Рішення від 02.04.2018 по справі 910/827/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2018Справа № 910/827/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім (м. Київ)

про стягнення 45351,57 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім про стягнення 46351,57 грн.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем в порядку статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.18. відкрито провадження у справі № 910/827/18 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" просить суд стягнути з відповідача на свою користь 45351,57 грн. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

З огляду на вказане ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.18. прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про зменшення розміру позовних вимог.

23.02.18. відповідачем через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав того, що позивач не довів, що станція СТО ТОВ «Віді автострада» являється чи не являється платником ПДВ, з огляду на що відповідач вважає за необхідне зменшити суму страхового відшкодування на суму податку на додану вартість. Крім того, відповідач вважає наявний в матеріалах справи рахунок-фактуру та платіжне доручення неналежним доказом, та вказує, що на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 37 792,98 грн.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.16. між позивачем (Страховиком) та ОСОБА_1 (Страхувальником), АТ «Мегабанк» (Вигодонабувачем) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1795/16-Тз/3п1 (Договір), відповідно до якого страховик прийняв під страховий захист автомобіль марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_1.

23.05.17. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в м. Києві по бульвару Тараса Шевченка, автомобіль марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про ДТП.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки Богдан, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 10.07.17. в адміністративній справі № 761/19254/17.

У відповідності до наданого до матеріалів справи акту виконаних робіт № ВДиСА-012549 від 15.06.17. ТОВ «Віді Автострада» (яке є платником ПДВ у відповідності до наданого позивачем свідоцтва), ремонт автомобіля марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_1 склав 46351,57 грн.

На підставі страхового акту № 006.00512617-1 від 30.05.17. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 46351,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 511 від 30.05.17. на суму 46351,57 грн. сплачену на рахунок ТОВ «Віді Автострада».

При цьому, на противагу твердженням відповідача, вказане платіжне доручення підтверджує факт сплати позивачем грошових коштів в сумі 46351,57 грн.

За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України (ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За статтями 9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий, чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3571381 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Богдан, д.р.н. НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.

За вказаним Полісом франшиза становить 1 000,00 грн., ліміт відповідальності страховика 100 000,00 грн. за шкоду заподіяну майну.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються не тільки приписами Закону України "Про страхування", умовами договору добровільного страхування, а також загальними нормами цивільного законодавства та спеціальними нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", за змістом якого обсяг відповідальності страховика, що виник за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є обмеженим лімітом відповідальності, зазначеним в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу та завжди зменшується на суму франшизи. Крім цього, якщо сума, що відповідає розміру оціненої шкоди з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, то воно зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Системний аналіз положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов'язкового страхування відповідальності страховик приймає на себе зобов'язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди на умовах, визначених саме цим законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з ч. 2 ст. 512 та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яка є предметом спору в цій справі, та яку у відповідності до спеціального законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2014 №6-49цс14 та від 02.12.2015 №6-691цс15).

Тож сама по собі виплата позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування без урахування фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу не має наслідком автоматичного виникнення у страховика за договором обов'язкового страхування обов'язку відшкодувати виплачену суму, якщо така розрахована без урахування фізичного зносу транспортного засобу.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України; якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Враховуючи те, що позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 46351,57 грн. на рахунок ТОВ «Віді Автострада» (яке є платником ПДВ у відповідності до наданого позивачем свідоцтва), розмір страхового відшкодування, на противагу твердженням відповідача, не зменшується на розмір податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно зі ст. 29 п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з листом Верховного Суду України від 19.07.11. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, ні нормами законодавства про страхування, ні договором страхування, укладеним між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням виключно звіту суб'єкта оціночної діяльності, а тому, правомірним є визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі акту виконаних робіт № ВДиСА-012549 від 15.06.17. ТОВ «Віді Автострада».

Крім того, жодних заперечень чи скарг від Страхувальника не надходило, отже сума, визначена позивачем, була прийнята та погоджена Страхувальником.

Враховуючи те, що до страховика переходить право вимоги в межах фактичних витрат, які пов'язані з відновленням транспортного засобу з урахуванням франшизи, то, судом встановлено, що позивач набув право зворотної вимоги до відповідача у сумі 45 351,57 грн. (46351,57 грн. - 1000,00 грн.).

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 45351,57 грн. страхового відшкодування, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема, б. 37-41; ідентифікаційний код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154; ідентифікаційний код 33908322) 45 351 (сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 57 коп. страхового відшкодування, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Попередній документ
73096939
Наступний документ
73096941
Інформація про рішення:
№ рішення: 73096940
№ справи: 910/827/18
Дата рішення: 02.04.2018
Дата публікації: 04.04.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: