиненні нотаріальних дій.
У подальшому позивачем надіслано на адресу суду заяву про зміну підстав позову, в якій останній шляхом доповнення підстав позову зазначив про порушення з боку відповідачів Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Позивач вказав, що в наказі від 15.01.2016 року № 41/8 «Про проведення планової комплексної перевірки приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7.» не зазначений розподіл між членами комісії відповідних конкретних завдань, а також не підтверджені відповідні повноваження членів утвореної комісії. Крім того зазначав, що графік проведення перевірки не був погоджений уповноваженим на те органом та не надсилався на адресу позивача. Також посилався на те, що план проведення перевірки був затверджений не уповноваженою на те особою.
Відповідачем-2 подано заперечення проти позову, в яких останній посилався на наявність достатніх підстав для прийняття оскаржених наказів. Вказував, що до подання щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я позивача, були додані усі документи, передбачені пунктом 4 Порядку внесення Головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату. Також посилався на рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 року у справі № 804/6213/16, що набрало законної сили, в якому вже були встановлені обставини щодо законності посадових дій відповідача-2 при проведенні перевірок позивача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позову та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала законної сили 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу.
Через зміни в Кодексу адміністративного судочинства, що набрали чинності 15.12.2017 року, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Суд при вирішенні спору виходить із того, що спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про нотаріат» № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII), Порядком проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 357/5 від 17.02.2014 року (далі - Порядок № 357/5), та Порядком внесення Головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1904/5 від 28.07.2011 року.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (абз. 1 ст. 1 Закону № 3425-XII).
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси) (абз. 2 ст. 1 Закону № 3425-XII).
Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (абз.1 ст. 3 Закону № 3425-XII).
Судом встановлено, що ОСОБА_7 здійснював нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю від 19.01.98 року №2911 та реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності НОМЕР_1 від 25.05.2001 року в Дніпропетровському міському нотаріальному окрузі за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 5 Закону № 3425-XII нотаріус зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 3425-XII нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Положеннями ч. 2 ст. 21 Закону № 3425-XII визначено, що контроль за організацією нотаріату, перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства покладено на Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), ГУЮ МЮ України в АРК, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
При цьому, порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується МЮ України (частина 6 ст. 33 Закону №3425-XII).
Приписами п.16, 17 Порядку № 357/5 встановлено, що підставою для проведення планової комплексної перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса та дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій і виконання правил нотаріального діловодства є графік проведення такої перевірки.
Копія погодженого та затвердженого графіка надсилається до структурного підрозділу МЮ України, а також направляється на адресу державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса.
Особою, відповідальною за проведення перевірки, готуються пропозиції щодо складу комісії, строків та плану проведення перевірки. За результатами опрацювання пропозицій особа, відповідальна за проведення перевірки, здійснює підготовку доповідної записки, у якій зазначає строки проведення перевірки, склад комісії і складає план проведення перевірки. План проведення перевірки розглядається і затверджується відповідно Міністром юстиції (заступником Міністра юстиції згідно з розподілом повноважень), начальником головного управління юстиції (його заступником).
Як передбачено приписами п.31, 33, ,039, 41 Порядку № 357/5, перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
За наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п'яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як «добре», «задовільно», «незадовільно».
За результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок.
Після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок, завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, зобов'язані письмово повідомити про заходи, які були вжиті ними для усунення цих порушень і помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо.
Відповідно до п.13, 15 Порядку № 357/5, позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками. Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці.
Пунктом 43 Порядку № 357/5 визначено, що якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, головне управління юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з наказу відповідача-2 від 15.01.2016 року № 41/8, на підставі графіку проведення планових комплексних перевірок організації нотаріальної діяльності контори, архіву, нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства на 2016 рік, в період з 18 по 19 січня 2016 року проведено планову комплексну перевірку приватного нотаріуса ОСОБА_7 за період з грудня 2009 року по день перевірки включно.
За результатам перевірки посадовими особами відповідача-2 складено довідку від 26.01.2016 року, в якій зазначено про систематичні порушення позивачем Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Правил ведення нотаріального діловодства, Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та іншого законодавства. За результатами перевірки, комісія дійшла висновку, що позивачем не забезпечується належний рівень обслуговування фізичних та юридичних осіб та визначила загальну оцінку рівня роботи нотаріуса як «незадовільну».
Згідно з наказу від 29.01.2016 р. №22/7 позивачу в термін до 29.02.2016 року зобов'язано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень та в строк до 04.03.2016 року письмово повідомити Відділ з питань нотаріату Управління з питань нотаріату та банкрутства ГТУЮ у Дніпропетровській області про прийняті заходи для усунення порушень або підстави неможливості їх усунення.
Крім того, за результатам перевірки відповідачем-2 прийнято наказ від 02.03.2016 року № 99/7, яким з 04.04.2016 р. по 08.04.2016 року тимчасово зупинено нотаріальну діяльність позивача та зобов'язано останнього пройти навчання з підвищення кваліфікації та надати відповідне свідоцтво.
Відповідно до наказу від 07.07.2016 року № 654/8 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області посадовими особами відповідача-2 проведено позапланову контрольну перевірку позивача з питань усунення недоліків, виявлених під час проведення планової комплексної перевірки за період з 20.01.2016 року по день перевірки, та дотримання ним чинного законодавства з питань організації нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства.
За результатами проведення позапланової контрольної перевірки позивача відповідачем-2 складено довідку від 15.07.2016 року, в якій відображені факти не усунення позивачем в повному обсязі виявлених під час проведення попередньої перевірки порушень законодавства, що регулює діяльність позивача як нотаріуса, а також здійснення ним повторних порушень чинного законодавства з цих питань. Загальна оцінка визначена як «незадовільна».
Відповідно до приписів пп. «е» та «ж» ст. 12 Закону № 3425-XII на адресу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України відповідачем-2 направлено подання щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивачем від 06.09.2016 року.
Частиною 4 ст. 33 Закону №3425-XII передбачено, що у разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових порушень ним правил нотаріального діловодства МЮ України, ГУЮ МЮ України в АРК, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та у порядку, передбачених цим Законом.
Положеннями ч.1 ст.291 Закону № 3425-XII передбачені підстави для зупинення нотаріальної діяльності приватного виконавця, зокрема: направлення головним управлінням юстиції в областях до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більше як на 6 (шість) місяців (пп.8 цієї статті).
На виконання умов вищевказаних приписів, відповідачем-2 прийнято наказ від 06.09.2017 року № 560/7, яким тимчасово в період з 07.09.2016 року по 07.03.2017 року зупинена нотаріальна діяльність позивача - до розгляду Міністерством юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Так, судом встановлено, що позивачем здійснювались заходи з оскарження наказів відповідача-2 від 15.01.2016 року № 41/8 «Про проведення планової комплексної перевірки позивача» та від 07.07.2016 року № 654/8 «Про проведення позапланової контрольної перевірки позивача», проте у справі № 804/2746/16 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 року, позовну заяву позивача про визнання протиправним та скасування названих наказів повернуто у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
У справі, яка розглядається, в обґрунтування власної позиції позивач вказує, що його нотаріальна діяльність як приватного нотаріуса незаконно зупинена у зв'язку із порушенням відповідачем-2 процедури проведення перевірки, зокрема: графік проведення перевірки не був погоджений уповноваженим на те органом та не надсилався на адресу позивача; не зазначений розподіл між членами комісії відповідних конкретних завдань, а також не підтверджені відповідні повноваження членів утвореної комісії; план проведення перевірки був затверджений не уповноваженою на те особою.
Проте, така позиція позивача є безпідставною, оскільки правомірність прийняття наказу від 07.07.2016 року № 654/8 «Про проведення позапланової контрольної перевірки позивача» була предметом розгляду у адміністративній справі № 804/6213/16, в якій суд дійшов висновку про правомірність підстав та порядку проведення позапланової контрольної перевірки позивача на підставі вказаного наказу (постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 року), у зв'язку з чим, відповідно до приписів ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені позивачем обставини додаткової оцінки та доказуванню не потребують.
При цьому, вищевказаною постановою суду від 16.03.2017 року позивачу відмовлено у задоволенні позову до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу від 06.09.2017 року № 560/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності позивача».
Також судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2017 року № 773/5 анульоване свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я ОСОБА_7, наказом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.03.2017 року № 161/7 - припинено його нотаріальну діяльність.
Підставою для їх прийняття стало рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 16.02.2017 року № 5, яким на підставі пп. «е» та «ж» п.2 ч.1 ст.12 Закону № 3425-XII у зв'язку з неодноразовим порушенням нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, та порушення вимог, передбачених ч.1 ст.8 цього ж Закону, вирішено анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я ОСОБА_7.
З цього приводу суд зазначає, що правовий статус та повноваження Міністерства юстиції України визначені Положенням про Міністерство юстиції України, затверджені Постановою Кабінетом Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення про Мін'юст № 228).
Відповідно до пункту 1, підпункту 69 пункту 4 Положення про Мін'юст № 228, Міністерство юстиції є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, у сфері нотаріату і відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі, видає та анулює в установленому законом порядку свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Положеннями статті 12 Закону № 3425-XII визначено, що Міністерство юстиції України анулює свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання відповідного Головного управління юстиції, у випадках визначених Законом, зокрема: у разі неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону (пункт «е»); порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону (пункт «ж»).
Тобто виключно за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання відповідного Головного управління юстиції і лише Міністерство юстиції України може прийняти рішення щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачами при прийнятті оскаржуваних наказів встановлені факти неодноразового порушення позивачем чинного законодавства та грубого порушення закону при вчиненні нотаріальних дій.
Так, у довідці про результати проведення комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства від 26.01.2016 року зазначено, зокрема:
«незважаючи на те, що у приватного нотаріуса відсутні наймані працівники, записи у книгах, журналах, реєстрах здійснюються іншими особами, що не узгоджуються з вимогами ст. 8 Закону України № 3425-XII;
оглядом справ № 01-16 «Листування з юридичними та фізичними особами з питань вчинення нотаріальних дій» за 2013 - 2016 роки встановлено, що справи містять відповіді на запити судових та правоохоронних органів, які не узгоджуються з вимогами статті 8 Закону України «Про нотаріат» (дотримання нотаріальної таємниці). Так, зокрема:
на запит Бабушкінського районного суду (04.11.2015 № 200/18054/15-ц), який не містить номеру справи та гербової печатки суду, листом від 06.11.2015 року, який не містить вихідного номеру, надані копії документів спадкової справи № 34/2015 після смерті ОСОБА_10 (аналогічно на запит цього ж суду від 21.04.2015 № 200/21045/14ц);
на запит слідчого СВ Кіровського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України у Дніпроропетровській області від 27.11.2013 № 40/7289-10, який взагалі не містить печатки, 02.12.2013 р. (вихідний № 8/01-16) направлено копію документів спадкової справи № 9/2013;
на запит Ленінського районного суду від 09.09.2015 № 2/205/1040/15, який взагалі не містить печатки суду, 30.09.2015 (вих. № 275/01-16) надано копії документів спадкової справи № 48/2014 після смерті ОСОБА_11;
на запит ГУМВС України у Дніпропетровській області від 12.06.2014 № 31/2785, який не містить гербової печатки та наданий у зв'язку із справою оперативного обліку, надана копія довіреності від 28.04.2012 за р. 731;
згідно з постановою Кіровського районного суду від 22.05.2014 року, яка не скріплена печаткою суду, надано копії договору дарування від 04.10.2013 року та документів, на підставі яких був посвідчений договір дарування;
ПАТ КБ «Приватбанк» 07.02.2015 року №19/01-16 відповідно до їх претензії надано інформацію про прізвища, ім'я та по батькові осіб, їх адреси проживання, яким видані свідоцтва про право на спадщину».
З цього приводу, позивачем були надані пояснення, з яких вбачається, що в ході перевірки голові комісії були надані відповідні договори щодо помічника нотаріуса, а щодо запитів судів та правоохоронних органів додаткового проставлені гербові печатки.
Тобто, у самих поясненнях позивачем підтверджено факт недотримання ним вимог ст. 8 Закону № 3425-XII, оскільки запити судових та правоохоронних органів приведені у відповідність вже після надання нотаріусом відповідей із дорученням документів.
Щодо найманого позивачем працівника (помічника нотаріуса), допитана у якості свідка ОСОБА_12 (голова комісії з планової комплексної перевірки діяльності позивача), пояснила, що під час проведення перевірки встановлена відсутність у ОСОБА_7 найманих працівників; ці факти встановлені на підставі перевірених справ за номенклатурою справ нотаріуса (відсутність у номенклатурі справ справи з кадрових питань найманих працівників) та звітності позивача, згідно якої у ОСОБА_7 наймані працівники відсутні; контракт від 09.01.2015 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 наданий разом з поясненнями, які надійшли на адресу Головного територіального управління юстиції пізніше встановленого строку.
Крім того, при прийнятті оскаржених рішень відповідачами враховано звернення ОСОБА_14 щодо посвідчення позивачем договору про поділ спадкового майна без згоди органів опіки та піклування, що призвело до порушення прав малолітньої дитини.
Так, за результатами розгляду вказаного звернення відповідачі встановили, що нотаріусом при посвідченні правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке має малолітня дитина, не витребувано дозвіл органів опіки та піклування на вчинення такого правочину, що є порушенням ст. 177 Сімейного кодексу України, частини 4 статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».
Беручи до уваги викладене, суд погоджується з позицією відповідача, що позивачем неодноразово порушено вимоги чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, що відповідно до підпункту «е» та «ж» частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» є безумовною підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_7 та припинення його нотаріальної діяльності відповідно.
Посилання позивача, що у відношенні нього відсутні будь-які судові рішення, які б свідчили про порушення ним законодавства України та рішень, які завдали шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій або громадян при вчиненні нотаріальних дій вищевказані висновку суду не спростовують.
Під час розгляду справи також не знайшло підтвердження доводи позивача щодо ненадання до подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я позивача, повного пакету документів, оскільки відповідачем-2 виконані вимоги пункту 4 Порядку внесення Головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1904/5 від 28.07.2011 року.
При цьому, відповідачем-2 на адресу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при МЮ України 01.12.2016 року також була надіслана додаткова інформація щодо наданих позивачем пояснень, в яких, окрім іншого, зазначено, що ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.09.2017 року № 560/7.
Судом встановлено, що така додаткова інформація була врахована відповідачем-1, про що свідчить рішення Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України від 08.12.2016 року, яким перенесено розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане на ім'я ОСОБА_7 до вирішення судом вищевказаного спору.
Разом з цим суд зауважує, що не додання до подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю документів, передбачених пунктом 4 зазначеного Порядку або додання документів не в повному обсязі є підставою у разі необхідності для повернення подання до управління юстиції на доопрацювання, як то передбачено пунктом 5 зазначеного Порядку, і не є достатньою та беззаперечною підставою для скасування наказу, прийнятого за результатами розгляду правильного за суттю подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем-2 вимог пункту 4 вищевказаного порядку.
Щодо правомірності прийняття відповідачем-2 оскарженого позивачем наказу від 07 грудня 2016 року № 756/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7.» суд зазначає таке.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 804/6213/16 частково задоволено клопотання приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про забезпечення позову, а саме: зупинено дію наказу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 06.09.2016 року № 560/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7.», поновлено відомості в Єдиному реєстрі нотаріусів, та надано доступ приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 до державних реєстрів для вчинення ним дій та виконання обов'язків, передбачених Законом України «Про нотаріат», до вирішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 804/6213/16.
На виконання цієї ухвали управлінням юстиції згідно з наказом від 28 вересня 2016 року поновлено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з 28 вересня 2016 року, внаслідок чого наказ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській від 06.09.2016 року № 560/7 фактично припинив свою дію.
У подальшому, наказом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 07 грудня 2016 року № 756/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7.», тимчасово, з 07 грудня 2016 року по 07 березня 2017 року, зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 до розгляду Міністерством юстиції України подання про анулювання свідоцтва на заняття нотаріальною діяльністю.
Вказаний наказ управлінням юстиції прийнятий відповідно до вимог пункту 8 частини 29-1 Закону України «Про нотаріат», у зв'язку із направленням до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_7, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, згідно з яким скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі № 804/6213/16, прийнято ухвалу, якою в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Суд також зауважує, що наказом від 07 грудня 2016 року № 756/7 зупинена нотаріальна діяльність позивача в межах шестимісячного строку, встановленого наказом від 06.09.2016 року № 560/7.
Окрім цього, зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є обов'язковою складовою (похідною дією) та наслідком внесення на розгляд подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що наказ від 07.12.2016 року № 756/7 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7.», прийнятий відповідачем-2 в порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Підсумовуючи вищевикладене, відповідачами доведено обставини неодноразового порушення позивачем чинного законодавства та грубого порушення закону при вчиненні нотаріальних дій, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про правомірність оскаржених наказів.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволення позову.
Керуючись статтями 241-246, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_7 - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 07.03.2018 року.
Головуючий суддя Судді: Л.Є. Букіна О.В. Врона О.С. Рябчук