ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2018Справа № 910/1217/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний
комбінат імені Ілліча»
до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 450.123,58 грн.
Представники сторін: не викликались
05.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця» про стягнення 450.123,58 грн. вартості виявленої нестачі вантажу.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки № 245/108/16Сб від 01.02.2016, згідно договору перевезення, оформленого залізничною накладною № 53294310 від 08.12.2017, на адресу позивача надійшов вантаж - кокс доменний, вантажовідправником якого є ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод». Проте, на станції Маріуполь Донецької залізниці була виявлена недостача вантажу у вагонах у кількості 50.350 кг. внаслідок чого позивачу були спричинені збитки, які відповідач, як перевізник зобов'язаний відшкодувати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1217/18 від 06.02.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
19.02.2018 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 відкрито провадження у справі № 910/1217/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.02.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103045206762 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 20.02.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 23.02.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103045206762, а отже відповідач мав подати відзив до 13.03.2018.
19.03.2018 від відповідача на адресу суду поштою надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів понесення збитків - відсутні документи на підтвердження оплати вантажу. Зазначає, що рахунок вантажовідправника № 91822428 від 08.12.2017 містить два розділи ваги вантажу: «вага фактична» та «вага наведена». При цьому вартість вантажу визначена по наведеній вазі. По сертифікатам якості № 24229, 20184, № 20183, № 24232 вага фактична складає 2323,46 т, при цьому наведена вага складає 2265,85 т. Різниця між фактичною та наведеною вагою складає 57,61 т. З наданих комерційних актів та розрахунку позивача вбачається, що загальна вага втраченого вантажу складає 50350 кг, а вага втраченого вантажу з урахуванням норми природної втрати 39221,6 кг. Враховуючи, що різниця між фактичною та наведеною вагою складає 57610 кг, а вага втраченого вантажу з урахуванням норми природної втрати складає лише 39221,6 кг у позивача відсутні збитки. З огляду на викладене відповідач вважає, що позивачем не доведено належними доказами факт отримання заявлених збитків.
Позивачем 19.03.2018 до відділу діловодства суду подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що на підтвердження кількості та розміру дійсної вартості втраченого вантажу надані оригінали комерційних актів (у кількості 13 штук), оригінал залізничної накладної, належним чином засвідчені копії виданого вантажовідправником рахунку-фактури № 91822428 від 08.12.2017 і сертифікат якості. Крім того, додана копія платіжного доручення № 4500001984 від 15.01.2018 та реєстру до нього. Рахунок № 91822428 від 08.12.2017 був оплачений позивачем у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць та Правил складання актів для засвідчення обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах, складаються комерційні акти. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. Таким чином, у перевізному документі (накладній) та у комерційному акті вказується фактична вага. Вага наведена зазначається постачальником у рахунку-фактурі та служить для розрахунку із споживачем. Показник масової частки загальної вологи, який визначається споживачем або виробником, використовується для визначення сухої маси партії, яка надійшла.
Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вантажовласник) та Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (виконавець) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги № 1970/ДФ/10017 (далі - договір перевезення), предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Додатковою угодою № 6 від 10.03.2017 внесено зміни до п. 7.4 договору № 1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 та продовжено строк його дії до 31.12.2017.
Так, згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору перевезення вантажовласник зобов'язується пред'являти виконавцю у визначені терміни місячні плани перевезень, заявку на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються, або прибувають на його адресу, а виконавець зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.
Згідно з п. 7.1 договору перевезення виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
01.02.2016 між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (постачальник) укладено договір поставки № 245/108/16СБ (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію (далі - ресурси) на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 3.1 договору поставки постачальник зобов'язується поставити ресурс на умовах поставки, указаних в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційного терміну «Інкотермс» в редакції 2010 року.
08.12.2017 ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», як вантажовідправник, за накладною № 53994310 відправив на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці вагони з вантажем кокс доменний (вологий) на адресу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» окрім інших наступні вагони № 56864143, № 53545901, № 56963507, № 56955362, № 56381130, № 56028566, № 56239437, № 62008628, № 53412730, № 56266943, № 56459282, № 52537685, № 53602793.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що під час прибуття вагонів на станцію призначення було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній та є меншою, тому відповідач має відшкодувати збитки у вигляді вартості втраченого вантажу в сумі 450.123,58 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно частини 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, п. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до накладної № 53294310 вантаж (кокс доменний) завантажено відправником та промарковано продольною полосою вздовж вагонів вапном.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» при відправленні вантажу у залізничній накладній № 50293455 від 03.06.2017 зазначило, що загальна маса вантажу (кокс доменний) у вагонах № 56864143, № 53545901, № 56963507, № 56955362, № 56381130, № 56028566, № 56239437, № 62008628, № 53412730, № 56266943, № 56459282, № 52537685, № 53602793 складає 556420 кг.
Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Доказів того, що залізницею при прийняті вантажу до відправлення було перевірено правильність відомостей в накладній № 50293455 від 03.06.2017 щодо фактичної маси вантажу у вагонах № 56864143, № 53545901, № 56963507, № 56955362, № 56381130, № 56028566, № 56239437, № 62008628, № 53412730, № 56266943, № 56459282, № 52537685, № 53602793 та встановлено її невідповідність не подано.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Відповідно до п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин як невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Як свідчать матеріали справи, по прибуттю на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці у вагонах було виявлено недостачу вантажу, а саме
у вагоні № 56864143 в кількості 2100 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1111 від 10.12.2017;
у вагоні № 53545901 в кількості 2250 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1112 від 10.12.2017;
у вагоні № 56963507 в кількості 2400 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1113 від 10.12.1017;
у вагоні № 56955362 в кількості 2650 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1114 від 10.12.2017;
у вагоні № 56381130 в кількості 2800 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1115 від 10.12.2017;
у вагоні № 56028566 в кількості 3150 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1116 від 10.12.2017;
у вагоні № 56239437 в кількості 3700 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1117 від 10.12.2017;
у вагоні № 62008628 в кількості 3800 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1118 від 10.12.2017;
у вагоні № 53412730 в кількості 4250 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1119 від 10.12.2017;
у вагоні № 56266943 в кількості 5200 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1120 від 10.12.2017;
у вагоні № 56459282 в кількості 5250 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1121 від 10.12.2017;
у вагоні № 52537685 в кількості 5900 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1122 від 10.12.2017;
у вагоні № 53602793 в кількості 6900 кг, про що складено комерційний акт № 485604/1123 від 10.12.2017.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Вартість втраченого вантажу визначена з урахуванням рахунку-фактури № 91822428 від 08.12.2017.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56864143 складає 839 кг (41950 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 2100 кг (2100 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1111 від 10.12.2017) - 839 кг (сума норми природної втрати) = 1261 кг), сума втраченого вантажу 14.429,28 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 53545901 складає 875 кг (43750 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 2250 кг (2250 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1112 від 10.12.2017) - 875 кг (сума норми природної втрати) = 1375 кг), сума втраченого вантажу 15.804,45 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56963507 складає 875 кг (43750 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 2400 кг (2400 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1113 від 10.12.2017) - 875 кг (сума норми природної втрати) = 1525 кг), сума втраченого вантажу 17.575,68 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56955362 складає 853 кг (42650 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 2650 кг (2650 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1114 від 10.12.2017) - 853 кг (сума норми природної втрати) = 1797 кг), сума втраченого вантажу 20.613,26 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56381130 складає 815 кг (40750 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 2800 кг (2800 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1115 від 10.12.2017) - 815 кг (сума норми природної втрати) = 1985 кг), сума втраченого вантажу 22.905,00 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56028566 складає 869 кг (43450 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 3150 кг (3150 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1116 від 10.12.2017) - 869 кг (сума норми природної втрати) = 2281 кг), сума втраченого вантажу 26.111,70 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56239437 складає 848 кг (42400 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 3750 кг (3750 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1117 від 10.12.2017) - 848 кг (сума норми природної втрати) = 2902 кг), сума втраченого вантажу 32.639,63 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 62008628 складає 860 кг (43000 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 3800 кг (3800 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1118 від 10.12.2017) - 860 кг (сума норми природної втрати) = 2940 кг), сума втраченого вантажу 33.668,32 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 53412730 складає 871,4 кг (43570 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 4250 кг (4250 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1119 від 10.12.2017) - 871,4 кг (сума норми природної втрати) = 3378,6 кг), сума втраченого вантажу 38.707,12 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56266943 складає 812 кг (40600 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 5200 кг (5200 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1120 від 10.12.2017) - 812 кг (сума норми природної втрати) = 4388 кг), сума втраченого вантажу 50.276,48 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56459282 складає 841 кг (42050 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 5250 кг (5250 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1121 від 10.12.2017) - 841 кг (сума норми природної втрати) = 4409 кг), сума втраченого вантажу 50.502,48 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 52537685 складає 846 кг (42300 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 5900 кг (5900 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1122 від 10.12.2017) - 846 кг (сума норми природної втрати) = 5054 кг), сума втраченого вантажу 58.404,23 грн.
Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 53602793 складає 924 кг (46200 кг * 2%), а кількість фактичної недостачі становить 6900 кг (6900 кг (недостача зазначена у комерційному акті № 485604/1123 від 10.12.2017) - 924 кг (сума норми природної втрати) = 5976 кг), сума втраченого вантажу 68.485,95 грн.
Загальний розмір недостачі (вартості втраченого вантажу) складає: 450.123,58 (14.429,28 грн. + 15.804,45 грн. + 17.575,68 грн. + 20.613,26 грн. + 22.905,00 грн. + 26.111,70 грн. + 32.639,63 грн. + 33.668,32 грн. + 38.707,12 грн. + 50.276,48 грн. + 50.502,48 грн. + 58.404,23 грн. + 68.485,95 грн.).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки предметом розгляду даної справи є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у зв'язку із незбереженням останнім вантажу при перевезенні, тоді як здійснення оплати за поставку спірного вантажу не входить до предмету доказування у даній справі.
Відповідно до п. 2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
При цьому наданий позивачем рахунок-фактура відправника № 91822428 від 08.12.2017 підписаний головним бухгалтером та начальником відділу збуту останнього.
Посилання відповідача на те, що згідно рахунка-фактури № 91822428 від 08.12.2017 вага вантажу, отриманого позивачем, є меншою, ніж оплачена вага вантажу, у зв'язку з чим відповідач вважає не доведеними належними доказами фактичні збитки позивача, також не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки понесення позивачем збитків полягає у втраті його майна, і така втрата підтверджена матеріалами справи.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) 450.123 (чотириста п'ятдесят тисяч сто двадцять три) грн. 58 коп. збитків, 6.751 (шість тисяч сімсот п'ятдесят одну) грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова